Соціологія - Кратко А.А.
Скачать (прямая ссылка):
Вивчення механізму становлення соціальної активності особистості в сучасних умовах потребує перш за все аналізу впливу новацій суспільного життя, формування нових економічних, соціальних та політичних структур, нових моментів духовного розвитку, характерних для нашого суспільства в нинішній час. Важли-
101
во співставити цей вплив з впливом старих, консервативних структур і традиційних форм.
Протиріччя у структурі соціальної активності
Соціологічні дослідження соціальної активності у 80 — 90-х роках свідчать про поглиблення протиріч у структурі активності [1, ІЗ].
Порушення цілісності активності як соціальної системної якості найяскравіше спостерігається у взаємозв'язку ціннісної орієнтації та діяльності, коли діяльність розвивається всупереч ціннісним орієнтаціям на базі ситуаційних мотивів. Високо оцінюючи творчий характер роботи, творчу атмосферу в колективі, більшість все ж таки орієнтується не на новації, творчість у сучасному труді, а лише на сумлінне виконання службових обов'язків. Більшість вважає своїм особистим внеском в оновлення суспільства сумлінну працю. 55,8% відзначають, що виконують все, чого від них вимагають, але не більше того, і лише мало хто сприймає працю як відхід від стереотипів, пошуки нового. Тобто модальним типом особистості є тип виконавця, а не творця.
Наскільки інтенсивні подібні думки, чи готові опитувані боротися за сумлінне ставлення до праці у власних колективах? Опитуваним дали запитання: "Якщо Ваші товариші, колеги часом несумлінно ставляться до роботи, як Ви на це реагуєте?" Практично кожний четвертий не засуджував несумлінне ставлення колег, бо так може статися з ним, 28,5% засуджували, але не висловлювали своєї думки, кожний третій виказав своє невдоволення винуватцю і лише трохи більше 8,3% намагалися домогтися, щоби до таких вчинків у колективі ставилися нетерпимо.
Особливо насторожує розрив у сфері моральної свідомості та моральної активності. Опитувані досить високо оцінюють рівень розвинутої у собі такої моральної якості, як уважне, доброзичливе, поважне ставлення до людини (індекс 4,13 при вищому 4,15, 2-е місце після відповідальності, почуття обов'язку), більш того, вони ставлять його на перше місце, коли мова йде про якості, які б хотіли бачити в дітях. Разом з тим, відповіді на запитання: "Якщо Ви бачите, що Ваш товариш по роботі неуважно, без належної поваги ставиться до людини, то як Ви до цього ставитеся?" свідчать про
102
те, що понад 40% не властива моральна активність, вони не підключаються до боротьби з порушеннями моральних норм.
Як правило, це люди, що орієнтуються на формальну ретельність, обмеження діяльності лише рамками прямих обов'язків і т. п. І навпаки, серед осіб, що орієнтуються на боротьбу з порушеннями моральних норм, переважають люди, націлені на творчість, прибічники новації. Серед них більше й осіб з високими потенціалами трудової та громадської діяльності. Так, серед позитивно активно діючих у півтора рази більше таких, хто творчо ставиться до своєї роботи. Серед тих, хто віддає сили роботі, утричі більше ведуть боротьбу з порушеннями моральних норм (64% та 24%).
Серед тих, хто активно бореться з порушеннями моральних норм, вдвічі більше впевнених, оптимістичних людей, тісніше пов'язаних з трудовими колективами, зокрема, таких, які орієнтуються на участь в органах самоврядування, і разом з тим, утричі менше тих, хто очікує погіршення справ у нашому суспільстві. При-родньо, вони й більш задоволені своїм особистим внеском в оновлення суспільства. Більше й таких, які високо оцінюють почуття обов'язку, відповідальності. Серед тих, хто поставив цю якість на перше місце, у півтора рази більше таких, які виявляють реальну активність.
Серед активних більше, але не набагато, тих, хто готовий жертвувати своїм благополуччям заради громадянського обов'язку. Привертає увагу різке падіння значення даної якості, у шкалі оцінки воно посіло останнє місце. Лише 18% опитуваних хотіли б бачити цю якість у своїх дітей.
Якоюсь мірою позначаються на рівні активності й вік, і освіченість опитуваних. Серед тих, хто не засуджує несумлінне ставлення до роботи, переважають люди у віці 20 — 40 років, серед тих, хто засуджує і бореться з цим явищем — 40 — 60-річні. В цілому у групах, що виявляють більшу активність, зростає число представників старших вікових груп, осіб з вищою та середньою освітою. Серед тих, хто намагався реально діяти, більша кількість бере участь у нових формах господарювання та громадських ініціатив.
Таким чином, кореляційний аналіз показав тісний взаємозв'язок проявів активності, відношенням до різних форм активної ініціативної дії. Вони можуть виступати спільним підґрунтям типологічного аналізу.
Поряд з наростанням нестійкості, суперечливості свідомості й поведінки не можна не бачити й позитивних моментів, пов'яза-
103
них з поглибленням розуміння складних сучасних проблем соціальних процесів, місця й ролі особистості у світі і т. ін.
Зросло розуміння значення вольових якостей, символізуючих активність у перехідний період. Якщо раніше (у 70 — 80-і роки) серед необхідних особистості якостей лише небагато хто називав рішучість, енергійність, працездатність, жадобу діяльності, то нині більше половини саме ці якості хочуть бачити у своїх дітях. Факторний аналіз дозволив визначити, наскільки тісний зв'язок між цими якостями, то складають уже певну систему, їхнє місце серед інших якостей.
