Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
У козий вівці нирки гладенькі, багатососочкові, товсті, бобоподібної форми. Ниркових пірамід 10—16. Є ниркова миска. Права нирка торкається печінки і утворює ниркове втиснення. Ліва нирка лежить на рівні 3—6-го поперекових хребців.
У коня нирки гладенькі, однососочкові (див. рис. Х, Г). Права нирка серцеподібної, а ліва — бобоподібної форми. Ниркових пірамід 10—12, ниркових чаш немає. Ниркова миска 1 продовжується в кінцеві заглибини — recessus terminalis 1. Ліва нирка розміщена на рівні від 18-го грудного до 3-го поперекового хребця, а права — від 14—15-го ребра до 2-го поперекового хребця. Права нирка утворює на печінці втиснення.
У свині нирки гладенькі, багатососочкові, бобоподібної форми (див. рис. Х, Б). Ниркових пірамід 10—12. Ниркові сосочки 9 обмежені нирковими чашами 10, що з'єднуються з нирковою мискою 1. Обидві нирки лежать майже на одному рівні — 1—4-го поперекових хребців. Права нирка не досягає печінки.
У собаки нирки гладенькі, однососочкові, бобоподібної форми, товсті (див. рис. Х, В). Кінцеві заглибини виражені менше, ніж у коня. Нирки розміщені на рівні 1—3-го поперекових хребців. Права нирка торкається печінки.
Нерви: n. vagus, nn. splanchnici lumbales.
Судини: aa. renales.
317
Розділ 7
Ф сечовід
Сечовід — ureter — парний трубчастий орган, який проводить сечу з нирки в сечовий міхур (див. кольорову вклейку, рис. Х; рис. 7.3). Він розміщений на бічній стінці черевної порожнини. Злегка звисає, утворюючи коротку складку очеревини — сечостатеву складку. У сечоводі розрізняють черевну і тазову частини. В тазовій порожнині сечовід переходить на дорсальну стінку сечового міхура, косо пронизує останню і, пройшовши певну відстань (3—5 см) між м'язовою й слизовою оболонками, відкривається біля шийки сечового міхура (див. рис. 7.5). Таке співвідношення сечоводу з оболонками сечового міхура запобігає зворотному відтоку сечі.
Слизова оболонка сечоводів вистелена перехідним епітелієм, в початковій частині містить слизові залози. М'язова оболонка сечоводів складно побудована, утворює сполучення з нервами (рис. 7.4), що дає змогу здійснювати перистальтичні скорочення і переміщувати сечу в сечовий міхур. М'язова оболонка побудована з непосмугованої м'язової тканини. Зовні сечоводи вкриті адвентицією.
Нерви: гілки нервів з каудального брижового й тазового сплетень.
Судини: артерія сечоводу.
Ф сечовий міхур
Сечовий міхур — vesica urinaria (рис. 7.5) — непарний еластичний порожнистий орган овальної форми, що виконує роль резервуара, в якому накопичується сеча. Його розмір, а відповідно, і форма змінюються залежно від наповнення. Порожній сечовий міхур має округлу форму, зморшкуватий, з товстими стінками. Сечовий міхур розміщений на дні тазової порожнини і в наповненому стані звисає в черевну порожнину. В сечовому міхурі розрізня-
Рис. 7.3. Збиральні шляхи сечі та судини нирки:
А — коня; Б— великої рогатої худоби; 1 — pelvis renalis; 2 —
- recessus tеrminalis; 3— ureter; 4— a. renalis
318
ОРГАНИ СЕЧОВИДІЛЕННЯ
Рис. 7.4. М'язова оболонка сечоводу собаки:
А — міоцити (М), що об'єднують сусідні м'язові пучки; Б — чення (нМС); X 2000 (скануючий електронний мікроскоп)
нервове волокно (НВ) і нервово-м'язове сполу-
ють тіло — corpus vesicae 2, верхівку — vertex vesicae 1 — і шийку — cervix vesicae 3, що спрямована каудально і переходить у сечівник. Слизова оболонка сечового міхура блідо-рожева, вистелена перехідним епітелієм, без залоз. На дорсальній стінці міхура, біля шийки, виділяється два сечовідних стовпи — columnae uretericae 6, які ве-
ostium
дуть до отвору сечоводу uretericae 7 Від цих отворів продовжуються каудально сечовідні складки — plicae uretericae 10, що обмежують трикутник міхура — trigonum vesicae. Складки каудально зливаються і утворюють сечівниковий гребінь — crista urethralis 9.
М'язова оболонка товста, складається з двох поздовжніх (зовнішнього й внутрішнього) і колового шарів непо-смугованих м'язових волокон. Останній
Рис. 7.5. Сечовий міхур собаки:
1 — vertex vesicae; 2— corpus vesicae; 3— cervix vesicae; 4 — lig. vesicae laterale; 5 — ureter; 6 — columnae uretericae; 7— ostium; 8— trigonum vesicae; 9 — crista urethralis; 10 — plicae uretericae; 11 — colliculus seminalis; 12— canalis urogenitalis; 13— corpus prostatae
319
Розділ 7
шар розміщений між поздовжніми шарами. Коловий шар утворює в ділянці шийки сечового міхура стискач. Верхівка й тіло сечового міхура вкриті серозною оболонкою, а його шийка — адвентицією.
Сечовий міхур має зв'язки: непарна — серединна зв'язка міхура — lig. vesicae medianum — проходить до лобкового зрощення і продовжується краніально по черевній стінці до пупка, в ній у плодів проходить сечова протока — urachus — до сечового мішка зародка (allantois); парні — бічні зв'язки міхура — lig. vesicae laterale 4 — є залишком початкової частини пупкової артерії. Дорсально сечовий міхур межує з прямою кишкою (у самців) і з маткою та піхвою (у самок).
У великої рогатої худоби трикутника міхура немає, а у коня він ледве виражений. У коня вентральна частина тіла і шийки сечового міхура не вкриті серозною оболонкою. У свині сечовідні складки подвійні.
