Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
272^ до інших предметів, напр.: буланий, вороний, чалий; кофейний, малиновий, блакитний, вишневий, шоколадний, бордовий, фіолетовий, жовтогарячий, янтарний, пурпуровий; прикметники з суфіксами -ав- (-яв-)> -уват- (-юват-), що означають неповний вияв ознаки: жовтавий, синюватий; з суфіксами -уЩ-, -ющ-, -єни-1 -езн-, що виражають високий ступінь якості: жирню-загребущий, широченний, старезний; прикметники з префіксами яре-, ирхі-, ультра-: предобрий, архіреакційний, ультралівий.
Не мають ступенів порівняння якісні прикметники, які означають абсолютні (сталі) ознаки предмета (напр.: мертвий, готовий, жонатий, хворий, голий), зокрема прикметники, що вказують на якусь ваду дефектного порядку, напр.: німий, сліпий, кривий, лисий.
§ 96. Відносні прикметники, їх семантичні групи і граматичні особливості
Відносні прикметники означають:
а) ознаку за відношенням до предмета, явища: залізна лопата (лопата із заліза), дощові краплі (краплі дощу), міська площа (площа в місті), університетський будинок (будинок університету);
б) ознаку за відношенням до людини або тварини: батьківські збори (збори батьків), пташиний крик (крик птахів);
в) ознаку за відношенням до абстрактного поняття: наукова праця (праця, що стосується до науки), мовознавча дискусія {що має стосунок до мовознавства);
г) ознаку за відношенням до дії: лічильний апарат (апарат для лічби), підготовчі курси (курси, що готують до якогось учбового закладу);
д) ознаку за відношенням до обставини місця, часу та ін.: тутешні жителі, сьогоднішня газета (видана сьогодні), квартальний план (план на квартал);
е) ознаку за відношенням до числа: подвійна плата (збільшена вдвічі).
Відносні прикметники не мають жодної граматичної ознаки, властивої якісним прикметникам: не утворюють ступенів порівняння, антонімів, а також зменшено-пестливих форм; не мають співвідносних іменників з суфіксами -ість, -изн(а) і т. ін.
З граматичних особливостей, специфічних для відносних прикметників, слід відмітити такі:
1. Відносні прикметники утворюються від слів (найчастіше іменників), що мають тільки похідну основу: прибережні села, заволзькі степи, безлісна місцевість, хімічний факультет.
2. Відносні прикметники бувають синонімічні з конструкціями, до яких входять; а) непрямий відмінок іменника з прийменником або без нього, напр.: паперові іграшки—іграшки з паперу, корабельні щогли — щогли корабля; б) дієслово, напр.: винищувальна зброя — зброя, що винищує;
18 5-1476
273^ 3. Стилістично-синтаксичною особливістю відносних прикметників є те, що деякі з них вживаються тільки в складі неподільних фразеологічних одиниць, напр.: розрізний ніж, складаний ніжУ доповідна записка, волоський горіх.
§ 97. Присвійні прикметники, Tx семантичні групи і граматичні особливості
Присвійні прикметники означають:
а) приналежність предмета людині, від назви якої утворено даний прикметник, напр.: батьків портфель, материна хустка;
б) приналежність предмета тварині, від назви якої утворено даний прикметник, напр.: качиний дзьоб, вов + а лапа.
Присвійні прикметники із суфіксами -іш(-?я), -іе (-?в) мають яскраво виражене значення приналежності одн і й особі і не можуть позначати приналежність групі осіб.
Від відносних присвійні прикметники відрізняються такими граматичними особливостями:
1. Присвійні прикметники утворюються тільки від назв істот за допомогою суфіксів -ин(-їн)у -ів(-їв). (Про творення присвійних прикметників див. стор. 264).
2. В називному й подібному до нього знахідному відмінках однини присвійні прикметники, що означають приналежність предмета людині, мають коротку форму: Андріїв город, mint-чина скриня.
Найчастіше ці прикметники утворюються за допомогою названих суфіксів від назв людей (і притому назв, які означають родинні стосунки, а також від власних імен людей), напр.: тітчин, дядин, дядьків, батьків, материн, доччин, дідова, сестрине,, бабине; Ванин, Софіїн, Грицьків, Матвіїв. З суфіксами -/в, -іш, -ін вживаються деякі прізвища російського походження (Семенів, Федорів, Сенін, Гришин) та географічні назви прикметникового походження (Київ, Харків, Чугуїв, Миколаїв, Люботин ).
Сфера вживання присвійних прикметників, утворених від назв людей, досить обмежена. Вживаються вони переважно в усній розмовній мові, в художній мові, в народній творчості. В інших стилях, зокрема в науковому і офіціально-діловому, замість присвійних прикметників вживаються конструкції з родовим приналежності або з однокореневим відносно-присвійним прикметником на -ськ (иії): замість Ленінові заповіти — заповіти Леніна або ленінські заповіти. В науковому та інших стилях присвійні прикметники якщо і вживаються, то тільки у вигляді складених термінів або фразеологічних сполучень: ан-
274^ тонів вогонь, базедова хвороба, торрічелліева пустота, архімедова спіраль, сізіфова робота, прокрустове ложе, дамоклів меч.
Від назв тварин присвійні прикметники за допомогою суфіксів -ів(-їв) не утворюються, а за допомогою суфікса -іш (типу зозулин) утворюються дуже рідко.
