Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Экология -> Некос А.Н. -> "Экология человека" -> 106

Экология человека - Некос А.Н.

Некос А.Н., Багрова Л.О., Клименко М.О. Экология человека — Х.: ХНУ Каразина, 2007. — 346 c.
ISBN 966-623-347-9
Скачать (прямая ссылка): ekologiyacheloveka2007.pdf
Предыдущая << 1 .. 100 101 102 103 104 105 < 106 > 107 108 109 110 111 112 .. 115 >> Следующая

298
ному освгтлент в овочах накопичуеться у 2 рази менше нпратш. Важливим фактором нагромадження ттрапв е вид i сорт овочТв. Такт овочу як салат, шпинат, капуста, ревТнь, редька, петрушка, редиска накопичують велику кшьюсть ттрапв - до 4000 мг/кг. Мало нпратш накопичують томати, лук ршчастиИ, баклажани, опрки. МТж окре-мими частинами овочТв ттрати розподшяються нер!вном!рно. У стеблах i корТнцях шпинату, салату И щавлю нпрапв бшьше, нтж у лис-тових пластинках. У верхшх покривних листах бшокачанно! капусти нпрапв в 2 рази бТльше, тж у внутрштх, а в качан! ще бшьше, тж у покривних листах. Сам! по соб! ттрати не токсичт. ПотенщИна !хня токсичтсть обумовлена можливютю перетворення !х в оргашз-м людини в ттрити. Таке перетворення вщбуваеться пщ д!ею фер-менпв мшрооргашзмТв слинно! залози, шлунка И кишечнику.
Нтрити дють на гемоглобш кровi, у процеа чого двовалентне зал1зо (F^+) у гемоглобн перетворюеться на тривалентне (Fe3+). Гемоглобш перетворюеться в метгемоглобш. При нормальному вмют нпрапв i нприпв у продуктах харчування утвориться близько
2 % метгемоглобТну, що знову перетворюеться в гемоглобш. Однак дгти вщ 2 мюящв до 1 року мають ТншиИ склад гемоглобшу, фермен-тна система якого не здатна «боротися» з нттратами, тому дни можуть занедужати метгемоглобшемТею. Перш! !! ознаки (запаморо-чення, задишка) з’являються при наявносп в кров! 6-7 % метгемо-глобшу, легка форма 10-20 %, середня 20-40 %, важка - бшьше 40 %. При важкш форм! можливиИ летальниИ результат. Установлено, що ттрати можуть гттити активтсть Тмунно! системи, знижувати стш-кють оргашзму до негативного впливу факторТв навколишнього середовища. При надлишку нпрапв часпше виникають простудш захворювання, а сам! хвороби затяжш.
Кр!м того, велику увагу прцщляють нпратам та нлритам ще И тому, що вони перетворюються в оргатзм! у нттрозсполуки, багато з яких е канцерогенними. Так, з вщомих у теперштИ час ттрозспо-лук 80 нлрозамТтв та 23 ттрозамща е активними канцерогенами. Нттрозсполуки утворюються при взаемодп нпрапв з вторинними, третинними та четвертинними амшами. Також вщомо, що нттроза-мши можуть у готовому вигляд! мютитися у деяких продуктах (наприклад, буряк, що зберкався, мютить 5,9 мкг/кг, масло рослинне -50 мкг/кг, маргарин - 14 мкг/кг).
299
НИтрозування органИзму людини може протИкати при pH 2-3, а в присутностИ каталИзаторИв - i при Инших значеннях pH. Такими каталИзаторами е Иони галогенИв И тюцинат (роданИд). ОстаннИй мИ-ститься в слинИ, причому у курящих людей у 3-4 рази бИльше високо! концентрацИ!, нИж у некурящих. У людей зИ зниженою кислотнИстю шлункового соку з нИтратИв утворюеться пИдвищена кИлькИсть нИтро-замИнИв, що викликае бИльш високу частоту раку шлунка. Дiя частих невеликих доз нтрозамтв бЫьш небезпечна, тж дiя одноразових бльших доз. Безпечна добова доза низькомолекулярних нИтрозамИнИв для людини становить 10 мкг/доб або 5 мкг/кг харчового продукту. Установлено, що реакцИя нИтрозування в людському органИзмИ при-душуеться L-аскорбИновою кислотою. ПодИбну дИю мають також то-кофероли (вИтамИн Е), полИфеноли, танИн И пектиновИ речовини.
Антибютики
Одним з великих досягнень цивИлИзацИ! е вИдкриття антибИотикив. 1х сьогоднИ широко використовують як у медицинИ, так И у сИльсько-му господарствИ - у тваринництвИ та рослинництвИ для стимуляцИ! росту органИзмИв И захисту !х вИд рИзних ИнфекцИй. Однак залишкова ки-лькисть антибИотикив виявляеться у продуктах харчування, що вироб-ленИ з тварин та рослин. А це у свою чергу значно впливае на якисть

'? Антиботики — оргашчш речовини, що утворюються мИкроорганИзмами i володИють здатнИстю вбивати мИкроби (або перешкоджати Тх росту).

Перший ефективний антибИотик - пенИцилИн був вИдкритий А. ФлемИнгом у 1929 р. Широко увИйшов у медицинську практику з 40-х рокив ХХ сторИччя. ПИзнИше !х стали застосовувати як антибак-терИйнИ, протигрибковИ, антивИруснИ лИки. У медицинИ використову-еться бИля 40 антибИотикив. Використання !х значно полИпшило киль-кист показники рослинно! та тваринно! продукцИ!: у тваринництвИ -комплексний вплив на зростання молодняка, зменшуе термИн вИдко-рму, покращуе обмИн речовин, плИднИсть тварин, стИйкисть до ИнфекцИй, у птахивництвИ - зростае яйценоскисть; у рослинництвИ - значно пИдвищуеться стИйкисть рослин до грибкових та бактерИальних захворювань, здатнИсть прискореного розвитку, стимуляцИя коренество-
300
рення тощо. Також дозволило збГльшити термш зберГгання виготов-лено! харчово! продукци. Однак при таких позитивних показниках потрГбно враховувати, що при використант у !жу людиною цГе! продукци, у якгй присутнГ залишковГ юлькосп антибютиюв, останнГ потрапляють у оргашзм людини та можуть мати побГчну дда та нега-тивний вплив. ВГн пов’язаний Гз сенсибшзащею (пГдвищеною чут-ливГстю) органГзму та проявляеться анафГлактичними та алерпчними реакцГями. Використання антибютиюв у ветеринари та твариннищта призводить до поширення резистентних форм мГкроорганГзмГв. Передача R-фактора (R-фактор - здатнГсть передавати шшим бактерГям стшюсть до антибютиюв) кишковим бактерГям людини через м’ясш продукти реально Гснуе. У м’ясГ велико! рогато! худоби та свиней знайдено у великгй юлькосп бактери з R-фактором. При роздрГбнГй торпвлГ таким м’ясом можлива контамГнацГя Гнших м’ясних продук-тГв, а в умовах домашнього приготування !жГ можливо забруднити ГншГ продукти, поверхню стола, предмети кухонного користування, що може бути фактором шфГкування. ЗалишковГ юлькост антибютиюв, що знаходяться у продуктах тваринницького походження, вь дГграють значну роль у виникненнГ та поширент резистентно! киш-ково! мГкрофлори людини.
Предыдущая << 1 .. 100 101 102 103 104 105 < 106 > 107 108 109 110 111 112 .. 115 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed