Соціологія - Кратко А.А.
Скачать (прямая ссылка):
93
В. О. Ядов підкреслює необхідність виявлення базисного типу, характерного для певного суспільства, і модального (реального), переважаючого на тому чи іншому етапі його розвитку [12].
Модальний тип особистості не конструюється дослідником довільно, умоглядно. Він виявляється і зображається лише за допомогою соціологічних досліджень. Крім модального типу, соціологи виділяють і так званий базисний тип, тобто систему соціальних якостей, які найкраще відповідають об'єктивним умовам сучасного етапу розвитку суспільства [11, с. 100]. Крім того, можна говорити і про ідеальний тип особистості, тобто про ті риси, якості особистості, які людям хотілося б бачити в своїх сучасниках, взагалі у кожній людині, але які за даних умов неможливі.
У періоди різкої ломки суспільних відносин, радикальних та масштабних перетворень економічних, соціально-політичних структур і форм життя суспільства проблема неспівпадання модального та базисного типів надзвичайно загострюється. Так, багато з тих людських соціальних якостей, що вкорінилися у нашому суспільстві й набули поширення, несумісні зі здійснюваними в країні економічними та політичними реформами. Радянська людина, адаптована до життя у рамках так званої адміністративно-командної системи, в умовах тоталітарних політичних відносин, повинна пережити дуже складний болючий процес перегляду багатьох ідеалів та переконань, переоцінки багатьох цінностей, набуття багатьох інших знань, навичок, умінь, рис соціального характеру.
Соціологія не лише фіксує реальні особові якості людей, їх розподіл за соціальними типами, тенденції змін соціальних типів. Важливим завданням соціології є вивчення окремих каналів, якими здійснюється формуючий вплив суспільства, соціальних спільнот та груп індивідів, вивчення механізмів цього впливу.
Становлення особистості — тривалий процес залучення особистості до соціального, тобто її соціологізація. Це найбільш широке поняття, яке служить для характеристики формування особистості. У словнику "Сучасна західна соціологія" соціалізація визначається як "процес засвоєння індивідом протягом життя соціальних норм та культурних цінностей того суспільства, до якого він належить". Соціалізація охоплює всі соціальні процеси, завдяки яким індивід засвоює певні знання, норми, цінності, що дозволяють йому функціонувати як рівноправному членові суспільства. Провідним та визначальним принципом соціалізації є цілеспрямований вплив (навчання, виховання). Проте соціалізація включає й
94
стихійні, спонтанні процеси, які так чи інакше впливають на формування особистості.
До змісту соціалізації входить засвоєння індииідом мови соціальної спільноти, відповідних способів мислення, властивих даній культурі, форм раціональності й чуттєвості, прийняття індивідом норм, цінностей, традицій, звичаїв, зразків та прийомів діяльності і т. п. Індивід соціалізується, приєднуючись до різних форм соціальної діяльності, засвоюючи характерні для них соціальні ролі. У цьому плані соціалізацію особистості можна розглядати як сходження від індивідуального до соціального. Разом з тим, соціалізація передбачає індивідуалізацію, оскільки вона необхідна для сходження до індивідуального. Людина освоює світ культури вибірково, через свої інтереси, власний світогляд. Опановуючи культуру, людина формує свої здібності, потреби, цінності. Тому немає соціалізації без індивідуалізації. Процес соціалізації складається з ряду етапів. Виділяють первиннуїй вторинну соціалізацію (засвоєння соціальних норм та цінностей дитиною, входження її до даної культури і послідовне засвоєння соціальних ролей, що відрізняють життєдіяльність дорослої людини). Виділяють і такі стадії соціалізації, як дотрудова (охоплює період життя людини до початку трудової діяльності), трудова (охоплює період активної участі людини у трудовій діяльності), післятрудова (період, що починається із закінченням активної трудової діяльності людини).
Соціалізація відбувається під стихійним та цілеспрямованим впливом величезної кількості відповідних суспільних структур та інститутів, роль яких по-різному виявляється на різних етапах та стадіях соціологізації (сім'я, родичі, однолітки та діти старші за віком, дошкільні дитячи заклади, учбові заклади, трудові колективи, громадсько-політичні організації, мистецтво, література, засоби масової інформації тощо).
Які ж механізми соціалізації?
3. Фрейд виділив як психологічні механізми: імітацію, ідентифікацію, почуття сорому, провини і т. п. Т. Парсонс застосував ці поняття у соціологічній теорії соціальної дії. Він визначав імітацію як процес засвоєння елементів культури (особливих знань, уміння, образів) шляхом наслідування. Ідентифікація виражає ставлення до соціального світу, поняття цінностей.
За своєю структурою соціалізація також носить складний характер. Вона включає адаптацію, тобто пристосування до нових умов, ролей, норм, та інтеріоризацію, тобто прийняття норм, ціннос-
95
тей, включення їх до внутрішнього світу людини. Разом з тим, вона не обмежується ними, бо не може бути повною без реалізації інтересів, цінностей. Суттєвим її моментом е розвиток соціальної активності.
