Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Всі складні числівники утворилися із давніших складених. Числівники від одинадцять до дев'ятнадцять включно утворилися із трьох окремих слів: числівника на означення кількості одиниць, прийменника на і числівника десять у місцевому відмінку (единъ на десяте — одинадцять, дъва на десяте — дванадцять і т. д.). Числівники двадцять і тридцять утворилися із сполучення простих числівників два, три та числівника десять у формі називного відмінка давніх двоїни та множини (дъва десяти — двадцять, три десяти — тридцять). Числівники на означення десятків від 50 до 80 утворилися із сполучення простих числівників п'ять, шість, сім, вісім та числівника десять у формі родового відмінка множини (пять + десятъ п'ятдесят, шесть + десятъ -> шістдесят). В давній нашій мові числівник десять відмінювався за відмінками в однині, двоїні і множині, як і відповідної форми іменники.
Числівник сто в давній мові відмінювався, як іменники середнього роду типу село, і теж мав однину, двоїну і множину. Залишки його колишніх форм тепер маємо в складних числівниках на означення сотень. У слові двісті збереглася від сто давня форма називного відмінка двоїни (дъвЪ + сътЪ -> двісті); у словах триста і чотириста числівник сто виступає у формі називного відмінка множини {три + съта триста; четыри + ста -> чотириста),
298^а в словах від п'ятсот до дев'ятсот — у формі родового відмінка множини (пять + сътъ п'ятсот; шесть + сътъ шістсот; девять + сътъ дев'ятсот).
Решта числівників являють собою складені назви, утворені й утворювані на основі простих і складних.
Позначаючи абстраговані кількості, тобто вживаючись без іменників, числівники можуть виступати в реченні в ролі підмета, додатка, напр.: Вісімнадцять ділиться на три, шість, дев'ять і само на себе.
Синтаксично пов'язуючись з іменниками, числівники висту пають як позначення кількості предметів, причому в формі назив ного відмінка (і у формі знахідного відмінка при назвах неживих предметів) вони керують іменником, напр.: Сьомого січня до містечка Локоть рушило сорок дев'ять партизанських підвід (Шиян). У грудні місяці ми повинні скласти п'ять заліків. У першому прикладі числівник з іменником являє собою словосполучення, яке виступає в ролі складеного підмета; в другому — в ролі додатка, причому в кожному з них числівник має синтаксичну спаяність, типову в цих формах для іменника з кількісним значенням (порівн.: сила людей, десять яблук).
В інших відмінках кількісний числівник виступає в ролі узгодженого кількісного означення, напр.: У сімох няньок дитина без носа (Н. тв.). Не так страшно п'яти вовків, як улесливого лиходія (Н. тв.).
В ролі обставин числівник у сполученні з іменником також являє собою нерозкладне словосполучення, напр.: Понад тридцять років Серго Орджонікідзе був у рядах Комуністичної партії.
У називному, а також у непрямих відмінках кількісний числівник може виконувати і роль присудкового слова, напр.: Сорок, поділене на десять,— чотири. Дівчинка була років дванадцяти.
Кількісні числівники один, одна, одно (одне), одні узгоджуються з іменниками в числі й відмінку, а в однині — і в роді, як прикметники (один зошит, одна книга, одно перо, одні двері, одного зошита і т. д.); утворене таким чином словосполучення синтаксично завжди виступає як двоскладне.
При числівниках два, дві, три, чотири іменники вживаються у формі називного відмінка множини (два інженери, дві вчительки, три яблука, чотири тополі), але наголос іменників при цих числівниках дуже часто збігається з наголосом їх в однині, а не в множині, напр.:
Називний від- Родовий від- 3 числівниками м і н о к множини м і н о к однини у називному
братй брйта два брати
сестри сестри дві сестрй
вікна вікна три вікнй і т. д.
299^Примітка. При числівниках два, дві, а пізніше при числівниках три і чотири в давній українській мові вживалися іменники у формі двоїни. Коли двоїну витіснила множина, то іменники при цих числівниках стали вживатися у формі називного відмінка множини, але наголос колишньої двоїни вони здебільшого зберегли.
Якщо числівник показує приблизну кількість предметів, то іменник перед ним ставиться в родовому відмінку множини, напр.: Це було днів два тому. Бігло коників чотири (Грінч.). Дуже часто в цьому випадку іменник сполучається з числівником за допомогою прийменника (Років з п'ять про нього нічого не було чути).
При кількісних числівниках п'ять, шість, сім і т. д. іменники вживаються в родовому відмінку множини (п'ять товаришів, десять хлопців, сто книжок, двісті років).
Числівники тисяча, мільйон, мільярд утворюють з іменником нерозкладне сполучення кількісно-іменного характеру, в якому іменна частина завжди має форму родового відмінка множини.
Примітка. У вузівських посібниках можна спостерігати розбіжність у поглядах на слова тисяча, мільйон, мільярд.
В посібнику «Современный русский язык. Морфология» за ред. акад. В. В. Виноградова 1 слова тисяча, мільйон, мільярд названі «лічильними словами» і «лічильними іменниками», які входять в систему числівників.