Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
и
245
(об’екти штучного техногенного середовища), але й об’екти духовно-культурного середовища - результата прояву людського духу, як виражеш в матерiальнiй формГ (книги, надбання живопису, музики, скульптури, архгтектури, драматург!, фото-, кiнематографi! тощо), так i не ГснуючГ в речовиннш формГ (iде!, знаки). ВсГ об’екти штучного середовища людини, що юнують у речовиннш формГ, е результатами перетворення об’ектГв природного середовища. Остант, у свою чергу, також взаемодГють Гз об’ектами штучного середовища пере-бування людини [72].
В умовах сучасно! загально! урбашзаци, що особливо прискорила темпи розвитку за остант 50 рокгв, бГльша частина населення плане-ти проживае в мГстах. КолишнГй генеральний директор ЮНЕСКО Федерико Майор попереджае, що до 2035 року «у мютах, що юнують сьогодш, буде жити на 3 млрд. людей бГльше». Щоб забезпечити потреби цих людей, «протягом наступних 40 рокгв нам доведеться побудувати тисячу мют по 3 мГльйони жителГв у кожному». Це, принайми, 25 мют у рГк. Тому виникае проблема полГпшення мюького життя у майбутньому. До !! вирГшення сьогодш залучають не тгльки екологГв, але й соцюлопв, психологГв, економГстГв, архгтекторГв, гео-логГв, конструкторГв, технологГв у багатьох кра!нах свГту. Це дозволило виявити зовсГм новГ, рашше невГдомГ аспекти впливу великого мюта як штучно створеного середовища юнування на стан здоров’я людини.
В1зуальне середовище. З появою нового наукового напряму -вщеоекологн, що вивчае взаемодт людини з видимим середови-щем (основоположник - росшський вчений доктор бiологiчних наук В А. ФЫш), стало вiдомо, що серед багатьох екологiчних факторiв протиприродне в1зуальне середовище дае значний вне-соку формування стану здоров’я мешканщвм^т. РГч у тгм, що ф! зюлогГчт норми зору знаходяться у повнш вщповщносп до умов природного вГзуального середовища, а отже, стрГмка змша останньо-го вступае у протирГччя з можливостями зору. Так, при розглядант складних зорових об’ектгв погляд людини розподГляеться не рГвно-мГрно по всГй поверхш видимого простору, а мГж значними елемен-тами - найбГльш помГтними i значущими точками об’екта. Ui елеме-нти виступають своергдними «зачГпками» - деталями для фгксаци погляду. Природне середовище насичене такими елементами, вщсу-тнГ повторюванГ, одномаштш деташ, отже, його можна вГднести до
246
комфортного в1зуального середовища, якому притаманне велике рiзноманiття елеменпв у навколишньому простор^ наявнiсть кривих лiнiИ рiзно! товщини та контрастносп, гострих вуглiв (особливо у верхнш частинi видимо! картини), рiзноманiття кольорово! гами, згущення та розрщження видимих елеменпв i рiзна !х вiдцаленiсть.
Видиме середовище сучасного мюта, навпаки, стае все бшьш протиприродним: популярнi повторення однакових частин, простиИ спосiб розподiлу площин прямою лмею на квадратнi прямокутники, велию площi, що взагалi не мають деталеИ для фiксацi! погляду. Таю об’екти створюють гомогеннi й агресивш поля, що можуть бути, як виявилося, причиною таких захворювань, як депреоя, астенiя, не-врози, нютагм тощо. В цих умовах мехашзм автоматi! саккад, що за-безпечуе безперервне зорове сприИняття i являе собою комплекс ру-хiв очеИ (2-3 рухи на секунду) по перемщенню значних елементiв об’ектiв, що розглядаються в областi ясного бачення (частина сгтюв-ки, де гострота зору максимальна), не може повнощнно працювати. У гомогенному полi око не мае за що «зачепитися», i це стае сигналом до пошукових рухiв очеИ велико! амплгтуди. Пiсля чергово! сак-кади в мозок надходить недостатня юльюсть шформацл, зорова система виявляеться нiби в оманi, що неминуче веде до виникнення не-приемних вiдчуттiв, дискомфорту. Джерелами гомогенного поля е величезш площини зi скла i бетону, глухi паркани, монотоннi тдзе-мнi переходи, голi спни, асфальтовi покриття тощо. Не менше не-приемностеИ доставляють мешканцям мiста агресивнi поля. В цьому випадку в мозок надходить надлишкова кiлькiсть iнформацi!, до того ж однорщно!. Око не знае, якиИ саме елемент воно фксуе, усе схоже; зорова система знову виявляеться в омаш. У тдсумку - негативниИ вплив на центральну нервову систему, на самопочуття людини в щ-лому. Агресивне поле створюе велика юльюсть однакових i рiвномiр-но розподiлених на поверхнi вiзуальних елемент1в - маса вiкон на спт будинку, прямокутш плитки на фасадi чи тротуарi, пiдземнi переходи тощо.
У наИближщ десятирiччя процеси концентрацi! людеИ у мютах будуть неминуче посилюватися. Це буде вщбуватися на фонi зрос-таючих темпiв науково-технiчного прогресу, що приведе до ще бi-льшого вщцалення людини вiд природи. Змiни навколишнього мюь-кого середовища вiдбуваються дуже швидкими темпами, тому орга-тзм людини не встигае виробити «пристосовницью» реакцi! для но-
247
рмального функщонування в новому середовищГ. Сдиний вихгц з цГе! ситуаци - пристосувати штучне середовище мГст до потреб нашого органГзму, тобто максимально наблизити його до природного. Це можливо зробити шляхом озеленення, колористики, змГни зовтш-нього вигляду тд’щщв, балконГв, тшохщних доргжок, створенню мансард на дахах будинкгв тощо [36, 38, 68,69].
