Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Сучасне мГсто - складне штучне середовище, створене людиною серед природного ландшафту. Головною ланкою у формуванн навколишнього середовища мюта, на думку багатьох авторГв, виявля-ються зелен насадження, якг можуть займати до 60 % його територи. Важливу роль у пщтримщ екологГчного балансу середовища вщ-грають рельеф територи, ктмат, геологГчнГ умови. Лише комплексне врахування природних компонентгв й особливостей населених мГсць (!хня величина, народногосподарський профшь, планувальна структура, поверховГсть забудови, темпи розвитку) сприяють створенню ппешчно сприятливого мГського середовища [37]. Сучасне мюто мае потребу в рекреащйних ресурсах, тобто мГсцях i спорудженнях для вГдпочинку городян. ВнутрГшнГ рекреащйт можливостг мГста у ви-глядГ примГських зелених зон, скверГв, парив, водоймищ становлять у рГзних мютах, за наявними оцГнками, вГд 10-15 % до 50-60 % його загально! територи. Однак ще! площГ зовсГм недостатньо для рекреа-ци. За сучасними поданнями, площа рекреащйних зон повинна в 510 разГв перевищувати власну територГю мюта. Звичайно це комплексна зелена зона мюта [74].
У наш час юнуе ряд класифшацт еколопчно! безпеки мют, одна з них видГляе три категорп еколопчно'! безпеки мкта.
¦ Перша - екололчно благополучт, тобто такг мюта, де ви-киди шкгдливих забруднюючих речовин антропогенного походження не перевищують гранично допустимих концентрацГй, встановле-них для природних середовищ.
¦ Друга категорiя - екололчно складт. В них концентращя шкгдливих викидГв перевищуе ГДК, але в природних серед овищах ще не вгдзначаються незворотт змГни. У цьому випадку швидкгсть вщновлювальних хгмГчних реакцГй у природному середовищГ мГста вище швидкостг емюи забруднюючих речовин у зовтшне середовище. Однак навгть у таких ситуащях бГота чутливо реагуе на антро-погеннГ впливи й вгдбуваються ютотт перебудови бГоценозГв.
¦ Третя — еколопчно несприятливi. Сюди входять так мю-
248
та, у яких фоновi показники ступеня забруднення атмосферного по-вiтря, водних об’ектiв i мiських земель вказують на спИку динамiку негативних змш, що загрожують здоров’ю городян i порушують природну рiвновагу екосистем.
Викликаш урбанiзацiею корiннi змiни ландшафта (рис. 26), забруднення повпря, води И грунту, використання величезно! юлькосп води на господарськi потреби, кшматичт змiни ставлять цiлиИ ряд еколопчних i медико-бюлопчних проблем [44].
Рисунок 26 - Корм и ii зм1ни в компонентах природних ландшафтов
Micma е зосередженням техногенних джерел тфразвукових коливань i пов’язаног з ними тбрацй. До них належать компресорш станцп, вентиляторы, вiброплощадки, кондицюнери, градирш, тур-бти дизельних електростанцш, технян пристрог.
Вiбрацiя являе собою мехашчш коливання матерiальних систем !з частотою звичайно бшьше одного герца i з малою ампш-тудою.
ВiбрацiИнi впливи пов’язанi з акустичними коливаннями низьких частот И iнфразвуковим коливаннями. 1нфразвуки генеруються чис-ленними природними джерелами (ураганами, передштормовими
249
явищами на морИ тощо) И здатнИ поширюватися на величезнИ вИдстанИ, обгинаючи перешкоди. ПотужнИсть Инфразвукових коливань природного походження невелика. РИвень Инфразвукового тиску досягае потужностИ вИд 80 дБ при роботИ невеликих компресорИв до сотень децибелИв при випробуваннях реактивних двигунИв. ВИбрацИя й Инфразвук негативно впливають на стан людей, викликаючи вщчуття прискореного коливання внутрИшнИх органИв И болючИ вИдчуття, синдром морсько! хвороби, а також почуття тривоги, страху, утрудняють Интелектуальну дИяльнИсть.
Нормування рИвня вИбрацИ! в житлових примИщеннях за показни-ками вiброшвидкостi, вiброприскорення й вгброМщення (у дБ) ви-робляеться в дИапазонИ частот вИд 2 до 63 Гц Из урахуванням часу до-би, характеру вИбрацИ! И й тривалостИ.
Заходи щодо захисту вщ акустичного забруднення середовища й вИбрацИ! подИляються на тИ, що пов’язанИ зИ зниженням шуму в самому джерелИ, И тИ, що забезпечуються використанням певних архИтектур-но-планувальних рИшень И спецИальних звуковбиральних матерИалИв при будИвництвИ.
При реконструкцИ! мИст одним з найважливИших заходИв щодо по-лИпшення екологИчно! обстановки е винесення аеропорту за межИ мИс-та, переклад на спецИальнИ автодороги вантажного й транзитного автотранспорту. Для акустичного комфорту житлових районИв улаш-товуеться шумозахисне озеленення. Акустичний ефект зниження рИвня шуму залежить в основному вИд конструкцИ! й ширини зелено! смуги И й дендрологИчного складу. НайбИльш ефективною формою поперечного перерИзу шумозахисно! смуги е форма трикутника з пологою стороною, зверненою до джерела шуму. В умовах щИльно! за-будови не завжди вдаеться розмИстити зелену смугу необхИдно! ширини. У цих випадках створюються шумозахиснИ екрани у виглядИ вертикальних И похилих стИн з армованого бетону, профИльованого листового металу, пластику або скловолокна. У межах мИста захист вИд транспортного шуму забезпечуеться внутрИшньоквартальними зеленими насадженнями, функцИональним зонуванням забудови й спецИальним плануванням будинкИв з орИентацИею вИкон спалень И бИ-льшостИ спИльних кИмнат убИк двИрського простору. Захист вИд внут-рИшньобудинкового шуму пов’язаний з використанням звуковбир-них матерИалИв, звуконепроникних вИкон И чИткою роботою комуна-льних служб, що забезпечують справну роботу устаткування.
