Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
1ншИ фахИвцИ заперечують це ствердження, пИдкреслюючи, що протягом всього часу юнування людини йде расова i адаптивна ди-ференщащя.
У останнИ десятилИття швидкий розвиток науки призвИв до вИдк-риттИв, якИ вплинули на традицшт уявлення про природу живого i
55
загальний розвиток життя на Землi, у тому чист i людини. Наука про спадковють — генетика - виникла i розвивалася наприкiнцi
XIX ст. - початку XX ст.
Головним науковим поняттям науки ноогеники е «ген».
Ген - матер1альний ност спадковост1, що eidnoeidae за форму-вання будь-яког елементарног ознаки i забезпечуе гг спадкоемшсть у поколтнях, це функцюнальна одиниця генетичног спадковог тфор-мацИ.
Контролюючи синтез певного б^а, кожен ген управляе вама хiмiчними реакщями оргаи1зму i надiляе оргаи1зм якоюсь властивю-тю, як, наприклад, запах, форма, колiр певного органу. Ця шформа-щя зберiгаеться в невеликш дiлянцi молекули ДНК (ДНК - дезокси-рибонуклешова кислота - основний генетичний мат^ал всiх кль тин). Послщовтсть гетв суворо визначена i утворюе так званий генетичний код оргашзму. Вш визначае послiдовнiсть включения амь нокислот у полiпептидний ланцюг, що синтезуеться, вiдповiдно до послiдовностi нуклеотцщв ДНК гена.
Генетичний код — едина система запису спадковог тформацп в молекулах нуклегнових кислот.
Генетична структура популяци визначаеться мiиливiстю i рiзно-машттстю генотитв, частотами варiацiй окремих гетв (алелей). Чим генетично бiльш рiзнорiдна популяцiя, тим вища й екологiчна пластичтсть, адаптивиiстъ.
Генотип - сукупшсть структурних сташв гена або групи гетв, що контролюють aнaлiзoвaну ознаку у даного оргашзму, спадкова основа оргатзму.
Фенотип — сукупшсть всх ознак i властивостей оргатзму, що сформувалися в процес його iндивiдуaльнoгo розвитку. Фенотип визначаеться взaeмoдieю генотипу з умовами середовища, в яких вiд-буваеться його розвиток.
Сукупшсть ваа спадково! шформацл оргашзму (вах гетв i ме-женних послщовностей нуклеощщв) утворюе геном (вщ ошв ген + хромосома). Розмiр генома людини складае 3 мшьярди пар основ. Кожна з 23 пар хромосом мютить окрему лiиiйиу двохсмугову молекулу ДНК. Гени людини (як i iиших еукарiотичних оргаиiзмiв) ма-ють складну структуру.
56
Геном - сукуписть гетв, що мютиться в гапло!дному (одинарному) набор! хромосом даного оргашзму. На вщмшу вщ генотипу, геном е характеристикою виду, а не окремо! особини.
Все бшьшу увагу вчених привертае проблема р!зноматтносп генома людини. Ц дослщження направлен! на ршення фундаментальних наукових проблем, пов’язаних з походженням людини, i на з’ясування генних вщмшностей, пов’язаних з чутливютю або спйистю людини до р!зних захворювань i дш середовища.
Кшець XX стор!ччя знаменувався щлим рядом вщкритпв в гене-тищ, яю стали науковими сенсащями i привернули увагу свгтово! на-уково! громадськосп. Ось лише деяю з них:
• розшифрована послщовтсть нуклеотид!в всього генома людини;
• вщкрип гени, пов’язат з рядом захворювань;
• розум!ння молекулярних основ розвитку захворювань призве-ло до створення нових метод!в !х лшування i профшактики, ро-зроблен генод!агностики i генотерапи;
• одержан! трансгенн тварини i рослини, тобто так оргашзми, в геном яких за бажанням дослщника введен! чужорщт гени;
• здшснене клонування тварин.
У 1988 р. за шщативою вчених США (У. Пльберт, Дж. Уотсон, Ф. Коллшз та ш.) була створена Програма «Геном людини» i од-нойменна м!жнародна оргашзащя, що ставить за мету координащю робгт за визначенням повно! нуклеотидно! послщовносп вае! ДНК людини (у задач! входило створення повно! карти генома людини). Ршення ще! проблеми важливе для розушння походження i еволю-цл людини, з’ясування причин i мехашзм1в виникнення спадкових хвороб тощо. Вона е крупним в ютори бюлопчних наук проектом, який одн називають пгантським науковим проривом, !нш! - чисто комерщйною акщею, що не мае практичного значення для бшьшосп людей. Под!бн програми були створен! у ряд! !нших кра!н.
У 2001 рощ було оголошено про досягнення мети першого етапу проекту «Геном людини» - була прочитана повна послщовшсть нуклеотида. Розвиток одержав новий напрям науки - геномжа. В устхах щ-е! науки особливо зацкавлена фармацевтична промисловють. На думку Ф. Колтнза голови геномних проекпв США, через 30-40 роюв охорона здоров’я буде заснована на досягненнях геномши, що дозволить позба-
57
витися раку, дИабету, гшертони, при цьому як лИки виступатимуIъ геннИ продукта, подИбнИ тим, якИ виробляе сам органИзм при боротьбИ з хворобою (БорИнська, 2005).
Результати геномИки вже застосовуються також при ДНК-ИдентифИкацИ! особи, встановленнИ спорИдненостИ не тИльки мИж окре-мими особами, але i мИж цИлими етнИчними групами. Так, генетик Сванте Пебо першим видИлив ДНК з кИсткових останкИв неандерта-льцИв, знайдених у 1856 р. у ФельдгоферИвськИй печерИ поблизу Дю-сельдорфа в НИмеччинИ, вимерлих близько 30 тис. рокИв тому. Це дозволило провести його порИвняння з сучасною людиною - виявило-ся, що неандерталець був окремим, хоча i близькоспорИдненим лю-динИ, видом. СлИдИв змИшання предкИв сучасно! людини i неандерта-льцИв не знайдено.
