Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
При використанн процесу розтзнавання вщображених образГв використовують дешифрувальш ознаки об'екпв мюцевосп:
Po3Mip об'екту на зшмку - одна з основних прямих ознак, що дозволяе за довжиною, шириною i стереоскотчною висотою видшити об'ект з ряду однорГдних i сшвставити з розмГром шших об'екпв (при умов! однакових масштабГв зшмюв).
Прямi дешифрувальнi ознаки, що дозволяють безпосередньо визначати особливосп i характеристики об' екпв земно! поверхш, що притаманш майже уем об' ектам мюцевосп, яю вщображеш на зшмках. До числа таких ознак належать: рельеф, форма, колГр i фототон об'екпв, структура зображення, rim об'екпв.
Форма об'екту на аерозтмку характеризуеться його загальним окресленням у план!, об'емшстю i характером меж. Видшяють геометричну, лшшну, компактну i об'емну форми об'екпв.
Фототон зображення об'екпв на зтмку дуже важливий, але найбшьш мшлива пряма дешифрувальна ознака. Залежить вона не тшьки вщ властивостей самого об'екту, але й вщ освтоленосп предмету, пори року i умов фотографГчно! обробки.
438
Кол1р об'eктiв на зшмках з натурною або умовною кольоропередачею е одним з найбшьш важливих прямих дешифрувальних ознак. Зображення об'екпв у природних або штучних кольорах дае бшьш широк можливосп для дешифрування, шж чорно-бше зображення. При оцiнюваннi кольорiв об'ектiв, зображених на знiмках використовуються спещальш атласи, де основна характеристика кольорiв робиться за кольоровим тоном, а додаткова - за насиченнютю i яскравiстю тонiв.
Стуктура фотозображення являе собою сукупнють зображення окремих елеменпв даного комплексу, що характеризують особливост грунтово-рослинного покриву, гiдрографi!, елеменпв рел'ефу мiсцевостi i т.д. Вона вщображае також особливостi !х взаемного розташування, характер i величину iнтервалiв мiж цими елементами, а також !хш геометричнi та оптичнi властивостг Характер структури фотозображення визначае зовшшнш вигляд поверхнi об'екту мiсцевостi. Об'екти мюцевосп за структурою зображення можна класифшувати за геометричним принципом на основi врахування зовнiшнiх особливостей складаючих !х зображень. Видiляють зернисту, смугасту, геометрично правильну структуру зображення.
Tim об'eктiв, що зафшсоваш на аерокосмознiмках, можуть бути власними, тобто об'екту на ньому самому, або падаюч^ тобто тш, що вщкидаються одними об'ектами на iншi або на земну поверхню. На космiчних знiмках тiнi вщображаються слабко, чiтко видно тiльки тш вiд хмарин i предметiв. що особливо видшяються над поверхнею.
Багато об'екпв мюцевосп безпосередньо не вщображаються на зшмках, або рiзнi об’екти можуть мати однаковi прямi ознаки дешифрування i тому не можуть бути вщдешифроваш безпосередньо. У таких випадках використовуються непрямi ознаки дешифрування.
Непрямi ознаки дешифрування грунтуються на рiзних взаемозалежностях мiж об'ектами i елементами ландшафту. Часто непрямi ознаки вказують на наявнють окремих властивостей об'екпв, не отриманих при зйомцi в силу географiчних, фотографiчних та геометричних особливостей.
До числа об'екпв, при визначенш яких використовуються непрям! ознаки, належать об'екти, що з'являються тшьки в певш сезони.
Непрям! ознаки, що допомагають встановити природш законом!рносп i взаемозв'язки, юнуюч! м!ж компонентами i елементами ландшафпв, називають непрямими-ландшафтними.
Другу групу непрямих ознак складають нeпрямi сощально-гeографiчнi ознаки, як! грунтуються на зв'язку антропогенних i природних явищ i об'екпв.
Особливост дешифрування косм1чних зн1мк1в
Дешифрування це складний та тривалий процес, над яким працюють висококватфшоваш спещалюти. Для проведення тематичного дешифрування формуються групи
дешифрувальниюв, до яких повинш обов’язково входити картограф, географ, ландшафтознавець, пдролог, еколог. Групи формуються в залежносп вщ виршення прикладних завдань.
Велик! об'еми шформацп, що надходять з косм!чних зшмальних апарапв, викликають необхщшсть створення i удосконалення засоб!в обробки ще! шформацп. Обробка шформацп з космосу на вщмшу вщ обробки фотозшмюв складаеться з чотирьох основних етатв: службовог обробки, просторовог прив'язки, радiацiйног корекцп i тематичног iнтерпретацiг.
Службова обробка складаеться з аннотування первинно! шформацп i комп’ютерному анатз! р!зних корекщях.
Просторова прив’язка мае на уваз! трансформування зображення в проекцшш карти, вкладення в зображення координатно! с!тки.
Трансформування зтмтв включае виправлення положения точок зображення за кути нахилу, вплив рельефу мшцевосп та змши загального масштабу зшмку.
Воно може бути виконано графiчним, оптико-мехатчним, аналтичним та електронним способами. Принцишально можливе трансформування зшмюв за двома основними схемами. За першою, коли е достатня юльюсть опознаюв, яю наносяться на основу i з ними сумщаються на фототрансформаторi (рис. 40) вщповщш точки зшмку, що проектуються. Вщстань та положення опознаюв повинно бути таким, щоб забезпечити задану точнють трансформування [85]. ВнаслГдок цих робГт отримують фотоплани.
Фотоплан - фотографГчне зображення мюцевосп, що складене з приведених до заданого масштабу, трансформованих зшмюв, змонтоване на геодезично шдготовленш жорстюй основ!.
