Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
Фіброми. Група пухлин, що становить 30—60 % усіх доброякісних пухлин гортані. Розподіл фібром на тверді і м'які залежить від співвідношення клітин і волокон. Фіброми звичайно округлої форми, розміром 5—10 мм, із гладенькою поверхнею сірого або червоно-рожевого кольору. Найчастіше фіброма розміщується на межі передньої та середньої третин вільного краю голосової складки. Пухлина має добре виражену ніжку, внаслідок чого вона рухлива і може защемлюватися між голосовими складками. Фіброми усуваються ендоларингеально.
Крім справжніх пухлин гортані, трапляються також кісти гортані. Вони поділяються на ретенційні, природжені, травматичні та лімфатичні. Розвиваються внаслідок закупорювання слизових залоз. Ретенційні кісти мають вигляд невеликих пухирців із жовтуватим вмістом. їхня внутрішня поверхня вкрита кубічним епітелієм. У травматичних кістах внутрішня поверхня вистелена багатошаровим плоским епітелієм. Лімфатичні кісти належать до лімфоангіоектазій, тому їхня внутрішня поверхня вкрита шаром ендотеліальних клітин. Кістозні утворення мають тенденцію до нагноєння. Діагностуються ларингоскопічно. Лікування хірургічне і полягає у вилущуванні або скушуванні кісти.
РАК ГОРТАНІ
Епідеміологія. В Україні наприкінці 90-х років XX ст. захворюваність становила приблизно 6 випадків на 100 000 населення. Частіше хворіють чоловіки у віці 40—80 років (у 20 разів більше, ніж жінки, — відповідно 11,9:0,4).
Етіологія. Серед причин розвитку злоякісної пухлини гортані слід назвати куріння, дію канцерогенних хімічних агентів, про-
218
Розділ 9. Пухлини шиї
фесійні шкідливості, а також хронічні запальні захворювання гортані.
Передрак та фактори ризику. Передракові захворювання поділяють на дві групи. До першої належать захворювання з високою частотою малігнізаціі (облігатні): папілома і папіломатоз. Друга об'єднує захворювання з малою частотою малігнізації (факультативні): фіброма, кісти. У патогенезі певне місце відводиться гормональним впливам.
Серед факторів ризику основне місце відводиться курінню, зловживанню алкоголем та певним професійним шкідливостям.
Патологічна анатомія. Розрізняють такі форми росту пухлин: папілярну, вузлувату та інфільтративну. Залежно від локалізації пухлини поділяють на вестибулярні, пухлини голосових складок і підскладкові. Понад 95 % усіх первинних злоякісних пухлин гортані — це плоскоклітинний рак.
Регіонарні лімфатичні вузли. Регіонарними для гортані вважаються шийні лімфатичні вузли, що висвітлено в розділі 8 (див. мал. 21).
КЛАСИФІКАЦІЯ РАКУ ГОРТАНІ (коди МКХ-10 С32.0, С32.1, С32.2, С10.1) за системою
ТИМ-б (2002)
Анатомічні розділи та підрозділи
1. Надскладковий (верхній) або вестибулярний відділ (С32.І)
(I) Надгортанник [виключаючи передню поверхню надгортанника (С10.1) черпакувато-надгортанної складки], гортанна поверхня
(II) Черпакувато-надгортанна складка, гортанної частини
(III) Черпакуватий хрящ
(IV) Голосові складки присінка, верхня частина шлуночків гортані
2. Складковий (середній) відділ — голосник (С32.0)
(I) Голосові складки, нижня частина шлуночків гортані
(II) Передня комісура (міжперетинчаста частина)
(III) Задня комісура (міжхряшова частина)
3. Підскладковий (нижній) відділ (С32.2)
219
Частина друга. Спеціальна онкологія
TNM — клінічна класифікація Т — первинна пухлина
ТХ — недостатньо даних для оцінки первинної пухлини ТО — первинна пухлина не визначається. Tis — carcinoma in situ.
Надскладковий відділ
ТІ — пухлина обмежена одним анатомічним підрозділом над-складкового відділу зі збереженням рухливості голосових зв'язок.
Т2 — пухлина уражує слизовий шар більше ніж одного із сусідніх анатомічних підрозділів надголосникової ділянки, або голосника, або ділянок поза надголоснико-вою частиною (наприклад, слизовий шар кореня язика, ділянки надгортанника, медіальної стінки грушоподібного закутка) без фіксації гортані.
ТЗ — пухлина обмежена гортанню з фіксацією голосових зв'язок і (або) поширенням на будь-яку з таких структур: заперснеподібно-хрящову ділянку, переднадголос-никові тканини, глибокі шари кореня язика.
Т4а— пухлина поширюється на щитоподібний хрящ і (або) проникає в глиб м'яких тканин шиї, у щитоподібну залозу, стравохід.
Складковий відділ — голосник
ТІ — пухлина обмежена голосовою складкою (складками) (може захоплювати передню або задню комісуру) зі збереженням рухливості голосових складок.
ТІ а — пухлина обмежена однією голосовою складкою.
Tib — пухлина поширюється на обидві голосові складки.
Т2 — пухлина поширюється на надскладковий і (або) під-складковий відділ і (або) порушує рухливість голосових складок.
ТЗ — пухлина обмежена гортанню з фіксацією голосових складок.
Т4а — пухлина поширюється на щитоподібний хрящ і (або) проникає в інші тканини поза гортанню, наприклад, трахею, м'які тканини шиї, включаючи глибокі м'язи язика, щитоподібну залозу або стравохід.
220
_Розділ 9. Пухлини шиї_
221
Т4Ь— пухлина поширюється на превертебральний простір, охоплює сонну артерію або поширюється на структури середостіння
Підскладковий відділ
