Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Дистанционные методы иследований в экологии" -> 92

Дистанционные методы иследований в экологии - Некос А.Н.

Некос А.Н., Щукин Г.Г., Некос В.Ю. Дистанционные методы иследований в экологии — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 372 c.
ISBN 966-623-349-5
Скачать (прямая ссылка): distancioynimetodidoslidjen2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 86 87 88 89 90 91 < 92 > 93 94 95 96 97 98 .. 118 >> Следующая

403
ходить непряме вщображення штенсившсть транспортних зв'яз-юв, тому окрГм поновлення зображення транспортно! мережГ, зшмки дозволяють проводити бшьш обгрунтовану генералГзащю дорГг при укладанш дрГбно- i середньомасштабних карт.
За аерофотозшмками можуть бути визначеш рГзн типи про-мислових шдприемств. З щею метою, зазвичай, використовують аерозшмки середнього i крупного масштабу. За зображенням можна розрГзнити шдприемства видобувно! та обробно! промисловостг Серед шдприемств видобувноТ промисловостi, зазвичай, можна розтзнати прничо-, соле-, нафтовидобувн та ш. шдприемства. Вони мають характерш, тшьки !м притаманн! типи будГвель i велик! площ!, певним чином порушеного рослинного покриву. ^рничовидобувш шдприемства можуть бути представлен! кар'ерами, шахтами, штольнями. Вони видГляються на аеро- i космГчних зшмках як позбавлеш рослинного покриву дшянки (кар'ери, штольш) або за невеликими наземними спорудами (шахти), поеднаш хорошими дорогами з розташованими поблизу тдприемствами з первинно! переробки видобувно! сировини. Солевидобувнi шдприемства розтзнаються на аеро- i космГчних зшмках за поеднанням дГлянок водоймищ, вщгороджених дамбами, яю зображаються рГзними фотонами. На зшмках, отриманих у синш зон! спектра, чГтко помтош бш плями сольових корок на готових для розробки дшянках. При багатозональнш зйомщ райони видобування сол! можна виявити за цими сольовими корками i на космГчних зшмках. Нафтовидобувш райони впевнено розшзнаються за наявнютю велико! юлькосп чорних точок або окремих плям, навколо яких зазвичай багато транспортних шляхГв i сильно порушений рослинний покрив.
Пщприемства обробноТ промисловост можуть розш-знаватися на великомасштабних аерозшмках i подшет у вщпо-вщносп до процесГв, що використовуються при обробщ сировини (мехашчних, теплових i хГмГчних). Кожне з таких вироб-ництв мае сво! характерн елементи. Для мехашчного процесу типов! вщстшники, дробарки i т.д. Для теплового процесу характерш «вщвали» вугшля (а в деяких випадках шлаюв i флюсГв), висок! димов! труби, можуть бути трубопроводи. Для хГмГчного процесу - велика юльюсть труб малого дГаметра.
404
Спостереження за забрудненням атмосферного повиря мкт
В останш деcятиpiччя XX столОття в мicтах неодноразово cпocтеpiгаютьcя явища сильних замутнень атмосфери антропогенного походження, небезпечнi для нормально! життедiяльнocтi людини.
Забруднення атмосфери належить до динамiчних явищ, мiнливих у пpocтopi i чаci. При piзкoму збiльшеннi забруднень атмосфери виникае необхщнють у застосуванш нових метoдiв спостережень, одним з яких е кocмiчна зйомка. За його допомогою виявилося можливим видшення декiлькoх типiв цього забруднення, оцшка площ його розповсюдження, мiгpацi!, виявлення джерел.
Забруднення атмосфери - одна з найбшьш розвинених i складних форм впливу мют на навколишне середовище. За сприятливого повторяного режиму в мютах, розташованих на piвнинах, забруднення повиря виноситься за межi мicт. Однак, у деяких випадках, у тому числО при утвореш температурних шверсш, штилях, пiдвищенiй вoлoгocтi пoвiтpя, з димових та газових забруднень формуеться смог — cпецифiчне явище, притаманне деяким мютам. Рoзpiзняють три види смогу: лондонський, лос-анджелеський та аляскинський.
На кocмiчнoму зшмку смог зображаеться у виглядi великоi плями, однородного cвiтлoгo тону, пoмiтнo менш яскравого, шж хмари. Зокрема, на космОчному зшмку схщно! частини Ившчно! Америки з ШЗС смог охопив великий простр в межах США i частково Канади i поширився з твночО на твдень на вщстань бшьше 1500 км. З заходу на схщ смог простягаеться на 700800 км.
З космосу постшно фшсуються дими вщ заводОв та фабрик, теплоелектроцентралей, суден та лпаюв. Даш етзодичних спостережень з лтоаюв та гелшоптерОв над мютами США показали, що «шапка» диму над ними зосереджена на висот 1-2 км i при вторО змщуеться на 50-100 км [1]. Особливий штерес викликае одночасний розвиток близько розташованих димових серпанюв вщ декшькох джерел. Таю димовО скупчення
405
викликають забруднення атмосфери на площ! до декшькох сотень км2.

Фотометричний аналп космГчного зображення дозволяе побудувати поле оптично! щшьносп димово! хмари, зробити оцшку розсГяння диму i за даними про динамшу розмГрГв хмари оцшити коефщГент турбулентно! дифузи. Розрахований таким чином коефщент можна використати для визначення концентраци забруднення поблизу земно! поверхш i для ствставлення з наземними
Димов! факели розрГзняють за щшьшстю тону зображення: найсвтолш!, зазвичай, вщповщають високш концентраци часток, дають помГтну тшь; менш свГтл! факели з розмитими межами спостершаються при меншш концентраци часток.
Серед специфГчних забруднень атмосфери найбшьш чГтко помтош на космГчних зшмках iнверсiйнi слщи вгд лтоаюв. Спостершаючи щ бш «стрГчки» з поверхн землГ, навГть спещалюти практично не враховували !х як спещальний вид забруднення. Тшьки за допомогою спостережень з космосу виявлено широке розповсюдження цього виду забруднень, зокрема, над центром i, особливо, в швшчно-захщнш та швшчнш Сврош. Зокрема, зафГксовано 15 шверсшних сладв та !х розмГри: в ширину - 1-10 км, шод! до 40 км, в довжину - 100400 км. Смуги забруднення спостершаються на площ! близько 100000 км2. За оцшками фахГвщв, утворення приблизно 10 % вс!х перистих хмар в Захщнш та Центральнш Сврош пов'язане саме з цими слщами вщ лтоаюв [5].
Предыдущая << 1 .. 86 87 88 89 90 91 < 92 > 93 94 95 96 97 98 .. 118 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed