Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
У вживанні категорії часу можна відмітити кілька особливостей.
1. Основним граматичним значенням форм теперішнього часу є вираження дії, що одночасна з моментом повідомлення про^ неї: Дивлюсь я на яснії зорі (JI. Укр.).
Крім того, форми теперішнього часу широко вживаються:
а) для вираження дії, властивої предметові взагалі, тобто такої, яка відбувається постійно, завжди. Такий час називають теперішнім постійним. Напр.: І те, що в світі рух іде стрибком, не плавко, говорить нам: Іди! Лиш наша вірна путь (Т.). Та ж величне приходить не черство, все величне — від серця іде (Т.). Домни плавлять метал (Мал.). Життя перебуває в стані безперервного руху. Вода при високій температурі перетворюється в пару;
б) для вираження дії, яка неодмінно відбудеться у близькому майбутньому. Напр.: Через годину я іду на засідання комітету-комсомолу. Поїзд відходить через десять хвилин. Першого червня закінчуються екзамени і Толя іде в піонерський табір.
367^ Форми теперішнього часу в значенні майбутнього вживаються також для вираження наказу виконати якусь дію: За годину перша рота займає позицію біля озера, а друга — заходить у тил ворогові. Ваша ланка зараз відправляється на збирання винограду, а ланка Ярової готує приміщення до зими;
в) у значенні минулого часу, виражаючи дію, яка відбувалася чи вже відбулася. В цьому значенні форми теперішнього часу служать засобом наближення до читача або слухача фактів, про які розповідається. Події минулого при передачі їх формами теперішнього часу ніби знову відбуваються в момент розповіді про них. Напр.: «Де та квітка взялася на долині, та ще така здорова?» — подумав Лаврін. Коли дивиться він — та червона квітка ніби пливе межею, поміж зеленими полосками (Н.-Л.). Ще в семінарії як я учивсь, — було, коли на кафедрі учитель нам задає урок на завтра,—я тихесенько з-під парти витягаю маленьку книжку (Т.).
Дієслова теперішнього часу, вжиті в значенні минулого, часто сполучаються з словами було, бувало, буває. Такі слова поширені в розповідній мові і надають дії значення повторюваності. Напр.: От так, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається й ладки їй б'є (М. В.). Бувало, літом і зимою музика тне, вино рікою гостей неситих налива... (Шевч.).
2. Основним граматичним значенням форм майбутнього часу є вираження дії, яка відбувається після моменту мовлення: У нього скроні сиві і юнацькі кучері на голові. Будемо чекати, що скроні хоч і посивішають більше, але кучері будуть завше ознакою бадьорої, людської, творчої молодості (Ян.). Зійде сніг. У київські гаї прийде літо, ніжне і багате (Т. Масенко).
Майбутній час дієслів недоконаного виду вживається тільки з основним значенням, тобто він зовсім не може виступати в граматичній функції інших часових форм.
Майбутній час дієслів доконаного виду:
а) може виражати постійний, не визначений у часі результат дії, тобто означає дію,яка має абстрактно-узагальнююче значення.Напр.: Що посієш, те й пожнеш (Н. тв.). З добрим поживеш — добро переймеш, а з лихим зійдешся — того й наберешся (Н. тв.);
б) може вживатися у значенні теперішнього або минулого часу, коли передаються дії, які повторюються, чергуються або слідують одна за одною. У таких випадках поряд з формами майбутнього часу в реченні стоять і дієслова у формі теперішнього або минулого часу. Напр.: Під зорями воркує багаття степове, то смеркне на хвилину, то знову оживе (Криж.). Раз на вікні у панському будинку патлатий цуцик спочивав: то ляже на бочок, то догори на спинку, або на лапки морду клав (Гл.). Під Києвом дальня долина вся окопами копана, в вибухах небо рясне, ну, а мати,
368^ звичайно у як мати у кожного сина: сяде їсти — не їсть, а приляже — ніяк не засне (Мал.);
в) може означати минулу дію, що виникла несподівано, раптово. В такому випадку дієслово майбутнього часу вживається з часткою як. Напр.: Тоді схопився осел на ноги та як зареве, а птахи всі врозльот (Фр.). Пішов. Забрів у ліс та як заплаче (Т.). Вдягла його, умила й посадила за стіл. А сама пальцем торкнула стіну коло одвірка, як засвітиться стеля, та всіма огнями (Т.);
г) у сполученні з дієсловами було, бувало може виражати значення минулого часу в розповідній мові, надаючи їй більшої стилістичної виразності. Напр.: Було йвола налигать не достану, а щей по ріллі спотикаюсь — оремо. Та ще й босий та ноги поб'ю, поколю було (Тесл.). Перші рази, як тільки Роман вилізе було на вікно, школярі в класі піднімуть регіт (Вас.);
д) може виражати заклик до виконання якоїсь дії. В цьому значенні майбутній час вживається у формі першої особи множини: Люба сестронько, милий братику, попрацюємо на Хрещатику (Т.);
е) у сполученні з часткою не може означати повну відсутність дії: Там така тиша, що ніщо не порушить вашого спокою. Анатолій не розгубиться в будь-якій складній ситуації.
3. Основним значенням форм м и н у л о г о часу є вираження дії, яка відбувалася чи відбулася до моменту мовлення: Стояла я і слухала весну. Весна мені багато говорила (Л. Укр.). Форми минулого часу дієслів недоконаного виду ніколи не виступають у значенні форм іншого часу. Вони завжди виражають минулу дію як процес, не обмежений в часі її протікання. Минулий час дієслів доконаного виду означає дію, яка відбулася у певний момент, що минув раніше, ніж про нього розповідається. Форми минулого часу дієслів доконаного виду вживаються:
