Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
• також знижуеться i народжуванють, та на 2000 рИк вона все ж таки трохи вища у кранах третього свпу, тж у розвинутих кра1нах у 1950 рощ. Але темпи приросту населення у цих кра'нах у 4 рази вищИ, тж у розвинутих;
• середня тривалють життя до 2000 року у розвинутих кра'нах ста-новила 73,7 роки, а в кра'нах, що розвиваються, — 62,5 роки. Тривалють життя жшок та чоловшв неоднакова, i для розвинутих кран рИзниця складае 7,3 роки (жИнки живуть довше, тж чо-ловИки), а в кра'нах, що розвиваються, - 2,5 роки.
Прогнози свщчать про перспективи подальшого росту населення, головним чином за рахунок Африки i Ази. Буде зростати населення великих мют. До юнця XXI сторИччя приблизно чверть свпового населення буде зосереджена в 400 мютах-мИльйонерах (найбшьшИ з них
— Мехжо, Сан-Пауло, Бомбей, Шанхай), доля мюьких мешканщв буде понад 50 %.
171
Дослщники стверджують, покладаючись на довгостроков1 прогнози, що населення Земт станом на 2025 piK буде становити 8 млрд. чол., при цьому частка мюького населення буде становити 65 % (у розвинутих
крашах — 85, у крашах, що розвиваються, — 61 %).
Таблиця 8 - Загальш демографiчнi характеристики за деякими __________________________крашами у 2001 р. [64]__________________
Кра1на К1льк1сть по-ст1йног'о населення На 1000 чол. населення
Коефщент на-роджу-ваност! Коефщент сме-ртносп Коефщент дитячо! смертност!
Австратя 8139,3 9,3 9,2 4,8
Андорра 66,3 11,7 3,6
Болгарш 7891,1 8,4 14,2 13,1
Дашя 5368,4 12,2 10,9 4,9
Естошя 1361,2 9,3 13,6 8,8
1рландя 3880,5 15,0 7,7 6,0
1сландя 286,6 14,4 6,0 2,7
1спашя 40409,3 10,0 8,9 3,5
Латшя 2345,8 8,3 14,0 11,0
Литва 3475,6 9,1 11,6 7,8
Нщерланди 16105,3 12,7 8,7 5,4
Кмеччина 82431,0 8,9 10,0 4,5
Норвегтя 4524,1 12,6 9,7 3,9
Польща 38632,5 9,5 9,4 7,6
Португал1я 10335,6 10,9 10,2 5,0
Рос1я 14954,4 9,1 15,6 14,6
Словаччина 5379,0 9,5 9,7 6,2
Словенш 1994,0 8,8 9,3 4,3
Англ1я 60113,9 11,2 10,1 5,5
Угорщина 10174,9 9,5 13,0 8,1
Укра!на 48457,1 7,7 15,3 11,3
Ф1нлянд1я 5194,9 10,8 9,4 3,2
Францш 59344,0 13,1 8,9
Швейцар1я 7258,5 10,2 8,5 4,9
Швец1я 8909,1 10,3 10,5 3,7
Япон1я 127100,1 9,6 7,1 4,5
Спещашсти вважають, що до середини XXI стор1ччя населення
Земл1 може досягти 9, а до 2095 року — 10,2 млрд. чоловк. На цьому р1вт можна оч1кувати практично повного припинення зросту кшь-косп населення планети (табл. 9) [41].
172
Таблиця 9 - Довгостроковий прогноз зростання чисельносл насе-
леммя за деякими репонами св1ту (тис. чол.) [64]
Крата 2000 2050 2075
СНД 315 393 400
Сидна Азш 1317 1760 1775
Ивденна Азш 2267 4760 5232
Латин. Америка 620 1207 1297
Пгвн1ч. Америка 296 339 340
Африка 814 2112 2522
?вропа 540 592 592
Океанш 33 50 52
Земля загалом 6254 11163 12210
До припинення зросту чисельносп населення майбутне землян
буде розвиватися за таким сденарДем. У перюд вщ 2025 до 2040 pp. населення Земш досягне 8-10 млрд. чол., люди нарешт усвщомлять (особливо населення слабкорозвинених краш), що необхщно обме-житись одшею дитиною у кожнш родит. Стане можливим викорис-тання сучасних засобДв контрацепци. Вщ 2050 до 2070 pp. вщбудеть-ся поступове запровадження найефективтших засобДв контрацепци, та де ще не призведе до вщчутного припинення зростання населення. Максимальна чисельтсть землян у дей перюд досягне 13-15 млрд. осДб. А вже 2090-2099 роки будуть супроводжуватись швид-ким подоланням СН1Ду, змшами у розширенн ресурав енерги та технолопях виробнидтв. На дей момент населення досягне розмДрДв 18-20 млрд. осДб. I на цьому етап! рют населення трохи сповшьниться
[31].
В УкрашТ як вщомо, демограф!чний стан сьогодення характеризуемся зниженням чисельносп населення, за 1990-2001 pp. вщ 52 млн. оаб. до 48,5 (табл. 10).
Зниження народжуваносп е основною причиною зменшення ю-лькосп населення Украши. Якщо у 1985 р. число народжених на 1000 осДб населення становило 15,0, то у 2001 р. - 7,8.
173
Таблиця 10 - Показники народжуваносп за регюнами Украши
Реггон Украни Рвень народжуваностг на 2001р., % Вгдсоток зниження на-роджуваноста з 1991 до 2001рр.
ПИвденно - СхИд-ний 6,7 40,7
Пивденний 7,9 37,8
ПивнИчно - СхИд-ний 6,8 37,6
Центральний 7,7 37,4
ЗахИдний 9,9 33,1
У демографИчнИй ситуацИ1 для крани е позитивним те, що протя-гом 2002 р. юльюсть народжених пИдвищилась на 3,2 %. Таке зру-шення характерне для 24 регИонИв Украни, а найбИльше зростання вИ-дмИчалося у м. КиевИ, СевастополИ, в АРК, ХаркИвськИй, ЗапорИзькИй, ДнИпропетровсьюй та Житомирсьюй областях, а у 2004 рощ юльюсть народжених у порИвняннИ з 2003 роком найбшьше зросла в Ха-рювсьюй областИ на 6,7 %, у Кшвсьюй областИ на 6,2 %, у ДнИпропе-тровськИй областИ на 7,5 %.
Також слИд вИдзначити, що в УкранИ з 1985 до 2002 р. смертнИсть зростала повИльнИше, ниж падала народжуванИсть (1,3 проти 1,9 рази) [25].
До основних причин, у першу чергу захворювань, як викликають пИдвищення смертности населення Украни, вИдносять:
• захворювання системи кровообИгу (61,5 %);
• новоутворення (12,8 %);
• нещаснИ випадки, отруення та травми (10,0 %);
• хвороби органИв дихання (4,2 %);
