Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
При диференційованих формах раку щитоподібної залози через 5—6 тиж після тиреоїдектомії проводять радіонуклідну діагностику з ,3Ч для остаточного встановлення поширення процесу. За наявності нагромадження радіофармпрепарату в ложі щитоподібної залози застосовують радіойодтерапію препаратом 'Щ з метою девіталізації залишків тиреоїдної тканини (як правило, проводиться за декілька етапів).
Частіше застосовується комбіноване лікування, тобто поєднання передопераційного опромінення з подальшим оперативним утручанням. Перевага такому лікуванню надається при лока-
215
_Частина друга. Спеціальна онкологія_
216
льному процесі та несприятливій гістологічній формі. Слід зауважити, що папілярна та фолікулярна аденокарциноми нечутливі до променевої терапії. Гормональна терапія застосовується при генералізованих формах захворювання. Гормонозалежними вважаються диференційовані форми пухлин, для лікування яких застосовуються тиреоїдні гормони. Екзогенне введення останніх пригнічує продукцію тиреотропного гормону гіпофізом, що Дає лікувальний ефект. Однак ефект гормонотерапії слабковираже-ний і короткотривалий.
Цитостатична терапія раку щитоподібної залози малоефективна. Застосовуються комбінації доксорубіцину з блеоміцином та вінкристином.
Для лікування медулярного раку щитоподібної залози, а також його метастазів і рецидивів застосовують виключно хірургічний метод.
Спостереження за пацієнтами зі злоякісними пухлинами завжди проводиться спільно зі спеціальними центрами (онкологічними диспансерами), які мають відповідний досвід роботи в цій галузі. Центральну роль у питанні про наявність залишкової тканини, рецидиву або метастазів відіграють визначення пухлинного маркера тиреоглобуліну, сонографія передньої ділянки шиї і сцинтиграфія цілого тіла з 13Ч.
Ефективність супресивної терапії гормонами щитоподібної залози, яку проводять пацієнтам після тиреоїдектомії з приводу диференційованого раку щитоподібної залози, контролюється за допомогою ТРГ-тесту. У цьому випадку намагаються майже повністю пригнітити відповідь ТТГ. Передозування терапії може бути своєчасно виявлене шляхом додаткового визначення Т3.
Прогноз. При папілярній аденокарциномі не менше ніж 90 % лікованих залишаються здоровими протягом п'яти років, при фолікулярній аденокарциномі — 98 %, при медулярному раку — 80 %. При недиференційованому раку до п'яти років хворі не доживають.
Відновне лікування. Після операції тиреоїдектомії у хворих виникає гормональна недостатність, для ліквідації якої застосовують препарати гормонів щитоподібної залози. Променева терапія раку щитоподібної залози ускладнюється розвитком ларингіту, трахеїту, що вимагає застосування симптоматичного лікування.
Розділ 9. Пухлини шиї
Пухлини гортані
У структурі пухлинних захворювань гортані домінують доброякісні новоутворення. Останні трапляються в 10 разів частіше, ніж злоякісні. Переважно хворіють чоловіки у віці 20—40 років.
ДОБРОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ГОРТАНІ
Папілома і папіломатоз. Половина доброякісних пухлин гортані припадає на папілому. У 7—20 % випадків відбувається перетворення папіломи на рак, причому цей процес може розвиватися від одного до двадцяти років з моменту виникнення пухлини.
Для папілом характерні швидкий ріст і репидивування. Спостерігаються в усіх вікових групах. Виникненню папілом сприяють хронічне подразнення, запальні процеси, ендокринні порушення, перенесені інфекційні вірусні захворювання. Найчастіше папіломи локалізуються на голосових складках, рідше — на гортанній поверхні надгортанника і в шлуночку гортані. У клінічній практиці розрізняють тверду і м'яку папіломи.
Тверда папілома блідо-сірого кольору, дрібнозерниста і нагадує цвітну капусту. Вона розвивається на слизовій оболонці, яка вкрита багатошаровим епітелієм.
М'яка папілома — гроноподібний утвір темно-червоного кольору. Вона виникає на слизовій оболонці, яка вкрита миготливим епітелієм. Перебіг папіломи безсимптомний, може спостерігатися захриплість голосу. При малігнізації папіломи хрипота збільшується, з'являються біль, прожилки крові в мокротинні. Діагноз встановлюється за допомогою непрямої ларингоскопії та біопсії. Папіломи усувають внутрішньогортанно хірургічним способом. У випадку рецидивних папілом необхідно застосовувати електрокоагуляцію через ларинго- або трахеофісуру.
Пахідермія. Захворювання є стовщенням слизової оболонки гортані. Епідермальні нашарування розміщуються на голосови-: складках поблизу голосових відростків черпакуватих хрящів або в міжчерпакуватій ділянці. На пахідермію хворіють особи, які зловживають алкоголем, курять, вона виникає також при професійному перевантаженні голосового апарату. Лікування пахідермії хірургічне.
217
Частина друга. Спеціальна онкологія
Дискератози. Лейкоплакія гортані клінічно виявляється довгастою білястою плямою з нерівною поверхнею, локалізується переважно на голосових складках. Пляма частіше міститься позаду черпакуватих хрящів і виявляється порушенням функції та кашлем. Лейкокератоз — ороговіння слизової оболонки, яке має біло-сіре забарвлення, нерівну ворсинчасту поверхню. Найчастіше розміщується на голосових складках, передній спайці і в міжчер-пакуватому просторі. Розміри невеликі. Лікування — електрокоагуляція або кріотерапія.
