Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
Серед сейсмонебезпечних густонаселених регюшв Земл видшяють там иайсeйсмонeбeзпeчиiшi: ЬдонезДя (128 активних вулканДв) - понад 23 млн. шдонезшщв проживають на схилах активних вулкашв, Японя (30 активних вулкашв) i територ!я ряду краш П!вденно! Америки (Гватемала, Гондурас, Нкарагуа, Коста-Рка, лiвдeнь Мексики, Сальвадор
— 30 ддачих вулканДв). I такий важливий факт - в Япони понад 13, а в ПТвденнш Америщ — 19 млн. чоловДк проживають у великих мютах поряд з активними вулканами.
181
Незважаючи на очевидтсть небезпеки сусщства з вулканами, населення цих кра!н продовжуе жити на «пороховш бочщ». Головна причина, з яко! населення вщцае перевагу цим територГям, - це ро-дючГ вулкашчш землг, якг дозволяють отримувати високг врожа! альськогосподарських культур.
Попри значш успгхи вчених, точно передбачити початок вивер-ження вулкану, на жаль, й дои неможливо.
Цунами ЦунамГ виникають через шдводш землетруси у виглдщ великих хвиль (до 20 метрГв). Вони насуваються на узбережжя та проникають глибоко на сушу, руйнуючи на своему шляху мгста та села, забираючи мГльйони житпв людей.
Серед великих цунамГ особливо сильним було чилшське (22 тра-вня 1960 року). Його осередок знаходився на дш Тихого океану на узбережж центрально! частини Чилг Та це був тГльки початок, хвит перетнули Тихий океан i попрямували на Япошю, де затонули сотт суден, було зруйновано тисячГ будинкгв, загинули 120 чоловГк. Вщ цунамГ по обидва боки океану загинули 2 тис. чоловш.
Також катастрофГчш наслщки мало цунамг, що настигло берепв Та!ланду та 1ндонези у 2004 рощ, що призвело до загибел мгльйошв людей, руйнування великих мгст. Сюди i дои вщлунюють наслщки ще! катастрофи.
Тротчш урагани. Тропгчт урагани зумовлеш циклошчними вГт-рами велико! сили. Виникають вони в океаш на периферп екватора. Основними районами !х руйтвного впливу е кра!ни ПГвденно! i ПГв-денно-Схгдно! Ази (Бангладеш, БГрма, В’етнам, 1цщя, Китай, Пакистан), схгдне й особливо твденно-схщне узбережжя США, Центральна Америка, Мадагаскар i сумгжт райони узбережжя Африки, велика частина узбережжя Австрали.
НайбГльший спустошувальний ефект тротчш урагани приносять у прибережш зони, низинш райони, гирла i дельти рГчок. Зона затоп-лення морського узбережжя сягае декглькох десяткгв кглометрГв. Це пов’язано з випадГнням велико! кшькосп опадГв (вщ 500 до 2500 мм), виходом рГчок з берепв у нижнш течи та злитп зон рГчкових i мор-ських повеней.
Великг руйнування приносять ураганы вГтри, якг пересуваються зГ швидкгстю до 250 км на годину. Вони руйнують будинки, Гнжене-рш споруди. Урагани небезпечш для життя людей i тварин. Зона спустошень Гнколи простягаеться на багато десяткгв кглометрГв у
182
глибину узбережжя. ТропИчнИ урагани часто спостерИгаються у при-родИ. ЩорИчно тИльки над Атлантикою зароджуеться 110 тропИчних ураганИв, 10 з яких досягають величезно' руйнИвно' сили. Урагани тривають вИд декилькох годин до трьох тижнИв. Кожний з великих ураганИв — винуватець загибелИ багатьох людей. Величезний за киль-кистю жертв ураган у 1970 роцИ на узбережжИ Бенгальсько1 затоки спричинив загибель 265,7 тис. чоловИк. Ураган «КатрИна», що про-нИсся над пИвденними штатами США у вереснИ 2005 р., мав надзви-чайно катастрофИчнИ наслИдки. «КатрИна» принИс за собою 8,5 метровИ хвилИ та до 75 см опадИв, тиск у епИцентрИ урагану складав 902 мИлИ-бара, що ставить його в число чотирьох найпотужнИших ураганИв свИту. РИвень води у найкрупнИших мИстах - Лу'зИанИ та Новому ОрлеанИ пИднявся на 8,5 м в порИвняннИ зИ звичайним рИвнем (рис. 21). Одразу пИсля урагану 80 % територп Нового Орлеану знаходилось пИд водою. КИлыасть жертв обчислюегься тисячами чоловИк.
Рисунок 21 - Автoмoбiль з допомогою для постраждалих
МатерИальний збиток вИд тропИчних ураганИв Инколи досягае багатьох десяткив И навИть сотень мИльйонИв доларИв внаслИдок руйнування поселень, кварталИв мИст, мостИв, лИнИй зв’язку, дорИг, затоплення И спустошення сИльськогосподарських угИдь [41].
УсИ описанИ вище стихийнИ явища, а також деяк ИншИ (карст, снИ-гопади, морози) мають закономИрне територИальне та часове розпо-всюдження. Так, землетруси, цунамИ, вулканИчнИ виверження належать до сейсмИчно активних регИонИв. А таки, як повенИ, тропИчнИ цик-лони, засухи вИдповИдають клИматичнИй зональности
183
Природн стих1йт лиха у часД передбачити важко, що робить !х дуже небезпечними. Бшьшють з них мае випадковий характер, тому !х неможливо передбачити однозначно на основ! точних математич-них стввщношень. Та все одно безладна випадкова послщовтсть зь ставляеться з вщносно спйкими частотами реалзацл подш рДзно! ш-тенсивносп. У багатьох випадках, наприклад, щодо повет ДмовДр-тсть проявлення поеднуеться з перюдичтстю, що обумовлюеться перюдичтстю атмосферних опадДв, диркулящйних лpодeсiв, соняч-но! активносп. Тому людина не мае точно! шформаци про час на-стання природних стих1йних явищ, хоча в1ропдтсть прояву багатьох з них !й вщома. Отже, людин доводиться приймати рДшення в умовах ризику та невизначеносп.
Захист вщ стихiйного лиха складаетъся з комплексу заходiв, до яких вщносять: iнженерно-технiчнi заходи, прогноз, здшснен-ня планувальнихршень (заборона бущвниитва в районах, що пост-раждали вщ стих1йного лиха), формування спещальних служб (на-приклад, спецiалiзованихрятувальних груп) страхування вд шко-ди при стихгйних лихах, психологична тдготовка населення (на-вчання населення способам повед!нки в екстремальних ситуащях) [8].
