Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
Нерви: nn. corporis cavernosi penis.
Судини: a., v. pudenda interna.
Ф ОРГАНИ РОЗМНОЖЕННЯ САМОК
До статевих органів самок належать: яєчники, в яких утворюються жіночі статеві клітини (яйцеклітини) і статеві гормони; маткові труби (яйцепроводи) — сприймають яйцеклітини і переміщують їх у матку; матка — призначена для розвитку плода; піхва — є органом парування та родовим шляхом; присінок піхви — є продовженням піхви; зовнішні статеві органи (рис. 8.7).
Яєчник — ovarium ( рис. 8.8; див. рис. 8.7, T) — парний орган овальної форми. Яєчники невеликі, найбільші за масою вони у кобили — 20—40 г, дещо менші у корови — 12—16, у свині — 7—9 і у собаки — 1 г. У молодих тварин яєчники дещо менші, ніж у дорослих, хоча в старості вони значно зменшуються.
335
Розділ 8
Рис. 8.7. Будова статевих органів:
А — корови; Б— суки; В — кобили; Г— свині; 1 — ovarium; 2 — tuba uterina; 2 — infundibulum; 3 — cornu uteri; 4— corpus uteri; 5— cervix uteri; 6— vagina; 7— vestibulum vaginae; 8— clitoris; 9— ostium urethrae externum; 10 — labium pudendi; 11 — gl. vestibularis major; 11 — розрізана залоза; 12 — a., v. ovarica et uterina; 13 — lig. uteri latum; 14 — carunculae uteri; 15 — отвори гартнерових проток; 16 — ostium uteri externum; 17— portio vaginalis uteri; 18— vesica urinaria; 19 — bursa ovarica; 20— gll. vestibularis minores
336
ОРГАНИ РОЗМНОЖЕННЯ
Рис. 8.8. Яєчник і маткові труби:
а — корови; б— свині; в— кобили; 1 — uterus; 2— cornu uteri; 3 — abdominale tubae uterinae; 6— lig. ovarii proprium; 7— bursa ovarica;
¦ ovarium; 4— tuba uterina; 5— ostium і — mesovarium; 9— lig. uteri latum
па-
zona parenchimatosa 3, яка складається
На яєчнику розрізняють: два кінці — трубний і матковий — extremitas tubarius et uterinus, два краї — брижовий і вільний — margo mesovaricus et liber — і дві поверхні — латеральну й медіальну — facies lateralis et media-lis. До трубного кінця прикріплюється лійка маткової труби (див. рис. 8.7, 2), а до маткового — власна зв'язка яєчника — lig. ovarii proprium, яка продовжується до рога матки.
На брижовому краї (дорсальному) прикріплюється брижа яєчника — mesovarium (див. рис. 8.8, 88), яка є латеральною частиною широкої маткової зв'язки — lig. uteri latum 9. Вільний край яєчника — margo liber — спрямований вентрально.
Зовні яєчник вкритий не серозною оболонкою (за винятком кобили), а поверхневим (зародковим) епітелієм (рис. 8.9, 1). Під епітелієм розміщена ренхіматозна (фолікулярна) зона — в основному з фолікулів 5, 6, 7 жовтих тіл 10 та інтерстиціальних клітин. Це паренхіма яєчника.
У сполучнотканинному остові судинної зони — zona vasculosa 4 — проходять судини, нерви та непо-смуговані м'язові клітини 11, 12, 13.
У фолікулярній зоні знаходяться фолікули на різній стадії розвитку: первинні яєчникові фолікули — folliculi ovarii primarii 5— та вторинні фолікули — folliculi ovarii secundarii. Останні в міру дозрівання переміщуються з глибини до поверхні яєчника. Зрілі фолікули — пухирчасті (граафові Рис. 8.9. Яєчник (розріз):
міхурці) - folliculi ovarii vesiculosi ф — зарорн°вий (шггежщ 2 — білкова оболонка; 3 —
/ фолікулярна зона; 4 — судинна зона; 5 — первинні
8 - містять зрілі яйцеклітини. фолікули; 6, 7— фолікули на різній стадії розвитку; 8
тт , — пухирчастий (граафів) фолікул; 9 — овуляція;
У корови фолікули досягають 10— жовте тіло; 11, 12, 13— судини та нерви; 14 —
ворота яєчника
337
Розділ 8
0,8—1,5 см у діаметрі, у вівці— 0,5—0,7, у свині— 0,8—1,1 см. Вони добре помітні на поверхні яєчника і виділяються на ній великими виступами (їх можна пропальпувати через пряму кишку). Пухирчасті фолікули лопаються, фолікулярна рідина виходить разом з яйцеклітиною. Цей процес називається овуляцією. Після овуляції в яєчнику на місці фолікула, що лопнув, протягом кількох днів формується жовте тіло — corpus luteum 10 — залоза внутрішньої секреції, яка особливо розвивається під час вагітності. Якщо вагітність не настала, жовте тіло розсмоктується.
Яєчник тією чи іншою мірою обмежений брижею яєчника, що формує яєчникову сумку — bursa ovaru^ (див. рис. 8.8, 7). Глибина й розміри сумки у свійських тварин різні.
У корови (див. рис. 8.7, А) яєчники овальні з гладенькою поверхнею. Правий яєчник більший від лівого. Довжина яєчників — 2—4 см. Яєчники підвішені на рівні крижового горба клубової кістки.
У кобили (див. рис. 8.7, В) яєчники бобоподібної форми, 8—15 см завдовжки. Зовні вони вкриті серозною оболонкою. Овуляція відбувається в одному місці — яєчниковій ямці — fossa ovarii, де немає серозної оболонки. Яєчники лежать позаду нирок (рис. 8.10).
У свині яєчники мають горбкувату поверхню, оточені добре розвиненою яєчниковою сумкою. Розміщені на рівні 5—6-го поперекових хребців.
У суки яєчники невеликих розмірів і повністю знаходяться в яєчниковій сумці. Розміщені на рівні 3—4-го поперекових хребців.
Нерви: plexus ovaricus.
Судини: a., v. ovarica.
Маткова труба — tuba uterina, s. salpinx, s. tuba Falloppii — являє собою парні, тонкі, дещо звивисті трубки, які з'єднують яєчники з рогами матки (див. рис. 8.7, 8.4). Яєчниковий кінець маткової труби розширений і формує лійку маткової труби — infundibulum tubae uterinae (див. рис. 8.7, 2). Остання обмежена торочками труби — fimbria tubae. У глибині лійки є черевний отвір маткової труби — ostium abdominale tubae uterinae (див. рис. 8.8, 5), крізь який маткова труба з'єднується з очеревинною порожниною. З протилежного кінця мат-