Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
69
Розділ 1
ється в асиметрії виростків блоків, особливо на крайніх променях. У фа-лангоходячих гребені дуже чітко випинаються і на метаподії з'являються замість голівок блоки, повністю розділені гребенем. У стопоходячих тварин суглоб зап'ястка багатоосьовий і можливі рухи згинання та розгинання в кожному поверсі суглоба. Вісь руху проходить через центри суглобів. Суглобові поверхні проксимального й дистального рядів кісток зап'ястка, а також кістки п'ястка опуклі проксимально. Бічні рухи можливі більше в перед-плічно-зап'ястковому суглобі, обертальні — переважно в міжзап'ястковому суглобі. В пальцеходячих тварин суглоб зап'ястка одноосьовий, згинання та розгинання відбувається навколо осей, що проходять приблизно через центр суглоба. В суглобі немає не тільки бічних та обертальних рухів, а й дуже зменшене згинання та розгинання через наявність плоскої площини і відповідних пальмарних зв'язок зап'ястка.
У копитних суглоб зап'ястка найбільш досконалий, одноосьовий, має заставку, яка зменшує можливість розгинання. Осі згинальних і розгинальних рухів проходять через пальмарний відділ суглоба, а не через центр його, як у стопо- і пальцеходячих, внаслідок чого передплічно-зап'ястковий і між-зап'ястковий суглоби розділені на два відділи — передній і задній. У задньому відділі проксимального ряду кісток зап'ястка проксимальна й дистальна поверхні опуклі і забезпечують можливість згинання-розгинання, а в передньому відділі вони плоскі й вигнуті, що повністю виключає розгинання в зап'ястковому суглобі при статиці тварини. Отже, проксимальний ряд кісток зап'ястка вгнуто-опуклий і дає можливість робити деякі рухи.
У жуйних тварин ІІІ і IV п'ясткові кістки зрощені, проксимально мають плоскі суглобові поверхні, які забезпечують лише деяке (пальмарне) згинання. В однокопитних (кінь) цей суглоб зовсім плоский і тугий і виконує тільки функцію буфера.
? БУДОВА СКЕЛЕТА КІНЦІВОК
У тварин скелет грудних і тазових кінцівок складається з поясів і вільних кінцівок. У свійських тварин пояс грудної кінцівки утворений однією кісткою — лопаткою, інші — редуковані. Рудимент коракоїдної кістки зрощується з лопаткою, утворюючи дзьобоподібний відросток, від ключиці залишився лише сухожилок у плечоголовному м'язі. У хижаків замість сухожилка може бути невеличка кісткова пластинка як рудимент ключиці.
Пояс тазової кінцівки складається з трьох кісток — клубової, лобкової і сідничної.
Плечовий пояс. Лопатка — scapula (рис. 1.34) — пластинчаста, трикутної форми кістка. На лопатці розрізняють латеральну і реберну поверхні — facies lateralis et costalis, дорсальний, краніальний і каудальний краї — margo dorsalis, cranialis et caudalis, краніальний, каудальний і вентральний (суглобовий) кути — angulus cranialis, caudalis et ventralis (glenoidalis). На вентральному куті лопатки є суглобова западина — cavitas glenoidalis — для зчленування з голівкою плечової кістки. На краніальному краї вентрального кута міститься надсуглобовий горб — tuberculum supraglenoidale (scapulae) 1, на якому закріплюється двоголовий м'яз плеча, на медіальній поверхні горба випинається дзьобоподібний відросток — processus coracoideus 14,
70
АПАРАТ РУХУ
на якому закріплюється дзьобо-плечовий м'яз. Розширений кінець лопатки — основа лопатки — basis scapulae 6 — доповнюється великим лопатковим хрящем — cartilago scapulae 7
На латеральній поверхні лопатки від її основи до суглобового кута проходить поздовжній кістковий виступ — ость лопатки — spina scapulae 4. У деяких тварин на нижньому кінці ость лопатки закінчується відростком — акроміоном — acromion 12. Ость лопатки поділяє латеральну поверхню лопатки на дві ямки — передостну, або надостну, — fossa supraspinata 3 — і заост-ну, або підостну, — fossa infraspinata 9, в яких розміщені однойменні м'язи.
Рис. 1.34. Ліва лопатка:
А — собаки; Б— свині; В— корови; Г— коня (латерально); Д— корови; Е— коня (медіально): 1 — tuber scapulae; 2 — mardo cranialis; 3 — fossa supraspinata; 4 — spina scapulae; 5 — angulus cranialis; 6 — basis scapulae; 7 — cartilago scapulae; 8 angulus caudalis; 9 — fossa infraspinata; 10 — tuber spinae; 11 — margo caudalis; 12— acromion; 13— angulus glenoidalis; 14 — proc. coracoideus; 15— fossa subscapularis; 16— facies serrata; 17— linea serrata
71
Розділ 1
На медіальній поверхні лопатки є підлопаткова ямка — fossa subsca-pularis 15, де знаходиться підлопатковий м'яз. Біля основи лопатки проходить зубчаста лінія — linea serrata 17, яка відмежовує від підлопаткової ямки зубчасту поверхню — facies serrata scapulae 16.
Каудальний край лопатки тупий і шорсткий. На ньому ближче до вентрального кута знаходиться вирізка — шийка лопатки — collum scapulae.
У тварин лопатка лежить косо, основа її спрямована дорсокаудально, а суглобовий кут — краніовентрально.
У великої рогатої худоби акроміон досягає шийки лопатки, надостна ямка вузька, лопатковий хрящ великий.
У коня на ості лопатки акроміона немає, суглобова западина на краніальному краї має вирізку. На ості лопатки є невеликий горбок. Лопатковий хрящ дуже великий.
