Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
рис. ХХІ).
Серцеві гілки— rami cardiaci — у грудній порожнині відходять від вагуса і прямують у серцеве сплетення— plexus cardiacus — та стінку дуги аорти. По серцевих гілках проходять імпульси в провідну систему серця. Вони уповільнюють роботу серця і регулюють кров'яний тиск. У зв'язку з цим серцеві гілки вагуса називають n. depressor, тобто нервами, що уповільнюють ритм роботи серця. У грудній порожнині блукаючий нерв віддає стравохідні й бронхіальні гілки і бере участь у формуванні легеневого сплетення— plexus pulmonalis. Лівий вагус проходить над основою серця, правий — по дорсальній поверхні трахеї. Позаду серця кожний вагус поділяється на дорсальну й вентральну гілки. Дорсальні гілки правого і лівого нервів, як і вентральні, з'єднуючись над і під стравоходом, утворюють дорсальний і вентральний стовбури блукаючого нерва, з яких утворюється стравохідне сплетення — plexus oesophageus.
Дорсальний блукаючий стовбур у черевній порожнині утворює каудальне шлункове сплетення — plexus gastricus caudalis. Вентральний блукаючий стовбур у черевній порожнині на меншій кривині шлунка утворює краніальне шлункове сплетення — plexus gastricus cranialis, від якого відходять нервові гілки в печінку, підшлункову залозу, дванадцятипалу кишку, нирки та надниркові залози. Від дорсального блукаючого стовбура в черевній порожнині відходить товста гілка в сонячне сплетення, через яке вагус досягає інтрамуральних нервових сплетень тонкої й товстої кишок. З інтрамураль-
520
НЕРВОВА СИСТЕМА
них сплетень до м'язів і залоз кишок ідуть парасимпатичні завузлові волок-
на.
У великої рогатої худоби дорсальний блукаючий стовбур прямує на праву поверхню рубця й ліву поверхню сичуга, віддаючи одночасно гілки в печінку й сонячне сплетення. Вентральний блукаючий стовбур прямує на ліву поверхню рубця, книжку, сичуг і в сонячне сплетення.
4. Поворотний гортанний нерв — n. laryngeus recurrens — відходить від довгастого мозку позаду вагуса, з'єднується з додатковим нервом (ХІ пара). Виходячи з черепної порожнини, вступає у вагус і прямує з останнім у грудну порожнину, де знову відокремлюється від вагуса. При цьому лівий поворотний нерв огинає позаду дугу аорти, а правий — підключичну артерію. Після цього кожний поворотний нерв виходить на вентральну поверхню трахеї, по ній доходить до гортані під персне-щитоподібний м'яз і як каудальний гортанний нерв — n. laryngeus caudalis — розгалужується в м'язах гортані, за винятком персне-щитоподібного. За функцією це руховий нерв. На своєму шляху він віддає гілки в трахейне й стравохідне сплетення, а також до краніального гортанного нерва.
Крижова частина парасимпатичної нервової системи включає рухові й секреторні волокна для задньої частини товстої кишки, статевих органів і сечового міхура (рис. 13.38). Довузлові волокна виходять з бічних стовпів спинного мозку в ділянці II—IV крижових сегментів. Вони йдуть у вентральні корінці крижових нервів і потім, відділяючись від них, утворюють 1—2 тазових нерви — nn. pelvini, що входять у підчеревне сплетення. Частина до-вузлових волокон (див. рис. 13.36) закінчується у вузлах підчеревного сплетення, а частина прямує в інтрамуральні нервові сплетення в стінці товстої кишки — від кінця низхідного коліна ободової кишки до відхідникового сфінктера, в м'язову оболонку сечового міхура, уретри, матку, піхву, простату та ін.
Слід зазначити, що підчеревне сплетення складається як з парасимпатичних, так і з симпатичних нервових волокон. Нервові гілки іннервують внутрішні органи тазової порожнини, утворюють інтраорганні нервові сплетення, в яких поряд з нервовими волокнами є значна кількість нервових клітин у вигляді вузликів різного розміру. Через підчеревний нерв підчеревне сплетення морфологічно й функціонально об'єднується з каудальним брижо-
Рис. 13.38. Схема іннервації сечового міхура: „ ...
1 — симпатичний стовбур; 2 — чутливі і рухові провідні шляхи спинного мозку; 3 — білі сполучні гілки; 4— тазові нерви; 5— чутливі і рухові волокна крижових нутрощевих нервів; 6 — каудальне брижове сплетення; 7 — підчеревний нерв; 7 — тазовий ганглій; 8— сечовий міхур; 9— сфінктери; L — поперековий відділ спинного мозку; SIII, SIV — крижові сегменти спинного мозку
521
Розділ LS
вим сплетенням і за участю сполучних гілок — зі спинномозковими нервами, що поширюються в ділянці промежини, відхідника й статевих органів.
Подвійна (симпатична й парасимпатична) іннервація органів тазової порожнини зумовлює їх тісну морфофункціональну залежність, що дає змогу проявлятись таким рефлексам, як сечовиділення, дефекація, ерекція та еякуляція. З іншого боку, морфологічний взаємозв'язок підчеревного сплетення з каудальним брижовим сплетенням (через підчеревний нерв), а останнього — з краніальним брижовим об' єднує всі відділи травного каналу як між собою, так і з органами сечостатевого апарату.
Розділ
14
<$> Зоровий аналізатор
<$> Присінково-завитковий аналізатор
органи чття
Унервову систему постійно надходить інформація із зовнішнього середовища, в якому перебуває тварина, та від усіх її органів. Одержана інформація аналізується й синтезується в корі півкуль великого мозку. Частину нервової системи, що виконує цю функцію, називають аналізаторами. Аналізатори — це складні морфофункціональні системи, які здійснюють зв'язок центральної нервової системи із зовнішнім середовищем і органами організму.
