Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Погiршеиня стану взаемостосунив людини i природи, що вщбува-еться внаслщок виникиеиня невщповщносп розвитку продуктивних сил i виробничих вщносин в суспiльствi ресурсно-еколог^чним можливос-тям бюсфери, призвело до ново! еколопчно! кризи.
Друга антропогенна екологiчна криза (криза продуценпв) пов’язана з бурхливим розвитком i структурною перебудовою виро-бництва — промислова революцiя. 250-270 роив тому людина пе-рейшла до використання енергi! пари, шзшше - електрики, атомно! енергi!, створила рiзномаштш види машин. Основними ресурсами стали корисш копалини, домiиуючими кругообк’ами стали бюгеохь мiчиi i енергетичт, що виразилися в металiзацi! i хiмiзацi! бiосфери, у вииикиеинi техногенних електричних, вiбрацiйних, акустичних, теплових, свплових полiв.
Iндустрiалiзацiя дуже швидко сформувала нове джерело дд! на на-вколишне середовище - фiзико-хiмiчне забруднення, призвела до ви-сиажеиня ресурав i викликала сучасну еколопчну кризу - нерозв’язану на сьогодш, суперечшсть мДж практикою природопщкорюючого вщ-ношення, що затвердилася в ютори цившзаци, до иавколишиъого середовища i здатиiстю бiосфери пщтримувати систему природних бюгео-хДмчних циктв самов^цновлення.
Сучасна глобальна екологiчна криза редуцента (забруднення) i загрози недостачi мiнеральиих ресурав вщбуваеться внаслiдок нау-ково-техшчноТ революци.
66
Визначаючи багато важливих параметрИв господарства i умов життя населення, природа знаходиться пИд тиском господарсько! дИя-льностИ людей. Людина стала явищем планетарного масштабу. Па-раметри глобально! еколопчно! кризи позначен таким чином (Зуба-ков, 2000):
бюсощальт Индикатори:
¦ яскраво виражена природопокИрна ИдеологИя;
¦ демографИчний вибух;
¦ швидке збИльшення розриву мИж багатими i бИдними кра!нами;
¦ зростання масштабИв вИйськових конфлИктИв.
техногенн! Индикатори:
¦ геохИмИчне забруднення i отруення навколишнього середовища, зокрема штучно створеними хИмИчними сполуками, число видИв яких досягло мИльйонИв;
¦ виникнення вИдходИв - речовин, не властивих природнИй бИос-
ферИ;
¦ металИзацИя бИосфери;
¦ радИо токсикацИя.
У наш час спостерИгаються процеси змИни ИндустрИального суспИ-льства постИндустрИальним, ИнформацИйним. 1нформацИйна революцИя i прискорений розвиток високих технологИй призводять до кардина-льних змИн у способах юнування людини i в !! взаемодИях з бИосферою.
Природа i людина розвиваються паралельно з рИзними швидкос-тями (повИльний природний еволюцИйний процес i швидкий соцИаль-но-економИчний розвиток), що призводить до деградацИ! природи. Але темпи техногенних змИн не повиннИ бути вищими за швидкИсть адаптацИ! бИосистем до навколишнього середовища. Задача людства полягае у сумИсностИ сво!х господарських циклИв з природними, в до-сягненнИ коеволюцИ! з природою.
Етап екологИчного розвитку (поки лише бажаний шлях розвитку) припускае, що основним матерИальним ресурсом повиннИ стати вИд-ходи, а рИзноманИтнИ антропогеннИ цикли речовини i енергИ! повиннИ
Таким чином, людська стльнота взаемодiе з природними умова-ми i створеними виробничими i соцiально-економiчиими об’ектами i процесами. При цьому всД елементи зовиiшиъого для людсько! спД-льностД оточення в свою чергу взаемоддать мДж собою, !х змДни при-зводять до змДни основних властивостей людсько! стльноти - рДвня здоров’я, демографiчно! поведiики, рДвня культури, переваг, що вДд-даються тим або Дншим професiйиим заняттям, рДвня освДти, екологД-чно! свщомосп. В умовах такого складного переплетшня дш рДзних систем у людей формуються одного до одного у вщповщь реакци, вiдповiдне в^ношемя до середовища свое! життещяльносп.
За наявностi розвинено! еколопчно! свщомосп у всДх члешв сус-тльства в !х дДяльносп, навгть пов’язашй з iитенсивною експлуата-щею природних ресурсiв i промисловим виробництвом, виявляеться прагнення мiиiмально впливати на навколишне середовище, щоб не виникало незворотних ланцюгових реакцiй, що призводять до дегра-дацi! природних комплексДв. Знижена екологiчна свщомють як у на-селеиня, так i господарських керiвникiв призводить до катастрофДч-них наслiдкiв i для навколишиъого середовища, i для людей.
У цьому плат все бДльшого значення набувае формування нового свгтогляду, що базуеться на екоцентричних переконаннях, на Ддеоло-ri! бiосферосумiсного мислення.
Вплив навколишнього середовища на життeдiяnьmсть люди-
ни
Упродовж формування i розвитку людського суспДльства на людей впливали рДзномаштт чинники (абютичт, бДотичт, антропо-генш), значення яких постДйно змДнювалося.
Абютичт - чинники неживо! природи, якД пДдроздДляються на хДмДчн (хДмДчний склад атмосфери, морських i прДсних вод, грунту, харчових продуктДв i т.д.), фДзичн або клДматичн1 (температура, вог-кДсть повпря, атмосферний тиск, вДтер, перебДг води, рацiацiйиий
68
режим), орографИчнИ (характер рельефу) i едафотичнИ (грунтовИ) чин-ники, хИмИчний склад середовища. До них вИдносять також фИзичнИ поля (гравИтацИйне, магнИтне, електромагнИтне), ИонИзуючу i проника-ючу радИацИю, рух середовищ (акустичнИ коливання, вИтер, хвилИ, течи, приливи), добовИ i сезоннИ змИни у природИ тощо. Вони можуть впливати безпосередньо або опосередковано на життедИяльнИсть i здоров’я людей.
