Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
Стадіювання злоякісного процесу базується на тій підставі, що виживання онкологічних хворих після лікування при локалізованих формах пухлин вище, ніж при поширених. Воно віддзеркалює не тільки послідовність розвитку пухлинного процесу в часі, а й особливості його взаємозв'язку з організмом хворого. Стандартизований однотипний підхід при описі ступеня поширення пухлини, особливо з урахуванням гістологічної будови новоутворення та деяких інших параметрів (вік, локалізація), має суттєве значення для:
1) планування характеру лікування;
2) оцінки його результатів;
3) складання прогнозу;
4) обміну інформацією між медичними та онкологічними центрами. Воно також важливе для подальшого прогресу при вивченні біологічних і клінічних особливостей перебігу злоякісних пухлин.
Для встановлення факторів, які впливають на перебіг і кінцевий результат захворювання, запропоновано групування пухлинного процесу за ступенем його поширення на момент установлення діагнозу. Цей підхід включає оцінку розмірів пухлини, її протяжність і характер захоплення прилеглих тканин у межах органа, де вона виникла, перехід на сусідні анатомічні структури, відсутність або наявність ураження регіонарних лімфатичних вузлів, інших органів і тканин.
При визначенні клінічної стадії пухлинного процесу необхідно враховувати такі застереження:
І. Будь-який біологічний процес важко вкласти в суворі рамки його розвитку. Розміри первинної пухлини можуть бути мінімальними або навіть вона не візуалізується, проте на перше місце виступає ураження регіонарних лімфатичних вузлів або визнача-
60
Розділ 4. Клінічні стадії і морфологія раку
61
ються віддалені метастази. З іншого боку, при великих за розмірами первинних пухлинах відсутні як регіонарні, так і віддалені метастази.
2. Розміри первинної пухлини не мають самостійного значення, вони не можуть бути стандартними для всіх стадій, а визначаються особливостями її локалізації. Для окремих органів (рак губи, шкіри повік, слизових оболонок порожнини рота, язика) порогові значення розмірів пухлини для конкретної стадії є невеликими — у межах 2—3 см. У той самий час як для інших (рак грудної залози) вони значно більші.
3. При раку порожнистих органів травної системи прогностичним параметром з боку первинної пухлини є глибина інвазії анатомічних шарів стінки органа (слизового, підслизового, м'язового, субсерозного, серозного), інфільтрація сусідніх анатомічних структур. Конкретно цей показник можна визначити лише гістологічно. Для раку легенів таким показником є відношення первинної пухлини з вісцеральною та парієтальною плеврою, відстань до біфуркації трахеї при інвазії головних бронхів.
Необхідно зазначити, що в різних країнах світу існують національні особливості визначення того чи іншого параметру пухлинного процесу та їхнього групування за стадіями, що утруднює однотипність узагальненого трактування тієї або іншої стадії, не дозволяє порівнювати результати лікування хворих. Тому спеціальним комітетом Міжнародного протиракового союзу розроблено уніфікований стандартний підхід до опису характеристики окремих параметрів пухлинного процесу та особливостей їхнього групування за стадіями — класифікація злоякісних пухлин за системою ТИМ. Принципи позначення параметрів пухлинного процесу були розроблені Р. Оепоіх (Франція). На відміну від системи стадіювання злоякісних пухлин у країнах СНД, коли між першим (1956 р.) та наступним і останнім виданнями класифікації (1986 р.) минуло ЗО років, Міжнародним комітетом зі стадіювання, починаючи з 1956 р., опрацьовано 6-те видання, яке враховує останні досягнення в розумінні біології перебігу окремих локалізацій раку і прогрес у галузі їхньої діагностики та лікування.
Частина перша. Загальна та теоретична онкологія
Загальні правила стадіювання злоякісних пухлин за системою TNM
У всіх випадках необхідне гістологічне підтвердженння (верифікація) діагнозу. За винятком саркоми м'яких тканин і кісток, класифікація відноситься лише до ракових пухлин.
Дана система базується на трьох основних параметрах (категоріях або символах):
Т (tumor) — розміри та ступінь місцевого поширення первинної пухлини;
N (noduius) — характеристика стану регіонарних лімфатичних вузлів (відсутність або наявність метастазів, ступінь їхнього ураження);
М (metastasis) — наявність або відсутність віддалених метастазів.
До кожного з них параметрів додається цифра, яка вказує на особливості поширення пухлинного процесу, причому для різних органів однакова цифрова інформація може мати інший зміст. Категорія Т (первинна пухлина) має сім градацій (ТХ, ТО, Tis і а ТІ—4), символ N (регіонарні лімфатичні вузли) — від чотирьох до п'яти (NX, N0, N1—2, рідко N3), а М (віддалені метастази) — лише три ( MX, MO та МI ). Комбінації зазначених параметрів у подальшому визначають групування пухлинного процесу на 5 стадій — одну доклінічну (нульову) та 4 клінічні.
Для кожної локалізації пухлини описують дві класифікації — клінічну та патогістологічну. Клінічне стадіювання базується на даних клінічного, рентгенологічного, ендоскопічного, соногра-фічного, радіонуклідного та інших додаткових методів обстеження хворого і позначається символом TNM або cTNM , де латинська літера "с" означає "клінічна" (clinical).
