Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
ТІ — пухлина обмежена підголосниковою ділянкою.
Т2 — пухлина поширюється на голосову складку (складки) з
нормальною або порушеною рухливістю. ТЗ — пухлина обмежена гортанню з фіксацією голосових
складок.
Т4а — пухлина поширюється на перснеподібний або щитоподібний хрящ і (або) проникає в інші тканини за межами гортані, наприклад, трахею, м'які тканини шиї, щитоподібну залозу, стравохід.
Т4Ь— пухлина поширюється на превертебральний простір, охоплює сонну артерію або поширюється на структури середостіння.
N — регіонарні лімфатичні вузли
NX — недостатньо даних для оцінки стану регіонарних лімфатичних вузлів.
N0 — немає ознак ураження регіонарних лімфатичних вузлів.
N1 — метастази в одному гомолатеральному лімфатичному вузлі до 3 см у найбільшому вимірі.
N2 — метастази в одному гомолатеральному лімфатичному вузлі до 6 см у найбільшому вимірі, або численні метастази в гомолатеральних лімфатичних вузлах, жоден з яких не перевищує 6 см у найбільшому вимірі, або білатеральні чи контралатеральні метастатичні лімфатичні вузли розміром до 6 см у найбільшому вимірі.
N28— метастаз у гомолатеральному лімфатичному вузлі до 6 см у найбільшому вимірі.
N20— численні метастази в гомолатеральних лімфатичних вузлах, жоден з яких не перевищує 6 см у найбільшому вимірі.
И2с— білатеральні або контралатеральні метастатичні лімфатичні вузли розміром до 6 см у найбільшому вимірі.
_Частина друга. Спеціальна онкологія_
Стадія 0 Tis N0 МО
Стадія І ТІ N0 М0
Стадія II Т2 N0 М0
Стадія III ТІ N1 МО
Т2 N1 МО
ТЗ N0, N1 МО
Стадія IVA Т4а N0, N1 МО
ТІ, Т2, ТЗ N2 МО
Т4а N2 МО
Стадія IVB Т4Ь Будь-яке N МО
Будь-яке Т N3 МО
Стадія IVC Будь-яке Т Будь-яке N МІ
Клініка. Клініку раку гортані визначають локалізація пухлини і ступінь її поширення.
222
N3 — метастази в лімфатичних вузлах розміром понад 6 см у найбільшому вимірі.
Примітка. Лімфатичні вузли по середній лінії тіла вважаються гомо-латеральними.
М — віддалені метастази
МХ— недостатньо даних для визначення віддалених метастазів.
МО — немає ознак віддалених метастазів. МІ — наявні віддалені метастази.
рГАШ — патоморфологічна класифікація
Категорії рТ, pN, рМ відповідають категоріям Т, N та М.
рІЧО — матеріал для гістологічного дослідження після селективної шийної регіонарної лімфаденекгомії повинен включати не менше ніж 6 лімфатичних вузлів. Матеріал для гістологічного дослідження після радикальної чи модифікованої радикальної шийної лімфаденек-томії повинен включати не менше ніж 10 лімфатичних вузлів.
й — гістопатологічна градація (див. розділ 4, с. 66) Групування за стадіями
Розділ 9. Пухлини шиї
Ураження вестибулярного відділу, коли пухлина міститься в ділянці надгортанника, черпакувато-надгортанної або псевдого-лосової складок, супроводжується відчуттям стороннього тіла в глотці. Поступово з'являється біль, який часто віддає у вухо.
Ураження голосових складок виявляється насамперед захриплістю голосу, що поступово переходить в афонію. Подальший ріст пухлини утруднює дихання.
За умови розвитку раку в підскладковому відділі хвороба виявляється порушенням дихання. З розвитком процесу з'являється захриплість голосу.
Пізнім стадіям раку властиві біль, афонія, розпад пухлини, що супроводжується кровотечами, приєднанням інфекції. Порушується акт ковтання, при проростанні в глотку виникає непрохідність "їжі.
Діагностика. Діагноз раку гортані ґрунтується на даних анамнезу, прямої і непрямої ларингоскопії, рентгенологічного дослідження (комп'ютерній томографії або ядерно-магнітному резонансі), а також морфологічного дослідження біоптату. Ларингоскопічна картина різноманітна і залежить від локалізації та типу росту пухлини.
Рак верхнього відділу гортані перебігає дуже злоякісно, швидко проростає в суміжні органи, метастазує в регіонарні лімфатичні вузли.
Рак надгортанника або вестибулярних складок має вигляд вузлуватого інфільтрату з виразкуванням або екзофітних розростань. При розростанні раку в товщу бічної стінки гортані зменшується об'єм грушоподібного закутка. При проростанні в язикові ямки вони інфільтруються, надгортанник стає ригідним.
Рак голосових складок — це екзофітні утворення, розміщені по краях складок. їхня поверхня часто вкрита білястим нальотом. У випадку ураження всієї складки вона має м'ясистий вигляд з ділянками виразкування. Особливі труднощі виникають при діагностуванні підскладкових пухлин гортані. Найінформативнішими методами за цих умов є фіброларингоскопія і томографія гортані. Застосування комп'ютерної томографії та ядерно-магнітного резонансу дає змогу не тільки чітко встановити локалізацію пухлини, але й визначити проростання її в суміжні органи.
223
Частина друга. Спеціальна онкологія
224
Диференціальну діагностику проводять між папіломою, фібромою, лейкокератозом, пахідермією і гранульомами туберкульозної, сифілітичної і склеромної етіологій.
Лікування. Основними методами лікування раку гортані є променевий та хірургічний. Часто застосовується комбіноване лікування (променеве та хірургічне). Одночасна хіміопроменева терапія дозволяє досягти аналогічних віддалених результатів лікування в пацієнтів з місцево поширеним раком. Необхідно підкреслити, що в 60 % пацієнтів, лікованих променевим методом, вдається зберегти гортань, а це суттєво покращує перспективи соціальної реабілітації та якість життя. Хворі значно краще розмовляють і менше страждають від порушення ковтання. При раку вестибулярного відділу І та П стадій застосовують переважно променеву терапію в дозі 65—70 Гр. Перевагою названого методу є можливість включити білатеральне опромінення шиї в загальний план лікування без суттєвого підвищення кількості ускладнень. У III та IV стадіях лікування комбіноване. Операція — ларингек-томія — як правило, розширена. Особливу увагу слід приділяти санації регіонарних шийних лімфатичних вузлів (хірургічним або променевим методом) тому, що рецидиви в названій ділянці становлять найбільший відсоток серед причин смерті пацієнтів. Стандартом лікування місцево поширеного раку є органозберігаюча хіміопроменева терапія з можливістю застосувати ларингек-томію у випадку прогресування новоутворення. При місцево поширеному раку гортані розпочинають лікування з променевої терапії. При добрій ефективності сумарну дозу доводять зменшеними полями до 70—76 Гр. Якщо після дози 50 Гр немає ефекту, роблять операцію.
