Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка):
анал!зу данних спостережень з космосу?
_________________(8 б.)
3. Визнач!ть, яким чином значення альбедо мют вир!зняе !х
серед природних ландшафта?
________________________________________________(10 б.)
424
МОДУЛЬ 3
ВИКОРИСТАННЯ ГЕО1 НФОРМАЦ1 ЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ОБРОБКИ ТА ДЕШИФРУВАННЯ АЕРОКОСМ1 ЧНО1 I НФОРМАЦ1 I
Програмш матерiали до модуля 3
Геошформащйт системи (Г1С - технологи) являють собою шформащйт системи, що забезпечують збiр, збереження, обробку, доступ, вщображення та розповсюдження просторово-координовано! iнформацi!. Г1С мiстить дат про просторвi об’екти у формi !х цифрових уявлень. Спектр використання Г1С-технологш надзвичайно широкий. 1х використовують при створеннi кадастрiв, у водному, люовому та сiльському господарствi, у географiчних та екологiчних дослщженнях, iнженерному проектуваннi, регiональному управлiннi. Розробки Г1С використовують як ефективний засiб управлшня навколиштм середовищем.
Сучаснi географiчнi шформащйт системи не обходяться без дистанцшних даних (тобто космiчно! та аерошформаци, що зафiксовано на рiзноманiтних ноаях), осюльки саме ця iнформацiя е найбшьш об’ективною, достовiрною, динамiчною та широкомасштабною як у чаш так i у просторi. Дистанцiйнi спостереження надають таку багатоаспектну iнформацiю, яку неможливо отримати iншими методами: наприклад,
розповсюдження нафтових забруднень по поверхш океану, розповсюдження забруднення у виглядi димових шлейфiв або визначення ареалiв розповсюдження захворювання великих лiсових масивiв i iншi характеристики, яю отримують безпосередньо або створюючи математичнi модели Крiм того, використання аерокосмiчних зшмюв у межах Г1С надае значно бшьше
425
можливостей, завдяки використанню найрГзномашттшо! додатково! шформацп, що зберГгаеться у базах Г1С-даних.
Створення дистанщйних шформащйних систем передбачае паралельне функцюнування космГчно! системи дослгдження за природними ресурсами та еколопчним станом окремих репошв, використання авГацшних засобГв, наземних та морських мобГльних i стацюнарних вишрювальних засобГв, а також системи наземно! складово! - це сГтка центрГв прийому та обробки дистанщйних даних, що орГентуеться на повну автоматизовану обробку дистанцшних даних i дозволяе отримати графГчн i картографГчт результати, в тому числ! у вигляд тематичних карт.
I нарештг, одшею з найважливших проблем сучасностг, яка потребуе постшно ддачих дистанщйних спостережень i створення глобальних шформащйних систем е проблема забруднення „космГчним смптям” навколоземного простору. Регулярт дослщження та створення глобального банку даних, його постшний аналГз та оновлення щодо поведГнки об’ектгв космГчного смптя у ближньому космГчному простор! можуть попередити непередбачен i небажан для землян катастрофГчт явища.
^ Нормативы! навчальн1 елементи з МОДУЛЯ 3:
1. Геошформацшш системи (Г1С)
2. Глобальна система спостереження ЗемлГ EOS
3. Дешифрування
4. Польове дешифрування аерофотозшмюв
5. Камеральне дешифрування
6. Прям! дешифрувальт ознаки
7. Непрям! ознаки дешифрування
8. Фотоплан
9. Фотокарта
10. Фотосхема
11. Стереопара
12. Фото трансформування
13. Еколопчш карти
14. Еталонування зображень
426
15. Цифрування (дигитал!защя)
16. Кольорокодування
17. Квантування
18. Кластеризащя
19. 1нформацшний блок
20. Модельна частина
21. Косм!чне см!ття
22. Пасивш засоби боротьби !з забрудненням НП
23. Х!м!чне забруднення косм!чного простору
24. Мехашчне забруднення
25. Косм!чна еколопя (еколопя ближнього Космосу)
Лiтература рекомендована для вивчення модуля та тдготовки до колоквгуму
• Альтер С.П. Ландшафтный метод дешифрирования аэрофотоснимков. - М.: Наука, 1966. - 110 с.
• География, общество, окружающая среда. Природноантропогенные процессы и экологический риск./ Под ред. чл.-кор. РАН Н.С. Касимова. - М.: Изд дом «Городец», 2004.
- 615 с.
• Глобальные проблемы современности: Региональные аспекты. Сборник трудов - М.: Всесоюзный научно-исследовательский институт системных исследований, 1988. - Вып. 5.- 197 с.
• Ковалев В.А. Об одном способе обработки сигнала лазерного зондирования. Труды ГГО, 1973. - Вип. 5.- С. 128-133.
• Кондратьев К.Я., Покровский О.М. Глобальная экология: дистанционное зондирование // Итоги науки и техники. -Т. 14. - М.: ВИНИТИ, 1992. - 310 с.
• Кравцова В.И. Космические методы в картографировании. -М.: Изд-во МГУ, 1976. - 106 с.
• Лурье И.К., Косиков А.Г. Теория и практика цифровой обработки изображений // Дистанционное зондирование и географические информационные системы. Под ред. А.М. Берлянта. - М.: Научный мир, 2003. - 168 с.
427
• Методические рекомендации по дешифрированию космической информации для картографического обеспечения мероприятий по охране окружающей среды. -М.: Знание, 1988. - 120 с.
428
Навчальш матерiали до модуля 3
3.1 СУЧАСН1ГЕО1НФОРМАЦ1ЙН1 СИСТЕМИ
Косм!чш зображення земно! поверхш мютять таку кшьюсть шформацп, що для !! обробки необхщно використовувати сучасш комп’ютерш технолог!!. Пщраховано, що на один зшмок, виконаний камерою МКФ - для вс!х шести спектральних д!апазошв, потр!бно б!ля 170 Мбайт даних [2]. Природно, переважна частина цього обсягу для виршення р!зномаштних еколопчних задач не потр!бна, а використання методик спещального в!зуального дешифрування i обробки аерокосм!чно! шформацп часто носить суб'ективний характер, що залежить вщ кватфшацп дешифрувальника. Останнш керуеться деякою власною понятшною схемою, пропускаючи часом шформащю, корисну для виршення не! або шшо! задач!. При цьому критер!ем виявлення, щентифшацл i класифшаци корисно! шформацп е змши фототону або кол!рних вщтшюв.
