Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Близько 4 млрд. роив тому життя на Землi було представлене, як вже наголошувалося, пануванням прокарiотiв - примгтивних археба-ктерiй. Пiсля появи перших фотосинтезуючих мiкрооргаиiзмiв (при-близно 2 млрд. роив тому) геохiмiчне вщновне середовище змiиило-ся окислювальним, без’ядерн1 орган1зми (архебактерi!) вимерли, !х мiсце зайняли ядерн1 органiзми, з’явилися багатоклiтиннi вищi орга-н1зми. Це була глобальна криза, що привела до кардинально! змши природно! ситуащ! на Землi, до змiии середовища, незаселеного жи-вими iстотами. Ця доаитропогеииа екологiчна криза вiдкрила шлях для появи досконашших оргаиiзмiв, еволющя яких привела, врешт1-
Вже пИсля появи людини вИдбулося багато екологИчних криз, деякИ з яких були викликанИ дИяльнИстю само! людини. Якщо ранИше вся поведИнка будь-яко! тварини була строго детермИнована навколиш-нИм середовищем i генетичними програмами, то тепер з’явилася Ис-тота, яка за допомогою свое! здатностИ зберИгати i передавати генети-чну ИнформацИю почала поступово йти вИд цИе! детермИнованостИ i пристосовувати до себе навколишне середовище.
Тривалий час як ресурси використовувалися рослини i тварини, пануючими були бИосфернИ цикли, всИ ландшафти залишалися при-родними, хоча i у певнИй мИрИ перетвореними. Природний баланс мИж допустимим споживанням i чисельнИстю людей досягався тим, що коли продукцИ! природних систем на сво!й територИ! не вистачало, то настав голод, частина спИльноти вимирала, частина перемИщалася на нове мюце.
Згодом людина заселяла планету, опановувала рИзнИ види енерги, створювала все новИ технологи, своею дИяльнИстю сприяла виникнен-ню кризових ситуацИй, що у свою чергу сприяло змИнам характеру життедИяльностИ, господарювання. У цьому планИ в Историчний перИод людина виступала активно дИючою стороною.
ВидИляють декИлька типИв взаемостосункИв людини i природи, якИ змИнюватимуть один одного, створюючи кризовИ ситуацИ!. СлИдом за кризою йде революцИйна змИна у взаемостосунках сустльства i природи.
М. Ф. Реймерс (1992) в юторп цившзаци видИляе декИлька еколо-гИчних криз i подальших революцИйних змИн у взаемостосунках сус-пИльства i природи (рис. 11).
Перша антропогенна еколоячна криза (криза консуменпв) почалася 50 тис. рокИв тому (у верхньому палеолт) i закИнчилася приблизно 10 тис. рокИв тому (у неолт). Вона була пов’язана з пере-промислом великих тварин — мамонтИв.
Правда, дотепер вченИ не дИйшли едино! думки з приводу ролИ мамонтИв. У ПИвнИчнИй АмерицИ, СвропИ i АзИ! вони, дИйсно, були цИн-ними тваринами для мисливщв (маса тИла досягала 5 т). 1х винищу-вання називають першою на планетИ екологИчною кризою, ресурсною кризою, «кризою консуменпв». Але вИдомо, що мисливцИ мИня-ють «профИль полювання», переходячи вИд одних видИв на ИншИ. С пИ-дтверджуючИ данИ, що вони збалансовано ствюнували з об’ектом здобичИ (наприклад, ИндИйцИ, мисливцИ за бИзонами, примножували
64
стада шляхом випалювання люу для розширення площi прерiй). Не завжди простежуеться зв’язок знищення мамонтово! фауни (характерно! для помiрних широт) з мюцями, де зародилося перше земле-робство (набагато швденшше - Близький Схщ, Египет, 1нд1я. Китай).
•Вектор поскгаекнл антропогенно! ш
• Глобальна криза иенашнхп еюо систем
• Глобальна теппова гоюа
• Глобальна кржа релуиенпв( •забрулнення) та жетга невщнэвгак рвеурпв
• Друга антропогенна криза (продуценты)
• Крюа приютив юго земле робства
• Перш антропогенна грюа (кон: ум» над)
• Криза :бщкеннл ресурс IB збнрапыощгва
• Доантропопенка крюа арипкзацц
3 лс
Poicis томт
Рисунок 11 - Еколопчш кризи i революци в гсгорп цивШзаци (Реймерс М. Ф., 1992). (Масштабумовний)
Протягом подальших десятюв тисяч роив людина пристосовува-лася до нових умов шляхом вирощування сiльськогосподарських культур, пасовищного i загородного утримання худоби. Нова форма господарювання, що одержала назву виробляючо!, була заснована на землеробста i скотарствi. Перехiд вiд прямого споживання до виро-бляючого господарства одержав назву сшьськогосподарськоТ нео-лггичноТ революцн.
Це була дiйсно револющя - людинi потрiбен всього 1 га землi за-мiсть 500 га, як це було у людини-збирача, або 5000 га, як у людини-мисливця. Змiнився споаб життя - людина стала осшою, виникли прообрази мiст, з’явився обмш i торгiвля, з’явилися урядовцi i во!ни, тобто влада. Таким чином, «винахщ» сiльського господарства поро-
65
див велику частину сучасних атрибута цившзацл: владу, економiку, науку, релiгiю i т.д.
Криза примiтивного поливного землеробства (засоли грунта, деградацi! поливного землеробства) привела до другоТ сшьськогос-подарськоТ революцп - до широкого освоення неполивних земель.
Поступово людина крок за кроком, послщовно стала руйнувати природн екосистеми i замiщати !х штучним середовищем для забез-печення сво!х потреб i комфорту. Замють збалансованого взаемовщ-ношеиня мДж сустльством i природою виникло незбалансоване, замють благоговiння i поклоиiиня перед природою людина вщчула владу над нею. Для землеробства основним ресурсом з’явилася ро-дючiсть Iруитiв, виникли сiльськогосподарськi ландшафти - поля i сiльськi населен пункти, а поливне землеробство призвело до рiзко! активiзацi! гiдрологiчиих циклiв -виникиеиня антропогенних круго-обiгiв води.
