Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Довгастомозкова частина утворює шляхи: сльозовидільний, слиновидільні, а також рухові й секреторні для внутрішніх органів (блукаючий нерв).
1. Сльозовидільний шлях починається від ядер, розміщених поряд з ядром лицевого нерва (VII пара). Довузлові нервові волокна спочатку йдуть у складі лицевого нерва, а потім, відділяючись від нього, входять до складу більшого кам'янистого нерва — n. petrosus major — і досягають клинопідне-бінного вузла — gnl. sphenopalatinum, який лежить на однойменному нерві (V пара). Від цього ганглія постгангліонарні (завузлові) волокна послідовно прямують у верхньощелепний і виличний нерви і через сполучну гілку у слізний нерв — n. lacrimalis, а через нього — в слізну залозу. Частина завуз-лових нервових волокон у складі гілок клинопіднебінного нерва досягають залоз слизової оболонки носової порожнини й твердого піднебіння.
2. Слиновидільні шляхи починаються від двох ядер — краніального і каудального. Краніальне слиновидільне ядро розміщене поблизу ядра лицевого нерва. Довузлові нервові волокна його йдуть спочатку в лицевий нерв, а потім у складі барабанної струни — chorda tympani — входять в язиковий нерв (V пара), у складі якого і досягають нижньощелепного або під'язикового вузла (ganglion mandibulare). Останній знаходиться на поверхневій гілці язикового нерва, медіально від під'язикової слинної залози. Завузлові нервові волокна прямують з під'язикового вузла в підщелепну та під'язикову слинні залози.
Каудальне слиновидільне ядро лежить поблизу ядра ІХ пари нервів. Його довузлові волокна входять у язикоглотковий нерв і потім у складі барабанного нерва досягають вушного вузла — ganglion oticum. Останній міститься на криловому або нижньощелепному нерві в овальній щілині рваного отвору. З цього вузла постгангліонарні волокна спрямовуються в привушну слинну залозу (рис. 13.37).
518
НЕРВОВА СИСТЕМА
3. Блукаючий нерв (Х пара) — n. vagus — складається з трьох груп нервових волокон — аферентних (соматичних), еферентних парасимпатичних і еферентних симпатичних. На ньому знаходяться два вузли — проксимальний і дистальний.
Блукаючий нерв прямує в грудну порожнину і утворює з шийною частиною симпатичного стовбура загальний стовбур — вагосимпатикус— truncus vagosympaticus (див. рис. 13.34). Спочатку він проходить по трахеї, супроводжуючи загальну сонну артерію. Проникаючи в грудну порожнину, вагус відокремлюється від симпатикуса і по стравоходу проходить у черевну порожнину. Чутливі волокна йдуть із слизової оболонки органів травлення, починаючи від глотки, а також з дихальних шляхів, тимуса та щитоподібної залози. Аферентні нервові волокна вагуса є відростками нейронів проксимального й дистального вузлів. З проксимального вузла виходить вушна гілка, яка прямує в лицевий канал кам'янистої кістки, приєднується там до лицевого нерва (VII пара) і відокремлюється від нього як внутрішній вушний нерв — n. auricularis internus, що прямує в шкіру вушної раковини.
Дистальний вузол— gnl. distale — розміщений поблизу місця з'єднання вагуса із симпатичним стовбуром. Аксони клітин обох вузлів закінчуються в чутливому ядрі вагуса — nucleus parasympathicus, яке лежить поряд з дорсальним руховим ядром вагуса в ділянці сірих крил дна ромбоподібної ямки.
Основну масу блукаючого нерва утворюють еферентні парасимпатичні
Рис. 13.37. Іннервація привушної слинної залози:
А — собаки; Б— коня (за Г. П. Мелехіним, 1984); 1 — привушна слинна залоза; 2— піднижньощелепна слинна залоза; 3 — яремна вена; 3 — верхньощелепна вена; 4, 4 — plexus раго^е^; 5 — ductus pa-rotideus; 6— ganglion oticum
519
Розділ 13
волокна. Вони виходять з дорсального рухового ядра вагуса — nucleus motorus nervi vagi. Ці волокна прямують в інтрамуральні сплетення стравоходу, шлунка, кишок (до colon transversus), у нервові вузлики й нервові клітини, розміщені в нервових сплетеннях трахеї і бронхів, щитоподібної та прищитоподібної залоз, нирок і надниркових залоз, а також у вузли серця. Частина рухових волокон вагуса входить у м'язи м'якого піднебіння, глотки й гортані.
Еферентні симпатичні нервові волокна виходять з клітин краніального шийного симпатичного вузла. Вони утворюють яремний нерв — n. jugularis, який входить у вагус через його проксимальний вузол. У ділянці шиї вагус віддає кілька великих гілок у глотку, краніальний гортанний нерв, поворотний гортанний нерв, а також серцеві нерви.
Глотковий нерв — n. pharyngeus — дорсальну гілку віддає в констрикто-ри та слизову оболонку глотки, а вентральну — в глоткове сплетення — plexus pharyngeus. В утворенні цього сплетення беруть участь також гілки від ІХ і ХІІ пар черепномозкових нервів, краніального й поворотного гортанних нервів, першого шийного нерва і симпатикуса.
Краніальний гортанний нерв — n. laryngeus cranialis — виходить із сітчастого вузла й вентрального рухового ядра вагуса. Він прямує в гортань і розгалужується в слизовій оболонці присінка гортані як чутливий нерв. На своєму шляху він віддає гілки в глоткове сплетення, персне-щито-подібний м'яз та щитоподібну залозу (цив. рис. 13.32; кольорову вклейку,
