Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
б) Субстантивовані за походженням назви міст, сіл і населених пунктів, залізничних станцій: Михайловське, Сватове, Лозова, Царицино, /CwSfe (від назви город Кия — /(шв город).
в) Більшість російських прізвищних імен, за походженням прикметники, утворені або із називного відмінка однини (Смирнов, Горький, Маяковський, Жуковський), або із родового відмінка однини (Живаго), або, нарешті, із родового відмінка множини (Молодих, Сєдих).
Другу продуктивну і найбільш численну групу прикметників становлять слова, що неповн і с тю субстантивувались і можуть вживатись то як прикметники, то як іменники (в останньому випадку мають місце вказані вище вузькість і конкретизація лексичного значення слова). Сюди відносяться:
а) Назви осіб за їх походженням, професією, соціальним станом, напр.: військовий, рядовий, ротний, вожатий, безробітний, підручний, полонений, старший.
б) Назви осіб за їх внутрішньою або зовнішньою ознакою (але не соціальною і не професійною): зустрічний, знайомий, малий, кінний, піищй, хворий.
в) Назви тварин за їх зовнішньою ознакою: гнідий, чалий, вороний.
г) Назви предметів (в широкому розумінні): їстівне, гаряче, позивні, товарний (найбільше число в цій групі становлять назви приміщень у формі прикметників жіночого роду: професорська, прийомна, чайна, закусочна, операційна, диспетчерська, учительська; також назви воєнних позицій: вогнева, передова.
д) Назви абстрактних понять (найчастіше вони мають середній рід): майбутнє, колишнє, минуле, сучасне, «ове, старе, гро-мадське, особисте, слизьке.
ЧИСЛІВНИК
§ 112. Загальне поняття про числівник
Числівником називається частина мови, що означає певну чи абстрактно-математичну кількість або порядок предметів при лічбі.
Граматичні (морфологічні і синтаксичні) ознаки числівників різних розрядів і груп неоднакові. (Про ознаки ці буде сказано далі при розгляді окремих розрядів і груп).
За значенням, структурно-граматичними властивостями та ха-
294^ рактером вживання числівники поділяються на два розряди, кількісні й порядкові.
Кількісні числівники відповідають на питання скільки?, напр.: один, п'ять, півтора; два зошити, сім дерев, троє учнів, півтора карбованця.
Порядкові числівники відповідають на питання котрий по порядку?, напр.: четвертий будинок, шостий місяць.
§ 113. Кількісні числівники, їх значення і синтаксичні
властивості
Кількісні числівники, взяті окремо, є найменуваннями абстрактної кількості. Ці найменування графічно, у вигляді цифр, можуть бути позначені цілими або дробовими одиницями (напр.:
2 — два, З — три, 12 ^ — дванадцять цілих і одна четверта,
148 — сто сорок вісім).
Але вживаються числівники (коли їх не взято окремо як кількісно-абстрактні найменування) тільки з іменниками і причому лише з такими, які мають значення одиничності (два дерева, п'ять зошитів, десять книг, сорок карбованців і т. п.).
3 усіма іншими іменниками, тобто з такими, що означають поняття, які не піддаються лічбі, кількісні числівники не вживаються (молодість, мужність, радість, щастя), крім деяких неозна-чено-кількісних (багато, небагато, скільки).
Іменники в сполученні з числівниками вказують на ті однорідні предмети, кількість яких позначається числівниками.
За значенням кількісні числівники поділяються на такі чотири групи: 1) власне кількісні; 2) неозначено-кількісні; 3) кількісно-збірні; 4) кількісно-дробові.
1)Вл асне кількісні означають кількість, оформлену у вигляді певного числа предметів в цілих одиницях (ідванадцять стільців) або абстраговане від конкретних предметів кількісне поняття у вигляді цілих одиниць, напр.: десять менше за дванадцять.
Кількісних числівників небагато (35 слів), але сполученням їх можна позначити дуже велику кількість чисел і виражати найрізноманітніші кількісні поняття.
Примітка. З кількісними числівниками не слід змішувати лічильні іменники, в яких кількісні значення включені в предметні значення, напр.: одиниця, двійка, десяток, дюжина, сотня, половина, третина і т. п. До кількісних числівників належать тільки такі слова, в яких абстрактно-кількісні поняття виражені за допомогою загальновизнаних одиниць рахунку, що не мають категорії роду (крім один, два) і не сполучаються з прикметниками.
295^ 2) Неозначено-кількісні означають загальну, точно не визначену кількість: багато, небагато, кілька, декілька, к/ль-канадцять, кількадесят. Ці числівники співвідносні з прислівниками й займенниками, напр.: багато працює (прислівник), багато студентів (числівник).
Неозначено-кількісні числівники вживаються в усіх стилях літературної мови, за винятком числівників кільканадцять і кількадесят, які мають більш розмовний характер і книжним стилям не властиві.
Граматико-стилістичною особливістю неозначено-кількісних числівників є їх здатність сполучатись з іменниками, які, позначаючи речовину, масу, збірні та абстрактні поняття, не можуть бути об'єктом лічби, отже, й сполучатися з власне кількісними числівниками, напр.: багато хліба, небагато каміння.
Примітка. На слова багато, небагато, кілька, декілька і т. п. в учбовій і науковій мовознавчій літературі нема єдиного погляду. Так, у «Курсі сучасної української літературної мови» слова кільканадцять, кількадесяту кілька, декілька, стільки, скільки, лшло, чимало, багато віднесені до числівників, причому серед цих числівників, як далі зазначається в названому посібнику, «такі, як стільки, скільки своїм значенням наближаються до займенників, а такі, як лсало, чимало, багато, — до прислівників чи до іменників числівникового типу — снла, безліч, тьма, маса»1.
