Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
250
Захист вгд вГбращйного й Гнфразвукового впливу повинен бути орГентований на вдосконалювання й регулювання джерел впливу. Вплив на людину акустичних коливань ультра- i гГперзвукового дГа-пазону нормуеться тгльки для робочо! зони виробничих примГщень: припустимГ рГвнГ звукового тиску на вгдстанГ 0,5 м вгд контуру джерела коливань i не менш 2 м вгд поверхонь, що вгдбивають, - стш, а по висотГ - 1,5 м вгд пГдлоги не повинт перевищувати 100 дБ при частот 2*104 Гц i 110 дБ при частотг 105 Гц. Нормативи припусти-мого впливу ультразвукових коливань для населених мГсць не вста-новленГ [11].
Тверд1 побутов1 вщходи. Одшею з еколопчних проблем су-часних мкт е накопичення твердих побутових вщход1в. Побутове смГття становить 1-3 % всх твердих вгдходГв, але шкода вгд нього дедат бГльша попри його вгдносно малу кглькють. Причиною е урГз-номанлнення його складу, збГльшення частки хгмГчно шкгдливих предметгв i речовин. Вони забруднюють грунт i навГть тдземт води, якщо смГттезбГрники створенГ з порушенням заходГв безпеки. Проблемою стае пошук вГльних земель поблизу великих мют. Кожен !х мешканець щороку додае один-пГвтора кубГчних метрГв смГття, отже — мГльйони кубГчних метрГв для Киева, Харкова та Гнших «мшьйон-никгв» Укра!ни, де це смГття у бГльшостГ випадкгв утилГзуеться шляхом складування на полГгонах не належним чином, з порушенням норм утитзацл. За кордоном щоразу бГльше кра!н вгдмовляються вгд такого, вочевидь застарГлого, способу вирГшення проблеми. Практика показала, що смГттезбГрники видГляють у повГтря шкгдливГ гази, а у воду i грунт — безлГч шкгдливих речовин (вгд важких металГв до вуглеводтв). Назавжди втрачаються матерГали, якг ще можна вико-ристати повторно. Часто вГдбуваеться самозапалення звалищ, i яду-чий дим тягнеться з них на великг вГдстанГ (влГтку до 5 км).
Мабуть, найточнгшим показником рГвня органГзованостг i цившзо-ваностГ кра!ни стае Г! ставлення до проблеми смгття. Найвищим досяг-ненням у цгй проблемГ е створення спещатзованих пгдприемств з пере-робки i повторного використання побутових та Гнших мюьких вгдходГв. Та для ]хньо! ефективно! i рентабельно! роботи необхгдно, щоб усГ жи-телГ кра!ни попередньо сортували смГття. У Сврот рекордними показ-никами органГзованостг можуть похвалитися швейпарщ й тмцг, якг не лГнуються вгднести вгдпрацьоваш електричнГ елементи у спецгально вГ-дведенГ мГсця, склянГ пляшки вкинути в один контейнер, пластиковГ — в
251
другий, папИр — в третИй, органИчнИ рештки — в четвертий... АвстралИй-цИ ще й досИ жартують над величенькою ИнструкцИею, де викладалися правила сортування И розподИлу смИття. Та все ж потроху народ привча-еться до порядку, хоч европейського рИвня (у ШвейцарИ! попередньо со-ртуеться понад 80 % всього смИття) вони ще не досягли.
Дев’яностИ роки минулого столИття в УкранИ характеризуються зменшенням як абсолютного обсягу самих вИдходИв, так И !х перероб-ки. ВтИм, тенденцИя до кращого господарського використання вИдходИв зберИгаеться. Чимраз бИльше господарське значення мае повторне використання багатьох речовин, якИ узагальнюються поняттям вто-ринноТ сировини. Воно не всюди точне, бо чимало европейських кран отримують бИльшу частину потрИбного !м скла, паперу, деяких металИв саме через повторну переробку твердих побутових вИдходИв усИх типИв. Для них саме така сировина е первинною. Не дивно, що вони вИддають перевагу термИну «повторне використання» (рецик-лювання).
Украна мае непоганий досвИд повторного використання багатьох речовин И матерИалИв: паперу, деревини, зношених шин, полИмерИв тощо.
На жаль, надто мало переробляеться дуже великих за масою И об-сягами вИдходИв будИвництва, металургИ!, шахт И кар’ерИв. I це в той час, коли бИльшИсть з них використанням електророзрядИв у водИ можна роздИлити на арматуру, грубий пИсок, цементний пил. ФахИвцИ за-значають активИзацИю зв’язкИв укранських виробникИв з колегами за кордоном, якИ покликанИ поглибити повторне використання И переробку вИдходИв [31].
Акустичний вплив. Шум являе собою безладн коливання складноИ спектральноi структури, часто змшан з перюдичними акустичними коливаннями. 1нтенсивнИсть И спектральний склад шуму визначають якИснИ особливостИ сприйняття його органами слуху людини й ступИнь впливу на органИзм у цИлому.
Джерела шуму у сучасних мИстах рИзноманИтнИ. Основне джере-ло, вiдповiдальне приблизно за 80 % загального акустичного навантаження, — транспорт. На великих транспортних магИстралях рИвень шуму становить 85-92 дБ Из максимумом звукового тиску в дИа-пазонИ частот 400-800 Гц. 1нтенсивний шум створюе залИзничний транспорт (у мИстах - трамва!). НавИть на вИдстанИ 200 м вИд залИзнич-но! лИнИ! його рИвень становить приблизно 60 дБ. Потужними джере-лами шуму, з якими пов’язане акустичне забруднення середовища на
252
велииИ територи, е аеропорти. Особливо iнтенсивний шум створю-еться лiтаками при зльотг Так, рiвень шуму на вщсташ 1 км вщ злгт-но! смуги при зльотi лгтака АН-24 досягае 107-110 дБ. Рiвень шуму в мiстах за рахунок росту населення, збшшення швидкостеИ И iнтен-сивносп руху транспортних засобiв зростае приблизно на 0,5-1 дБ у рк, а в деяких великих мiстах рiст акустичного навантаження досягае 2 дБ у рш.
