Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
Безумовно, не вся маса забруднень, що визначаеться в сшговому покрив^ потрапляе в рiчки та озера. 1снують певш сшввщ-ношення мiж кшькютю забруднень в снiгу на водозборi i в рiчцi або в озер^ куди надходить вода вщ снiготанення. Та частина забруднень, що не потрапила в рiчку або озеро з талими водами, часто спкае пiзнiше, з водами дощових потокiв.
Наземнi засоби спостереження забрудненосп територi! грун-туються на вiдборi проб снiгу в перюд максимальних сшгозапа-сiв при виконанш зйомок на мережi гiдрометеостанцiй. Однак, результати не завжди виходять репрезентативними. Справа в тому, що маршрути сшгозшмання на метеостанщях розташованi на рiзних вщстанях вщ промцентрiв i часто дають за забруднеш-
416
стю випадков! результати. Детальне обстеження промцентрГв -трудомютка робота, що виконуеться лише в експерименталь-ному порядку.
Для обгрунтовування можливостей дистанцшного спостереження сшгового покриву в зон! впливу промисловост необидно вивчити особливосп танення забрудненого сшгового покриву.
Якщо процес танення природного незабрудненого сшгового покриву вивчений достатньо добре, то мехашзм поведшки сшгового покриву при великш поверхш i внутршньомасовш за-брудненост поки вивчений недостатньо. Додаткова забрудне-нють, яка за кшькютю значно перевищуе фонову, скорше за все, д!е як каталГзатор процесу перекристалГзацп i танення сшгу. Забруднений з поверхш сшговий покрив реагуе на найменше збь льшення надходження сонячно! радГацп. Альбедо поверхн зни-жуеться, що збшьшуе позитивний радоацшний баланс i призводить до вщкриття прихованих доз забруднення, а це, в свою чергу, ще бшьше зменшуе альбедо сшгово! поверхш. Такий процес, який ще й самоприскорюеться, призводить до бшьш раннього танення i сходу забрудненого сшгового покриву.
Схщ сшгового покриву перш за все розпочинаеться на бшьш забруднених дшянках, тому товщина шару i щшьнють сшгу, а також стушнь покриття територп сшгом тут знижуються до нуля. Найбшьш показовим за станом сшгового покриву параметром е альбедо поверхш. Межами його вимГрГв е значення альбедо сшгу, який щойно випав, i альбедо земно! поверхш за вщ-сутносп на нш сшгу. М!ж цими межами альбедо змшюеться вщносно до кшькосп забруднення, що знаходиться на поверхш сшгу у кожнш точщ в даний момент часу, а також враховуються супутш змши вологост i структури сшгово! поверхш. ВарГацп яскравост сшгового покриву аналопчш змшам альбедо поверхш. Таким чином, зовшшшми показниками процесу е альбедо поверхш, стушнь покриття територп сшгом та яскравють зображення на зшмку.
В реальних умовах картина ютотно змшюеться i бувае р!з-номаштною для рГзних промцентрГв, однак, як показують попе-редн польов! дослщження, загалом процес подГбний тому, що описаний вище.
417
Розробки з використання дистанцшних засоб!в для вим!р!в забрудненосп сшгового покриву мають величезне еколопчне значення. Забрудненють сшгового покриву ютотно прискорюе сшготанення i, вщповщно, трансформуе сток талих вод з урбаш-зованого водозбору. Кр!м того, забруднений сшг сприяе надхо-дженню шюдливих домшок у води р!чок та озер, що також не може не турбувати еколопв. З'ясовано, що за супутниковими ТВ- зображеннями, що отримуються з ШСЗ «Метеор» у зимово-весняний перюд, на фон! сн!гового покриву можна оцшити на-ступн! характеристики промислових райошв:
• розм!р площ! зони впливу мюта;
• розм!р площ! найбшьш вщчутного забруднення територ!!;
• напрямок i дальн!сть перенесення забруднень вщ промцентру в зимовий перюд;
• кшькють промислових ареал!в на р!чковому водозбор! та !х сумарну площу;
• протяжнють пер!оду прискореного сходу сн!гового покриву в сфер! впливу промцентру пор!вняно з сусщшми незабрудненими д!лянками.
418
Контроль-колоквiум з МОДУЛЯ 2
1. Охарактеризуйте забруднювачi атмосферного пов^ря (хлор, стрководень, окис вуглецю, амiак).
2. Яю прилади використовують для визначення дальнього переносу газоподiбних забруднень?
3. Яю дистанцiйнi засоби найбiльш придатнi для вимiру потокiв газiв i аерозолiв7
4. За допомогою чого е можливим визначення елементного складу аерозолiв?
5. Яким чином виявляеться хiмiчне забруднення води нафтовими плямами i iншими поверхнево активними плiвками (слшами)?
6. За яко! умови можна виконати iдентифiкацiю нафтових забруднень моря?
7. Перерахуйте методи дистанцшно! шдикаци засолення грунпв
8. Що слщ розумiти пiд грунтово-сiльськогосподарським мошторингом?
9. Визначте напрямки застосування космiчних зшмюв у сiльському господарствi.
10. Яю задачi допомагае вирiшити аерокосмiчне дослщження агроландшафтв?
11. Де та коли було зроблено першi спроби використання дистанцшних методiв для вивчення рослинност?
12. Як на зшмках дешифрують лiсовi пожежi?
13. В чому складнють вивчення болотних ландшафтов?
14. Яю можуть вирiшуватися питання за допомогою дистанцшних методiв щодо вивчення болто?
15. Якi види зшмання використовуються при монiторингу тваринного свгг?
16. Якi питання можливо виршувати при вивчення урбанiзованих територiй за допомогою космiчного знiмання?
17. Яю переваги е у дослiдженнi культурного ландшафту аерокосмiчними методами?
