Экология человека - Некос А.Н.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка):
293
го якИсть И безпеку, засвИдчують факт купИвлИ; в жодному разИ не треба довИряти рекламИ та акцИям з продажу на замовлення з доставкою.
Використовуючи бИологИчно активнИ добавки, штучнИ пИгулки, людина забувае про такИ ж самИ И стовИдсотково безпечнИ речовини, що Иснують у природИ. Це бИологИчно активнИ речовини рослинного походження, якИ володИють бактерицидними, фИтонцидними та ан-тимИкробними якостями.
та лат. савйо - вбивати) - бИологИчно активнИ оргашчш речовини рИзнохИмИчного складу рослинного походження, якИ об'еднують у одну групу завдяки чИтко вираженим антимИкробним властивостям i якИ згубно дИють на мИк-ропаразитИв, плИсньовИ грибки та шфузорн.
'До складу фитонцида входять альдегИди, хИнони (окисленИ фено-льнИ сполуки), синильна кислота, глИкозиди, терпено!ди, лактони то-що. Бактерициди (фИтонциди) вИдИграють важливу роль в ИмунИтетИ рослин И у взаемовИдносинах органИзмИв у бИоценозах. Вважаеться, що бИльшИсть найвищих рослин мИстить у бИльшИй або меншИй кИлькостИ фИтонциднИ речовини. ЗдатнИсть деревинних рослин, особливо хвой-них, видИляти фИтонциди являе собою Интерес для фахИвцИв, з озеле-нення мИст. ДеякИ рослини, що мИстять летючИ фИтонциди використо-вують у медицинИ у якостИ антибИотикИв при деяких ИнфекцИйних та вИрусних захворюваннях, хворобах вуха, горла, носу, шкИри та Инших. При зовнИшньому застосуваннИ вони дИють як дезинфИкуючИ речовини. Значну кИлькИсть фИтонцидИв продукують цибуля, часник, хрИн, цитрусовИ, евкалИпт, тополя, черемшина та багато Инших. Соки та ек-стракти цих рослин згубно дИють на дифтерИйну паличку, на збудни-кив дизентерИ!, черевного тифу, патотифИв, на стафИлококи, стрепто-коки тощо. 1з лИкарсько! рослини звИробою, наприклад, видИлено фИтонциди ИманИн, який випускае медична промисловИсть. А часник е ще й чудовим природним консервантом.
Генетично модифкован органзми (ГМО)
Одним зИ шляхив вирИшення багатьох проблем у сИльському гос-подарствИ е виведення трансгенних сортИв культурних рослин.
Бактерициди (фтонциди) - (вид грец. рку(оп - рослина
294
Довгий час единим шляхом одержання оргашзмГв з корисними для людини властивостями були схрещування й селекцГя. 1з установлен-ням здатностГ деяких фГзичних i хгмГчних факторГв викликана змша спадкоемних властивостей органГзмГв - мутаци, значно розширилися можливостГ дослгджень.
Наука, що дозволяе створювати оргашзми з новими спадковими ознаками, тобто генетично модифшоваш органГзми (ГМО), назива-еться генна iнженерiя та бiотеxнологiя.__________________________
Генна iнженерiя та бiотехнологiя - сукупнiсть методiв та прийомiв, що дозволяють у лабораторних умовах ви-користовувати мiкрооргaнiзми для виробництва цшних для рiзниx галузей промисловостi продуктiв (ферментiв, aнтибiотикiв, гормошв).
Опоненти генно! ГнженерГ! стверджують, що наявнють нових ге-нГв може обумовити наявнГсть шкгдливих для людини речовин у продуктах харчування. Бютехнолопя надала розвиток мГкробГологГ!, синтезу ферменпв, вГтамГнГв, амГнокислот, антибютиюв. У перспек-тивГ - промислове отримання Гнших бГологГчно активних речовин -гормональних препаратГв, сполук, що стимулюють ГмунГтет, а за до-помогою методГв генетично! ГнженерГ! отримати культури рослин-них та тваринних клГтин.
Досягнення сучасно! молекулярно! бюлоги й генетики, що дали можливють вводити новГ гени в генну систему органГзму, створили реальт передумови конструювання в лабораторних умовах носив спадкоемно! шформаци - молекул ДНК Гз бажаним складом гешв, тобто створювати органГзми Гз запрограмованими властивостями, аж до таких, котрих не Гснуе в природ! Стало можливим пересаджувати гени абсолютно не схожих один на одного органГзмГв, створювати комбшаци, рашше неможливГ в природних умовах (наприклад, соя з геном медузи, а у 2002 р. у продаж в США потрапило модифГковане порося з геном корови). Сьогодш ГМО офщйно вирощують у 13 крашах свиту, бГльш нгж на 60 млн. га. Головш посГви трансгенГв - у США та Канад! У Мексищ практично не залишилося посГвГв не мо-дифГковано! кукурудзи. У Кита! 60 % площ знаходиться шд трансге-нетичними посГвами. Трансгени першого поколГння - стГйкг до гер-бГцидГв, шкидникив та вГрусГв. ХарчовГ продукти, що мГстять ГМО,
295
лежать на прилавках магазитв бшьшосп кра!н свпу. При цьому спори вщносно впливу трансгешв на природу i людину, !х економТч-но! вигоди та етично! виправдовуваносп не втихають дост З’явився термш «генетичне забруднення».
Прикладом е трансгенниИ сорт картой® «НовиИ лист», виведениИ американською фТрмою «Moncanto» в 1995 р. Вона е першою трансгенною рослиною, що намагалися зарееструвати для вирощування в Укра!'т. БюлопчниИ мехашзм виведення нового сорту полягав у там, що взятиИ з бактери Bacillus turingiensis бТлковиИ ген був упрова-джениИ у генну систему картопляного бТлка. У результат цього в зе-ленш частит рослини завдяки впровадженому гену виробляеться отруИниИ для колорадського жука бшок. Для людеИ i тварин цеИ бь лок, за твердженням автор!в-селекщонер!в, зовам нешкщливиИ, тим бТльше в рослинному оргатзм! вш синтезуеться в дуже невеликих ктлькостях. НовиИ сорт без обмежень допущениИ до вирощування И уживання в США, Канаду Японл, Мексищ, Румуни. Сорт картопл! «НовиИ лист» на 100 % стаИкиИ до по!дання колорадським жуком. Це наИбТльше досягнення генно! Тнженерп (сукупшсть експери-ментальних приИомТв, що дозволяють у лабораторних умовах ство-рювати оргашзми з новими спадкоемними ознаками). Однак у 2001 рощ представник компани заявив, що бТзнес з «Новим листом» за-ктнчуеться, а бТльшють зусиль компани буде спрямована на ринку мастчних культур, хлопку, кукурудзи та пшенищ. I вже зараз зрозу-мшо одне - це досягнення для виробниктв отрут, що вбивають жучка, позначае повну втрату ринку збуту продукци.
