Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Аналізатор складається з трьох частин: периферичної, проміжної й центральної. Периферична частина приймає подразнення. У відповідь на подразнення в ній виникає збудження, яке по проміжній частині надходить у центральну частину. Проміжна частина складається з нервів і підкіркових центрів. Центральна частина аналізатора — кора півкуль великого мозку, в якій відбувається аналіз і синтез сприйнятого збудження.
Периферична частина аналізаторів представлена рецепторами, які, залежно від того, звідки вони сприймають подразнення, поділяють на екстеро- і інтерорецептори (рис. 14.1).
Екстерорецептори сприймають подразнення із зовнішнього середовища (хімічні, фізичні). Сприйняті ними подразнення в корі півкуль великого мозку відтворюються у вигляді відчуттів. У зв'язку з цим екстерорецептори називають органами чуття — Organa sensuum. Органів чуття п'ять: зору, дотику, смаку, нюху і присінково-завитковий (статоа-кустичний) орган.
Органи чуття залежно від будови їх елементів, що сприймають подразнення, та розвитку поділяють на три типи: первинночутливі (нейросенсорні), вторинночутливі (сенсороепітеліальні) і органи, що не мають чіткої органної будови.
До первинночутливих органів належать органи зору і нюху. їх сприймальні елементи представлені нервовими клітинам, які розвиваються з нервової пластинки.
523
Розділ 14
Рис. 14.1. Схема будови екстеро- і інтерорецепторів;
А — первинні чутливі клітини (нюхові); Б — вільні нервові закінчення; В — вторинні чутливі клітини; Г— інкапсульовані нервові закінчення; 1 — рецепторні відростки чутливої клітини; 1 — її еферентний відросток; 2— дендрит; 3— вторинна чутлива клітина; 4— смакова цибулина; 5— тільце Меркеля; 6 — тільце Мейснера; 7— тільце Фатер—Пачіні; 8— капсула
Вторинночутливі органи (присінково-завитковий орган і орган смаку) характеризуються тим, що їх сприймальні елементи представлені спеціалізованими епітеліальними клітинами, які розвиваються з потовщень ектодерми — плакод. Сприйняте епітеліальними клітинами подразнення через нервові закінчення передається нервовим клітинам. До третього типу органів чуття належить орган дотику. Він не має чіткої органної будови і представлений чутливими нервовими закінченнями.
Інтерорецептори сприймають подразнення, що виникають у тканинах і органах. Ці подразнення виникають постійно. При нормальній життєдіяльності організму збудження від більшості інтерорецепторів не відтворюються у вигляді відчуттів*. Аналіз цих збуджень забезпечує нормальний обмін речовин, регуляцію кровопостачання органів та координацію функцій апаратів і систем органів. Тобто він забезпечує загальний фон діяльності нервової системи, який І. М. Сєченов у 1886 р. назвав «валовим чуттям». У людини цей стан викликає відчуття благополуччя, недуги, голоду, спраги тощо.
У корі півкуль великого мозку відтворюються збудження про функціональний стан органів апарату руху-
524
ОРГАНИ ЧУТТЯ
Розвиток рецепторів. Органи чуття виникають у нижчих тварин. Вони побудовані примітивно і реагують на всі види подразнень зовнішнього середовища. У процесі еволюції, під впливом дії постійних подразників, органи чуття змінюють свою будову й функцію. Вони спеціалізуються в сприйманні тільки окремих подразнень. Одночасно з'являються інтерорецептори, які сприймають специфічні подразнення, що виникають у тканинах і органах.
У нижчих тварин органи чуття представлені первинними чутливими клітинами ектодермального походження, які лежать серед епітеліальних клітин зовнішнього покриву. Відростки цих клітин ідуть безпосередньо до робочих органів (м'язи, залози) або до окремо розміщених нервових клітин. Первинних чутливих клітин багато у безхребетних і ланцетника. У вищих тварин вони представлені нюховими клітинами й фотосенсорними клітинами сітківки ока. З перетворенням первинних чутливих клітин на нервові рецепторну функцію у них виконують відростки — дендрити, що утворюють чутливі нервові закінчення. Вони властиві безхребетним і хребетним тваринам, розміщені не лише в епідермісі шкіри, а й в усіх органах. У процесі розвитку вторинних чутливих клітин чутливі нервові закінчення (дендрити) нервових клітин контактують з ними. Вторинні чутливі клітини є у всіх хребетних та деяких безхребетних (черв'яків, членистоногих).
<$> ЗОРОВИЙ АНАЛІЗАТОР
Зоровий аналізатор складається з органа зору, провідних шляхів, підкіркових і кіркових центрів.
? розвиток органа зору
Орган зору — Organum visus — представлений оком — oculus, що складається з очного яблука, захисних і допоміжних органів ока.
Сприйняття світлових подразнень і реакція на них можливі й без спеціальних органів зору, що характерно для деяких представників найпростіших тварин (евглена зелена). Як правило, у тварин, що реагують на світлові подразнення, є спеціальні світлочутливі органи, обов'язковим їх компонентом є світлочутливі (фотосенсорні) клітини, побудовані за типом первинних чутливих клітин. Крім світлочутливих клітин у більшості світлочутливих органів міститься пігмент. Він може бути безпосередньо в світлочутливих клітинах або в спеціальних пігментних клітинах. Пігментні клітини ізолюють окремі світлочутливі клітини та їх групи від всебічної дії на них світла.
