Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Ланцетники — роздільностатеві організми, але статевого диморфізму в них немає (див. рис. 5.3, А). Округлені статеві залози (близько 25 пар) лежать у стінках тіла в ділянці задньої половини глотки і в початковій частині кишки. Яєчники відрізняються від сім'яників наявністю в них великих яйцеклітин. Статевих проток немає. Дозрілі статеві продукти через розрив стінки статевої залози потрапляють у навкологлоткову порожнину і течією води виносяться назовні. Запліднення відбувається в зовнішньому середовищі.
У круглоротих (міноги) статева залоза непарна (див. рис 5.3, Б), займає майже всю вільну частину порожнини тіла. Яєчники відрізняються від сім'яників зернистою структурою. Статевих проток немає. Статеві продукти через розриви в стінці залози потрапляють у порожнину тіла, потім крізь статеві отвори проникають у сечостатевий синус 23, крізь отвір якого виходять назовні.
322
ОРГАНИ РОЗМНОЖЕННЯ
У селахій (акул) самці мають парні сім'яники, які лежать у вигляді видовжених тіл обабіч стравоходу, під печінкою. Від сім'яників відходять тонкі сім'явиносні канальці, які впадають у верхню частину нирки. Канальці цієї частини нирки зливаються у сім'япровід — вольфів канал. У статевозрілих самців кінцева частина сім'япроводу утворює розширення — статевий міхурець. Обидва сім'япроводи відкриваються в порожнину сечостатевого сосочка, з якого статеві клітини за допомогою копулятивних органів вводяться у клоаку самки.
У самки парні яєчники розміщені обабіч стравоходу. Парні яйцепроводи розміщені на нижній поверхні нирок. Передні кінці правого й лівого яйцепроводів, огинаючи печінку, об'єднуються в загальну лійку яйцепроводів. Розширена задня частина яйцепроводів називається маткою. Матка відкривається в порожнину клоаки самостійним отвором. Зріла яйцеклітина через розрив у стінці яєчника випадає в порожнину тіла і, скочуючись по поверхні печінки, потрапляє в лійку яйцепроводів. Перистальтичними скороченнями стінок яйцепроводів вона переміщується в матку. Для акул характерне внутрішнє запліднення, злиття статевих клітин відбувається у верхніх відділах яйцепроводів. При живородінні розвиток плода відбувається в матці. У яйцеродних яйця вкриті щільною оболонкою, виділяються назовні.
У кісткових риб у верхній частині черевної порожнини, обабіч плавального міхура у більшості видів розміщені парні статеві залози (див. рис. 5.3, Г). У самок вони мають вигляд довгих яєчників з добре вираженою зернистою структурою. Задні видовжені відділи яєчників виконують функцію вивідних проток і відкриваються непарним статевим отвором 40 позаду відхідникового отвору 12.
Статеві залози самців — довгі, гладенькі, щільні. Задні відділи сім'яників перетворились на короткі протоки, які відкриваються загальним статевим отвором позаду відхідникового отвору.
У амфібій (жаби) парні яєчники (див. рис. 5.4, А) підвішені на брижі у вигляді тонкостінних міхурців, в яких містяться пігментовані яйця. Статевими шляхами є парні яйцепроводи 23, довжина яких змінюється залежно від пори року. Передня частина яйцепроводів починається лійкою, а нижня частина закінчується матковою частиною. Зріла яйцеклітина виштовхується в порожнину тіла і підхоплюється збільшеною лійкою яйцепроводу. В нижній, матковій частині яйцепроводів формуються яйця (ікринки), що групуються в грудочки. У самок вольфів канал функціонує як сечовід, а мюллерів канал — як яйцепровід.
Сім'яники парні, округлі і підвішені на брижі біля переднього краю нирок. Від сім'яників відходять тонкі сім'явиносні канальці, які впадають у передню частину нирок, відкриваючись у ниркові канальці. Отже, передня частина нирки функціонально виконує роль придатка сім'яника, а вольфів канал одночасно виконує функцію сім'япроводу й сечоводу. В період розмноження в стінках вольфових каналів, при виході з нирок, добре помітні кишенькоподібні розширення — сім'яні міхурці — для зберігання статевої рідини.
У рептилій статеві органи самок — парні яєчники — не мають вивідних проток. Зрілі яйцеклітини випадають у порожнину тіла і потім підхоплю-
323
Розділ 8
ються лійкою яйцепроводу. Яйцепроводи, гомологічні мюллеровим каналам, відкриваються в клоаку самостійними отворами. Нижні відділи яйцепроводів часто бувають розширеними, тоді їх називають маткою. Вольфові канали редуковані.
У самців парні сім'яники (див. рис. 5.4, Б) підвішені на брижі в задній частині черевної порожнини. Є придатки сім'яників 30, від яких відходять сім'япроводи. Перед входженням у клоаку сім'япровід зливається з сечоводом і відкривається в клоаку загальним отвором. Придатки сім'яників являють собою залишки переднього відділу проміжної нирки, а сім'япроводи гомологічні вольфовому каналу. Мюллерові канали у самців не розвиваються. В бічних стінках клоаки у самців розміщені два порожнистих вирости, які виходять через клоаку назовні і виконують функцію парувального органа.
У птахів (див. рис. 5.4, В) розвивається лівий яєчник, хоча може розвиватися і правий (голуби, сови, папуги). Яйцепровід 40 довгий і поділяється на п'ять відділів: лійку 41, білковий відділ, перешийок, пташину матку й піхву, що відкривається в середній відділ клоаки.
