Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "Курс современного украинского литературного языка, часть 1"

Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.

Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.

Курс современного украинского литературного языка, часть 1

Автор: Жовтобрюх М.А.
Другие авторы: Кулик Б.М.
Издательство: Совецкая школа
Год издания: 1965
Страницы: 424
Читать: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199
Скачать: kurssovremennogoukryazika1965.djvu

М.А. ЖОВТОБРЮХ Б.М. КУЛИК

КУРС СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ і

ЧАСТИНА КУРС СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Частина І

ПІДРУЧНИК ДЛЯ ФАКУЛЬТЕТІВ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ ПЕДАГОГІЧНИХ ІНСТИТУТІВ

Затверджено Міністерством освіти УPCP ВИДАННЯ ТРЕТЄ

ВИДАВНИЦТВО «РАДЯНСЬКА ШКОЛА»

київ—1965 Підручник складено за програмою «Сучасна українська літературна мова» для мовно-літературних факультетів педагогічних інститутів УРСР.

Розділи «Вступ», «Лексика і фразеологія», «Фонетика», «Графіка і орфографія», вступну частину до розділу «Граматика» (§§ 64—69), теми «Дієслово» і «Модальні слова» з розділу «Морфологія» написав М. А. Жовтобрюх.

Теми «Іменник», «Прикметник», «Числівник», «Займенник», «Прислівник», «Категорія стану», «Прийменник», «Сполучник», «Частки», «Зв'язка» і «Вигуки» з розділу «Морфологія» написав Б. М. Кулик.

ХАРКІВСЬКА ДРУКООФСЕТНА ФАБРИКА § 1. Поняття літературної мови

Люди в процесі суспільної діяльності мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших членів колективу, давати поради й розпорядження і одержувати їх; інакше кажучи, люди завжди мають потребу в спілкуванні з іншими членами суспільства. Спілкування між людьми відбувається за допомогою мови, яка, за визначенням В. І. Леніна, «є найважливіший засіб людських стосунків»1.

Немає жодного суспільства, яке б не знало мови, яке б не володіло цим найважливішим засобом людських зносин; нею постійно користуються люди у своїй трудовій діяльності, спрямованій на досягнення певної мети; без мови не може існувати будь-яке виробництво, не може розвиватися техніка, культура, наука, мистецтво; за допомогою мови люди висловлюють свої думки і передають їх іншим людям; за допомогою мови людство зберігає і передає новим поколінням нагромаджений досвід. Без мови взагалі не може існувати людське суспільство.

Мова нерозривно зв'язана з мисленням. Маркс і Енгельс, визначаючи постійний діалектичний зв'язок мови і мислення, писали, що «мова є безпосередня дійсність думки»2, «основний елемент мислення, елемент, у якому виражається життя мислі»3.

На певному етапі розвитку суспільства виникає письмо, яке-поширює функціонування мови у часі та просторі. Мовою, закріпленою в знаках письма, користуються не лише тоді, коли вона висловлена, а й набагато пізніше, отже, функціонування такої мови не обмежено в часі. Писемна мова виконує роль засобу зносин з іншими членами колективу, які перебувають на будь-якому віддаленні від того, хто висловлює свої думки, а не лише з тими,.

1 В. I. Jl е H і н, Твори, т. 20, стор. 364.

2К.Маркс і Ф. Енгельс, Твори, т. З, 1959, стор. 427.

3 К. Маркс иФ. Энгельс, Соч., т. III, 1930, стор. 630.

З* хто бере безпосередню участь у розмові,— отже, дія її не обмежена і в просторі.

На основі писемної мови в процесі історичного розвитку суспільства звичайнойвиникає літературна мова1.Літературною називають таку мову, якою користуються державні і громадські організації та установи, школа, наука, художня література, газети, журнали, театр, радіо, кіно тощо. Літературна мова обслуговує дуже складні потреби суспільства, всі сфери його діяльності, а тому вона повинна бути добре організована, мати унормований словник, загальновживані граматичні форми, усталену вимову й правопис, які є обов'язковими для всіх, хто нею користується.

Загальновживані граматичні форми, унормований словниковий склад та загальновизнані правила вимови і правопису становлять норми літературної мови. Мовна норма має важливе соціальне значення. Адже тільки єдиний правопис і стала вимова, обов'язкові для всіх правила відмінювання слів і синтаксичних зв'язків між вловами, однакове розуміння змісту вживаних слів, єдиний наголос у словах по-справжньому створюють ті якості літературної мови, що потрібні їй як засобу спілкування між людьми, об'єднаними у великий колектив.

Обов'язкові й усталені норми літературної мови складаються поступово. Літературною вважалася спершу лише мова писаних або друкованих творів,1 тобто мова книжна. В період формування нації й розвитку національної мови функції літературної мови поширюються й ускладнюються, вона стає загальнонаціональною, спільною для всіх членів нації. Роль літературної мови в житті суспільства донаціонального періоду значно менша, обмеженіша, ніж у період розвитку нації. В той час у функції літературної іноді виступала мова мертва або чужа, далека від живої мови народу, наприклад, латинська у германських народів Західної Європи, у мадьяр і в деяких західних слов'ян (поляків, чехів) або арабська у багатьох народів Сходу. У східних слов'ян, поряд з давньоруською, вживалася лексично і граматично споріднена з нею запозичена від південних слов'ян старослов'янська літературна мова тощо.

Національна літературна мова обслуговує всю різноманітну суспільну діяльність народу. Спільна мова, як відомо, є однією з найголовніших ознак нації.

В національній літературній мові, що виконує надзвичайно широкі і важливі суспільні функції, остаточно складаються і вста-люються обов'язкові для всіх її членів літературні норми. Основні норми, властиві книжній літературній мові, через школу, художню літературу й інші шляхи культурного впливу поступово поши-
< 1 > 2 3 4 5 6 7 .. 199 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed