Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Дистанционные методы иследований в экологии" -> 95

Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.

Некос А.Н., Щукин Г.Г., Некос В.Ю. Дистанционные методы иследований в экологии — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 372 c.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка): distancioynimetodidoslidjen2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 89 90 91 92 93 94 < 95 > 96 97 98 99 100 101 .. 118 >> Следующая

При стереокосмiчному розгляданнi аерознiмкiв бувае добре помина глибина кар’ерiв, а при сильному збшьшенш знiмкiв i дорога, по якш вiдбуваеться вивезення сировини iз дна кар'ера. У бiльш великих кар’ерiв чiтко помiтнi паралельнi лши схiдцiв, по яких проводилися вскришш роботи. Розкритi пласти звичайно мають яскравий св^лий фототон (у вугшьних кар'ерах
- чорний).
Солевидобувнi пщприемства розшзнаються на аеро- i космiчних знiмках за поеднанням дiлянок водосховищ, вщгороджених дамбами, якi зображаються рiзним фотоном. На знiмках, отриманих в синш зонi, чiтко видно бш плями солевих корок на готових для розробки дшянках. У випадку багатозонально! зйомки райони видобутку солi можна розпiзнати за цими сольовими корками i на космiчних зтмках.
Нафтодобувнi райони впевнено розпiзнаються на аерофотозтмках масштабу 1: 50000 i крупнiших за наявнiстю великого числа чорних точок, розкиданих по територп. На особливо великих родовищах точки можуть перетворюватися в окремi чорнi плями, навколо яких звичайно сильно порушений рослинний покрив i проходить багато транспортних шляхiв.
413
В тих випадках, коли видобуток нафти супроводжуеться запалюванням попутного газу, факели можуть бути помгтними навГть на середньомасштабних космГчних зшмках.
Пiдприемства промисловостi, що обробляе, можуть бути розшзнаш на великомасштабних зшмках i подшет у вщповщносп з процесами, що використовуються при обробщ сировини (мехашчним, тепловим i хГмГчним). Кожне з таких виробництв мае сво! характеры елементи. Для мехашчного процесу типов! вщстшники, дробарки i т.д. Для теплового процесу характеры купи вугшля (а в деяких випадках шлаюв i флюсГв), висок! димов! труби, можуть бути трубопроводи. Для хГмГчного - труби малого дГаметра.
Використання матерiалiв аеро- i космiчноl зйомок для вивчення розселення та ощнки засвоення територп
1нвентаризаця tрунтiв. Цшашсть до мюько! територп викликана в першу чергу !! швидким зростанням в умовах дефщиту земельних ресурсГв, який швидко зростае. Це вимагае точного врахування i максимально рацюнального використання земельних фондов.
На створюваних картах використання мюьких земель в першу чергу фшсуються дшянки рГзномаштного
функцюнального використання. Вони розрГзняються за
характером планування, типу будовель, особливостями
навколишнього ландшафту, положенням вщносно транспортних шляхГв i т.д. На картах звичайно видшяються житлов! i промислов! зони, землГ, вшьт вщ забудовель, i т. д. з подальшим шдроздшом цих тип1в на тдтипи.
При дослщженш такого мобшьного елементу культурного ландшафту оперативнють засобГв, що використаютовуся, мае виршальне значення. Саме тому космГчт зшмки почали використовувати в першу чергу для вивчення динамши мют. Виршенню ще! задач! сприяе i можливють перюдичного
повторення зйомок, бо на шдстав! цих зйомок складаються серп карт використання мюьких земель, що фшсують стан на рГзномаштт дати.
414
На шдстав! карт використання мюьких земель може проводитися видшення фактичного кордону мюта. Проведення цих кордошв е надто актуальним завданням, бо наявнють таких кордошв дозволяе обчислювати площ! населених пункпв, визначати щшьнють !хньо! забуд!вл! i щшьнють населення.
Виявлення агломерацш. Використання зшмюв дозволяе шдшти до цього питання шляхом розгляду зв'язюв не окремих населених пункпв, а вше! !хньо! сукупносн на значнш територи.
1снуе три ознаки наявност агломерацп, що виявляються за допомогою зшмюв.
• Перша - бшьш яскрава вщображеннють на зшмку агломерацшних зв'язюв у пор!внянш з системоутворюючими зв'язками вщповщного р!вня.
• Друга - сшввщношення м!ж чисельнютю населення центру i чисельнютю населення в зон! його впливу.
• Третя - переважне зростання територш ближчих населених пункпв один назустр!ч шшому. Процес зростання добре помпний при пор!внянш сер!! зшмюв зроблених з штервалами в 5-10 роюв, або при зютавленш зшмюв з! старими картами.
Таким чином, сер!! р!зночасових аерокосм!чних зшмюв можуть бути цшним матер!алом для контролю за зростанням i роз-витком населених пункпв, виявлення потенцшних i юнуючих агломерацш, тощо.
Вивчення транспортног мереж1. Осюльки лшшш елементи зображаються на др!бномасштабних зшмках дуже добре, то на них яскраво виступае транспортна мережа. На зшмках помтгш дороги, ширина яких в чотири рази менша ширини мшмальних площадних об'екнв, що зображаються. З сухопутних шлях!в сполучення найкращим чином вщображаються покращеш грунтов! дороги i шосе. Чпюсть зображення непрофшьованих грунтових дор!г залежить вщ навколишньо! ситуаци. Зображення затзних дор!г менш чпке, шж автомобшьних; в основному вони зображаються завдяки насипам, ви!мкам i т.!.
415
Дистанцшш дослщження снгготанення поблизу промислових ^mpiB i можливостi спостереження цього процесу дистанцшними засобами
Снiговий покрив, який е одним з основних джерел води для багатьох рiчок, став у тепершнш час також джерелом додатко-вого забруднення рiчкових, озерних i грунтових вод. Чистий за своею природою об'ект сшг став природним накопичувачем i перерозподiльником забруднень, що потрапляють у снiговий покрив в основному з атмосфери. Пщвищилась загальна фо-нова забрудненiсть сшгового покриву на земнiй кулi. I тепер найчистiшi проби снiгу вщбираються в горах на великих висо-тах. Вони можуть бути еталоном для порiвняння. Наприклад, у пробах сшгу, що вщбиралися на висот 5000-6900 м (Памiр), вщ-значена мiнералiзацiя менше 10 мг/л, а вмют окремих металiв (Cu, Zn, Mn) не перевищував 0,003 мг/л. В промислових районах, поблизу металургшного виробництва, концентрацiя металiв у пробах сшгу може бути вищою в 100 разiв i бiльше. Значна доля забруднень зi снiгового покриву в тдсумку опиняеться в рiчках та озерах. Пiдраховано, наприклад, що в сшговому покривi на озерному водозборi розмiром 2920 км2 (в Канад^ мiститься близько 30 кг фосфору. Припускаеться, що бiльша частина цього фосфору потрапляе в озеро Кун-Лейк (площею 0,35 км2), особливо у випадку сшготанення при мерзлих грунтах.
Предыдущая << 1 .. 89 90 91 92 93 94 < 95 > 96 97 98 99 100 101 .. 118 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed