Онкология: Учебник - Білинський Б.Т.
ISBN 5-311-01334-6
Скачать (прямая ссылка):
РАДІОНУКЛІДНА ТЕРАПІЯ
Відкриті радіонукліди відіграють важливу роль у лікуванні доброякісних та злоякісних захворювань. їх призначають орально або парентерально при непухлинних і пухлинних захворюваннях щитоподібної залози, гематологічних захворюваннях, метастатичних ураженнях кісток та ін. Найбільшого застосування набули радіонукліди: 1311, 32Р, g9Sr, l86Re. 131І отримують в атомних реакторах. Фізичний період його піврозпаду — 8,1 доби, випромінює бета- (606 keV) і гамма-промені (364 keV, 337 keV і 284 keV), перетворюється на стабільний ксенон. Застосовують для лікування тиреотоксикозу і диференційованого раку щитоподібної залози після оперативного лікування для знищення залишків тканини щитоподібної залози та лікування вісцеральних метастазів.
32Р отримують у реакторі або циклотроні. Фізичний період піврозпаду — 14,3 доби, випромінює чисте бета-випромінювання із середньою енергією 690 keV, перетворюється на стабільний ізо-
Частина перша. Загальна та теоретична онкологія
топ сірки. Застосовують для лікування поліцитемії. кісткових метастазів.
89Sr отримують бомбуванням 89Y нейтронами. Фізичний період піврозпаду — 50,6 доби, випромінює бета-частинки з енергією 1,46 MeV, перетворюється на стабільний ізотоп ітрію. Застосовують для лікування кісткових метастазів.
|86Re має фізичний період піврозпаду 3,8 доби, випромінює бета-промені з максимальною енергією 1,07 MeV і гамма-промені— 137 keV. Застосовують для лікування кістозної фа-рингіоми і астроцитоми, медулярного раку щитоподібної залози, кісткових метастазів і внутрішньоперитонеального введення при метастазах раку яєчника.
Кріохірургічне лікування
Застосування низьких температур в лікувальній практиці відомо дуже давно. Так, у Стародавньому Єгипті застосовували холодні компреси для лікування переломів кісток черепа та поранень грудної клітки. У творах Гіппократа детально описано лікувальний ефект місцевого застосування холоду для спинення кровотеч з ран і при травматичному набряку.
У 1851 p. Arnott при лікуванні злоякісних пухлин використав суміш льоду та сольового розчину, який забезпечив температуру охолодження -24 °С.
У 1961 p. Cooper описав апарат, в якому холодагентом був рідкий азот (точка кипіння -196 °С), який подавався до пухлини через кріозонд.
Протягом другої половини XX ст. кріохірургія успішно застосовується в різних галузях медицини, але найбільш перспективною вона є в онкології.
Методи кріохірургічного лікування. Кріохірургічне лікування застосовується як самостійне, так і в поєднанні чи комбінації з іншими методами: променевим, хіміотерапією.
Контактний метод полягає в кріовпливі на пухлину за допомогою наконечника кріоінструмента, який прикладають до поверхні тканини.
Метод кріозрошення застосовують при пухлинах, які значно поширені по поверхні, але без глибокої інфільтрації підлеглих
118
_Розділ 6. Лікування злоякісних пухлин
119
тканин. За допомогою цього методу відповідно до медичних показань можливо проводити кріоампутанію уражених пухлиною вушної раковини та зовнішнього носа.
Пенетраційний метод — це проморожування ураженої тканини з її глибини за допомогою кріоінструмента.
Школою Закаряна був запропонований метод сегментарної кріохірургії для лікування великих, продовгуватої форми поверхневих пухлинних уражень; зокрема, традиційна хірургія потребує в таких випадках великих трансплантатів, звичайно з низькими косметичними результатами. Зважаючи на те, що для цих уражень застосовують великі дози місцевих анестетиків, які можуть перевищити безпечну межу, особливо в людей літнього віку, За-карян запропонував ділити ці ураження на декілька сегментів і заморожувати кожний сегмент окремо. Залежно від гістологічного типу та клінічного перебігу пухлини сегменти пухлинного ураження можуть бути проліковані послідовно (один за одним) під час однієї процедури заморожування/відтаювання або один сегмент під час однієї процедури заморожування/відтаювання з інтервалом у декілька днів — коли минає ексудативний період — або декількома тижнями пізніше після загоєння попередньо лікованої ділянки пухлинного ураження.
На численному досвіді лікування були виявлені такі переваги сегментарної кріохірургії в порівнянні з одним циклом заморожування/відтаювання для великих поверхневих пухлин: сегментарна кріохірургія вирішує лікування великих, продовгуватої форми поверхневих пухлинних уражень під місцевою анестезією і з меншим дискомфортом для пацієнта; дозволяє краще контролювати за ділянкою заморожування та часом заморожування/відтаювання; має менший ризик глибокого некрозу з поширенням на підлеглі структури; у процесі загоєння спостерігається менше ускладнень та менший ризик виникнення гіпертрофічних рубців.
З вищенаведеного видно, що методика сегментарної кріохірургії за Закаряном зумовила значний прогрес лікування великих, продовгуватої форми поверхневих пухлинних уражень, але менш адекватна для пухлинних уражень круглої форми.
У 1997 р. австрійською кріохірургічною школою був запатентований метод лікування пухлинних утворів круглої форми, який отримав назву "фракційна" кріохірургія. Спершу цей метод був запропонований для лікування первинного базальноклітинного
