Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
При дослгдженнГ повГтря житлових примГщень вивчають ще хгмь ко-бактерюлопчт показники стану повГтря, тому що це е причиною алерпчних захворювань. НайбГльш вгдомим алергеном е побутовий пил. Його склад був визначений такий: 20 % частки людсько! шкгри, 7 % - пил квтв, 3 % - частки диму та сажг, 15 % - волокна паперу та текстилю i бГльша частина - 35 % - мшеральт речовини. До того
255
можна ще додати мТкроспори, грибки, мiкроклiщi та iншi мТкроорга-нiзми. Можливо уявити, що потрапляе до дихальних шляхiв людини, якщо вона вдихае за добу бiля 15 млрд. часток такого пилу. Вщомо, що норма вмюту мiкробiв не бшьше 2-3 тис/м3, однак реально !х у житлових примiщеннях у дектлька разiв бiльше. ПобутовиИ клiщ може знаходитися у старих вовняних ковдрах, подушках, м’яких ме-блях (вага подушки з тр’я, якiИ вже 10 роив, на 30 % складаеться з клща). Мiкроклiматичнi умови квартир сприяють розмноженню рь зноманлних грибкiв. Зараз вiдомо, що юнуе 350 видiв грибкiв, що можуть викликати алергiчнi реакцi!. З шдвищенням вологи повттря рiвень грибкового забруднення значно (з 30 до 80 %), маИже у 3 рази тдвищуеться. У домашньому пилу мютиться вщ 2000 до 7000000 життездатних спор рТзних грибктв.
I ще один небезпечниИ показник забруднення повпря житлових квартир у певних регюнах - це Тзотоп родона-222 (перiод напiврозпаду -
8,3 доби), якиИ крТм слабкого y-випромiнювання (15 Бк/м3) видiляе ще а-частки. Родон створюеться у земнiИ корт може юнувати у будiвельних матерiалах (старТ кам’ян спни, сучасниИ фосфоппс), у виробиках старих шахт, та накопичуватися у пщвальних примщеннях та перших по-верхах, тому що у 7,5 раз1в важче повпря. Якщо вш е у природних водах, при кип’ятшш повнютю видаляеться.
Як бачимо, людина проживае у, здавалося б, безпечному своему жит-ш, де сама Иого пщтримуе у еколопчно безпечному для себе сташ, однак велика юльюсть еколопчних проблем все ж таки юнуе навколо не!.
Необхщнють поглибленого дослщження атмосфери замкнених примщень усвщомлена давно, але тривалиИ час предметом уваги було повттря шахт, запилених i загазованих цехтв тощо. Внаслщок швидко! урбашзацл бшьшосп кра!н свпу у XX ст., перебування бь льшосп населення впродовж 60-80 % свого життя у замкнених примщеннях дуже важливо забезпечити чистоту повттря у квартирах, юнотеатрах, транспортних засобах тощо. Ця проблема надзвичаИно складна i далека вщ свого повного виршення.
Вщносна безпека «теплово!» побутово! техшки, на жаль, стосу-еться не вах житлових примщень в Укра!'т, бо в селах лишаеться багато старих будинюв, а новобудови не завжди мають сучасне центральне опалення чи Иого автономниИ (лише для одного будин-ку) варТант. У примщеннях з примттивними нагрТвачами завжди зберТгаеться небезпека отруення мешканщв окисом вуглецю СО. До-
256
сить (для збереження тепла) передчасно надто щИльно перекрити канал комина, щоб пИч почала поступово видИляти у кИмнату СО. ЦИл-ковитою вИдсутнИстю запаху пояснюеться те, чому люди гинуть, так И не вИдчувши загрози отруення. ВисокИ концентрацИ! СО вбивають майже миттево. Тим, хто вмикае двигун свого автомобИля у гаражИ, нехтуе правилами користування печИ чи плити, слИд знати, що СО атакуе в органИзмИ людини еритроцити, надовго отруюючи гемоглобИн. Коли на 1000 молекул кисню повИтря припадае лише одна молекула СО, кров втрачае 60 % здатностИ переносити кисень, а цього ба-гатьом досить для загибелИ вИд задухи.
«Штучна» атмосфера, яку людина створюе навколо себе, надто часто несе !й смерть. ЗабруднювачИ повИтря примИщень можуть бути подИленИ на двИ групи: забруднювачИ, що самовИльно видИляються з будИвельних матерИалИв, меблИв; забруднювачИ, що видИляються з речей внаслИдок дИяльностИ людини. До першо! групи вИдносять амИак, формальдегИд, фенол, ЛОС, рабан азбест. До друго! - оксид азоту, вуглецю, табачний дим, речовини, що видИляються з засобИв гИгИени та побутово! хИмИ!.
СучаснИ меблИ виготовляють з деревинностружечних плит (ДСП) - це пресованИ стружки з додаванням зв’язуючого елемента -полИмерних карбомИдоформальдегИдних смол. З таких плит можуть видИлятися фенол i формальдегИд, що можна виявити навИть за запахом. ПИд впливом цих речовин можуть розвиватися дегенеративнИ змИни у печИнцИ, нирках, серцИ, головному мозку. Виявлено у сучасних примИщеннях концентрацИю формальдегиду 0,5-2,8 мг/м3 при рекомендацИях 0,1-0,12 мг/м3. ФормальдегИди також можуть видИляти дерев’янИ проклеен балки, матерИали - покриття типу фарб й ковдр, текстильнИ товари, пИно ИзоляцИйнИ матерИали, шпалери. ВИдомий ви-падок, коли у тарИлках (фИрми Bakhish C Metminan) було виявлено вмИст формальдегИду у 3,5 рази бИльше за встановленИ нормативи.
Дуже небезпечними е особливИ випадки, коли у примИщеннях ви-никае пожежа. При згоряннИ меблевих оброблюючих матерИалИв -паралону та синтетичних тканин утворюеться багато небезпечних газИв (цИанИстий водень). СучаснИ пластиковИ вИкна та дверИ, лИнолеум виготовляють з полИвИнИлхлориду (ПВХ), при небезпечнИй ситуацИ! пожежИ можуть видИлятися хлор та його сполуки, у т.ч. дИоксани.
У домашнИх умовах часто використовують багато видИв клею, мономерИв, пластифИкаторИв, фарб, припош. ЦИ вироби у побутИ
