Антисептика та асептика у ветеринарній хірургії - Власенко В.М.
Скачать (прямая ссылка):
Поверхнево-активні речовини містять в одній молекулі гідрофобну та гідрофільну групи, тому можуть адсорбуватися на поверхні поділу фаз, і як наслідок - знижувати їх поверхневий натяг. У живих організмів, включаючи мікроби, головною поверхнею розподілу фаз є клітинні мембрани, які складаються з білків, ліпідів. На перших сорбується гідрофільна частина ПАР, з другими взаємодіє гідрофобна частина.
Антисептичні властивості ПАР значною мірою пов'язані з їх здатністю активно проникати в мікробну клітину, взаємодіяти з цитоплазматичною мембраною, у результаті чого втрачаються іони калію, кальцію, магнію, неорганічного фосфору, амінокислоти, нуклеотиди, настає преципітація цитоплазматичних білків і нуклеїнових кислот.
Значною мірою механізм антимікробної дії ПАР зумовлений їх здатністю інактивувати фактори бактеріальної агресії (токсини, ферменти і т. п.), пригнічувати чи видаляти позахромосомні генетичні фактори (плазміди, транспозони), що мають істотне значення при формуванні стійких до лікарських речовин штамів мікроорганізмів.
27
Дегмін — препарат, похідний від гексаметилендіаміду і високомоле-кулярних спиртів. Випускається у вигляді твердої воскоподібної речовини жовтого кольору або 30 %-го розчину (дегміциду). Згубно діє на грампозитивні та грамнегативні бактерії, їх спори, а також гриби. Використовують для підготовки рук і операційного поля у вигляді 1 %-го водного розчину.
Хлоргексидину біглюконат (гібітан) — поверхнево-активний антисептик, ефективний щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій, виявляє фунгістатичні властивості.
Застосовують для обробки операційного поля і рук, стерилізації інструментів (0,5—1 %-ний), промивання порожнин і слизових оболонок (0,02 %-ний розчин), лікування ран. Гібітан випускається у вигляді 20 %-ного водного розчину; робочі розчини готують на спирті або воді. Частіше користуються 0,5 %-ним розчином гібітану, який готують, розводячи розчин 70 %-ним етиловим спиртом у співвідношенні 1:40.
Декаметоксин — це катіонний поверхнево-активний швидкодіючий антисептик, який застосовують для обробки рук (0,025—0,05 %-ний) і операційного поля, лікування гнійних ран. Шовний матеріал стерилізують в 0,1 %-ному водному, а потім в 0,1 %-ному спиртовому (70°) розчинах.
Препарат справляє (Палій Г.К. та співавт., 1997) виражений бактерицидний вплив на стафілококи, стрептококи, синьогнійну паличку, капсульні бактерії та фунгіцидну дію на дріжджі, дріжджеподібні грибки, збудники трихофітії, мікроспорії, аспергіли та пеніцили. Високоактивний відносно мікроорганізмів стійких до пеніциліну, левоміцетину, тетрациклінів, стрептоміцину, канаміцину, еритроміцину. Утворення стійких до декаметоксину форм відбувається дуже повільно і не перевищує ефективних концентрацій препарату в лікарських формах. У процесі застосування декаметоксину підвищується чутливість антибіотикорези-стентних мікроорганізмів до антибіотиків.
Етоній — є біс-четвертинною амонієвою сполукою, яка легко розчиняється в спирті й воді. Бактеріостатична, а у високих концентраціях розчинів бактерицидна дія проявляється, в основному, відносно грампозитивних коків. Поряд з цим етоній має помірні місцево-анестезувальні властивості, його застосовують у вигляді 0,5—1%-них розчинів, 0,5—2%-них мазей, 0,1%-них очних та 0,5%-них вушних крапель.
Мірамістин — катіонний поверхнево-активний антисептик, має антимікробний ефект відносно грампозитивних мікроорганізмів та найпростіших. Має помірні фунгістатичні властивості, гірше діє на грамне-гативну флору. Застосовують у вигляді 1%-них розчинів.
28
Церигель. Склад: полівінілбутироль - 4 г, цетилпіридинію хлориду -0,2 г, спирт етиловий 96° - 100 г. Без кольору, опалесціювальна, злегка тягуча рідина із запахом спирту. При попаданні на шкіру утворює плівку, добре розчиняється в спирті, ефірі, інших органічних розчинниках.
Група сорбентів. Сорбційні властивості вати, марлі, моху, лігніну здавна використовувалися у хірургії для лікування ран. Успіхи фізичної хімії за останні десятиріччя дали можливість синтезувати низку сорб-ційних засобів, які з успіхом використовуються для антисептики.
Із сучасних сорбентів у ветеринарній хірургії застосовуються антисептичні препарати на кремнієорганічній основі (поліметилсилоксани).
Песил - високодисперсний порошок білого кольору із специфічним запахом етонію. Складові: поліметилсилоксан - 98 %, етоній - 2 %. Препарат має антимікробну дію, забезпечує місцеву детоксикацію ран, зменшує рівень інфікування ушкоджених тканин, активно сорбує фактори патогенності бактерій, токсичні ранові метаболіти (Ільніцький М.Г., 2003). Для профілактики хірургічної інфекції, після виконання операцій (грижорозтин, кастрація, видалення пухлин тощо), на поверхню рани рівномірно наноситься 0,2-0,5 г песилу.
Лікувально-профілактична ефективність антисептиків різко збільшується при поєднанні їх з дією фізичних факторів: електрофорезом, ультразвуком, лазерним опроміненням. Значною мірою успіхи в профілактиці гнійно-запальних процесів залежать від досягнень на шляху створення засобів і матеріалів, які поєднують в собі можливості та принципи асептики й антисептики. З цієї точки зору найбільш перспективними вважаються антисептики, виготовлені з полімерних матеріалів, що мають антимікробні властивості.
