Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Экология человека" -> 93

Экология человека - Некос А.Н.

Некос А.Н., Багрова Л.О., Клименко М.О. Экология человека — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 346 c.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка): ekologiyacheloveka2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 87 88 89 90 91 92 < 93 > 94 95 96 97 98 99 .. 115 >> Следующая

Однак справа ще И не в цьому. Сьогодш на споживчому ринку продаеться дуже мало натуральних мшеральних вод, а пщробок - на кожному крощ. Тому при виборТ мшеральних вод необхщно ретель-
265
но визначити за документами сертифИкованИсть води, купувати !! краще у великих супермаркетах.
Очищена й дистильована вода. КрИм мИнеральних вод жителИ великих мИст широко використовуютьють очищенИ води. Це звичай-на водопровИдна вода, яку штучно пом’якшують й очищують за до-помогою сучасних промислових фИльтрИв, доводячи !! до стану дис-тильовано!. Це забезпечуе надИйну якИсть питно! води, коли видаля-ються небезпечнИ домИшки й залишаються необхИднИ органИзму солИ та мИкроелементи.
Якщо йдеться про водопровИдну воду, то зИ старих невИдремонто-ваних мереж у воду потрапляе залИзо, яке викликае у людини вто-ринний гемахроматоз (захворювання кровИ), що проявляеться як цу-кровий дИабет чи онкологИя. За словами директора 1нституту гИгИени та медично! екологИ! АМН Украни АндрИя Сердюка, онкологИчнИ за-хворювання в УкранИ спричиненИ радИоактивними речовинами. ПримИром рак легенИв у Ракитянському районИ викликаний радоном, який знайшли фахИвцИ Институту у мИсцевИй водИ. Серед Инших небез-печних речовин у нормах радИацИйно! безпеки Украни стоять два рИ-зновиди радону: радИй та природний уран. ОнкологИя кишкового тракту пов’язана у 35-40 випадках зИ 100 з перенасиченням води сполу-ками хлору. Кожен район Украни мае сво! особливостИ забруднення води (Урядовий кур’ер № 30 вИд 17 лютого 2004 р.).
1снують ще й побутовИ фИльтри, користуватися якими фахИвцИ ре-комендують дуже обережно, тому що несвоечасна замИна фИльтра може призвести до «вторинного» забруднення води, моментального наповнення !! шкИдливими домИшками й сумИшами. Що ж стосуеться Импортних побутових фИльтрИв, то вони взагалИ не пристосованИ для очищення нашо! води. Тому при !хньому використаннИ потрИбно бути уважними й обережними.
Дистильована ж вода для постИйного вживання взагалИ не придат-на, оскИльки розчиняе й виводить Из органИзму все потрИбне И непотрИ-бне. КрИм того, вона не мИстить у своему складИ необхИдних органИзму солей И мИкроелементИв, тому не виконуе основних функцИй корисних вод.
На вИдмИну вИд захИдних кран, де водопровИдну воду озонують, у на-шИй кранИ при водопИдготовцИ !! хлорують, що звичайно ж несприятливе для здоров’я. При кип’ятИннИ шкИдливИ властивостИ хлору лише пИдси-люються, вона переходить у тригалометан - канцерогенна речовина.
266
Хлор, поеднуючись Гз органГкою, утворюе отруту, свого роду рГзновид дГоксину, i хоча в дуже малих дозах, але, накопичуючись в органГзмГ, сприяе його отруенню. КрГм цього, хлор може викликати корозгю водо-провгдних труб, що теж позначаеться на якост водопровгдно! води. КрГм того, у вода мГститься багато солей кальцгю, якГ при кип’ятГннГ ви-падають у нерозчинний осад (у чайнику утворюеться накип жовтувато-го кольору, а якщо бурого, то це свГдчить про домГшки солей залГза). При варГннГ солГ переходять у !жу й сприяють зашлакованост органГзму: атеросклерозу, артрозу, остеохондрозу, каменям у печшщ тощо.
Артезiaнськa вода. АртезГанськг свердловини мають глибину вгд 70 до 700 м i бГльше. Вважаеться, що чим глибше свердловина, тим чистше вода, тому що поверхневГ забруднення, просочуючись Гз опадами, потрапляють у так звану «верховодку» - верхнш водонос-ний шар i практично не потрапляють у бшьш глибокг водоноснГ шари. Однак, вГдповГдно до дослгджень, проведених 1нститутом геоло-гГчних наук НАН Укра!ни, навгть на глибинГ бГльше 1000 м зустрь чаються слгди ДДТ, ттратГв, фосфатГв, пестицидГв. Чим ближче вода до поверхш, тим бГльш висока !х концентрацГя. АртезГанська вода мае тдвищену твердГсть, мГстить у собГ органГчнГ речовини й бакте-
рп.
Бюветна вода. На Укра!нГ 20 рокгв тому пГсля Чорнобильсько! катастрофи в КиевГ було вГдкрито безшч бюветГв. У той час це було необхгдно для тимчасового забезпечення населення питною водою. Однак сьогодш при використант бюветГв з’явилися певт проблеми.
НайголовнГшою е забруднення найщнтшо! природно! води, що позбавляе нас усГлякого резерву. Надзвичайно низька культура використання еколопчних бюветГв, а вода в них не однакова, вона найча-стГше слабомшералзована, а не столова питна.
Тому бюветна вода часто потребуе «домашньо!» технологично! об-робки. До того ж у рядГ свердловин вода неяюсна, у зв’язку з чим медики рекомендують брати и тгльки з юрського або сеноманського шарГв.
Якгсть води погГршуеться, коли бюветом кглька годин нГхто не користувався, - з’являеться ефект застояно! води. За правилами використання бюветГв оргашзацн, якг !х обслуговують, повинт щоран-ку протягом декглькох годин зливати Гз труб воду. Однак цього, як правило, не роблять.
267
У столищ почали закривати бювети. I не тшьки через низьку яктсть води в свердловинах, а И через вихвд з ладу устаткування (замша фТльтра на одному бювет коштуе близько 5 тис. Грн.).
Однак у Киеш все-таки ще будуеться 14 нових бюветв. Через по-верхневТ забруднення свердловини з кожним роком стають усе гли-бше. Тому щна будТвництва зростае, а вщповщно - i щна води. Проблема ж чисто! питно! води залишаеться.
Предыдущая << 1 .. 87 88 89 90 91 92 < 93 > 94 95 96 97 98 99 .. 115 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed