Анатомія свійських тварин - Рудик С. К.
ISBN 966-95661-5-0
Скачать (прямая ссылка):
344
СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА
Рис. 9.1. Загальна схема будови серцево-судинної системи та кровообігу дорослої тварини (А) і плода (Б):
1 — лімфатична судина; 2— краніальна порожниста вена; 3— плечоголовний стовбур; 4— грудна протока; 5— легенева артерія; 6 — артеріальна зв'язка; Є — артеріальна протока; 7— ліве передсердя; 8 — легенева вена; 9— капіляри легень; 10— аорта; 11 — каудальна порожниста вена; 12— черевна артерія; 13— лімфатичний вузол; 14— брижові артерії; 15— капіляри тіла; 16— праве передсердя; 17— правий, 18— лівий шлуночки; 19— капіляри печінки; 20— ворітна вена; 21 — шлунок і кишки; 22— печінкова вена; 23— яремна вена; 24— пупкова артерія; 25— капіляри плаценти і матки; 26— пупкова вена; 27— венозна протока; 28— міжвенозний горбок; 29— овальний отвір; 30— артерії і вени матки
345
Розділ 9
У примітивних хордових (ланцетник) також є спинні та черевні судини (аорти), які пульсують. Система судин у них вже замкнена (рис. 9.2). Судини сполучаються між собою капілярною сіткою в зябровому апараті. Кров ще не має певного кольору, але вже містить амебоїдні клітини. Ділянка черевної аорти, розміщена під глоткою, ритмічно скорочується і розслаблюється, виконуючи функцію первинного серця. У задню частину черевної судини, яка називається венозним синусом, впадають парні протоки Кюв'є (кардинальні вени), що збирають венозну кров з тіла.
У круглоротих тварин також є просте коло кровообігу. Кров насичується киснем у зябрових судинах. У крові з'являються еритроцити (ядерні) і вона набуває червоного забарвлення. На місці черевної пульсуючої судини розвивається справжнє м'язове серце у формі петлі. Воно розміщене під глоткою і складається з трьох відділів, які відокремлені один від одного клапанами: венозного синуса, що приймає вени, передсердя і шлуночка, з якого виходить артеріальний стовбур з артеріальною цибулиною.
У риб кровоносна система за будовою подібна до кровоносної системи круглоротих. Серце венозне і складається з чотирьох відділів: венозного синуса — sinus venosus, передсердя — atrium, шлуночка — ventriculus — та артеріальної цибулини — bulbus cordis (рис. 9.3). Артеріальна цибулина переходить в артеріальний стовбур — truncus arteriosus, від якого відходять зяброві артерії. Усі чотири відділи серця розділені клапанами і пульсують само-
Рис. 9.2. Еволюція кола кровообігу:
а — схема кровообігу ланцетника, б— риби; 1, 3— кардинальні вени; 2— венозний синус; 4— дорсальна аорта; 5— підкишкова вена; 6— печінкова вена; 7— вентральна аорта; 8— зяброві артерії; 9— нирка; 10 — статева залоза; 11 — передсердя; 12— шлуночок
346
СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА
стійно завдяки наявності м'язових стінок, міцність яких підвищується від венозного синуса до шлуночка. Клапани зумовлюють рух крові (від венозного синуса в артеріальний стовбур), а також ступінчасте підвищення тиску крові в серці. Серце забезпечує проштовхування крові через подвійну систему мі-кроциркуляторних судин — у зябрах і органах тіла.
Кровообіг у дводишних риб відрізняється наявністю зябрового і легеневого кровообігу, що зумовлене виникненням легень.
З переходом до легеневого типу дихання венозний синус асимілюється з передсердям; артеріальна цибулина розділяється на аорту і легеневу артерію, внаслідок чого основними відділами серця стають передсердя і шлуночок.
В амфібій, у зв'язку з їх переміщенням з водного середовища на сушу і виникненням типового легеневого дихання, відбувається певне розділення системного й легеневого кіл кровообігу. Зяброві артерії редукуються. Серце ще складається з трьох відділів, оскільки шлуночок не розділений перегородкою. Передсердя в амфібій поділяється перегородкою на дві частини і серце стає трикамерним. Праве передсердя проштовхує в шлуночок венозну кров із серцевих вен, а ліве — артеріальну кров від легень. У шлуночку кров повністю не змішується внаслідок особливого розміщення в ньому м'язових перекладок та клапанів. Насичена киснем кров тече через зяброві артеріальні дуги у велике коло кровообігу, а венозна кров — через шосту пару артеріальних дуг у легені.
У рептилій з'являється легенева артерія і аорта, поділяється й артеріальна цибулина. У деяких представників цього класу утворюється неповна перегородка і в шлуночку серця.
У серці птахів і ссавців перегородка шлуночків уже повністю відділяє правий шлуночок від лівого. Внаслідок цього у великому колі кровообігу тече артеріальна кров. З підвищенням газообміну посилюється загальний обмін речовин, що відповідає активнішому руху тварин і встановленню сталої температури тіла. Ці зміни в судинній системі сприяють адаптації тварин до умов зовнішнього середовища. У наземних тварин серце працює економніше і з більшою силою, оскільки судини мікроциркуляторного русла легень розміщені не послідовно, як у риб, а паралельно. У теплокровних дрібних тва-
Рис. 9.3. Еволюція серця:
А — риб; Б— амфібій; В— рептилій; Г— птахів та ссавців; 1 — венозний синус; 2— передсердя; 2 — ліве передсердя; 3— шлуночок; 3 — правий шлуночок; 4— артеріальний стовбур; 4 — аорта і легенева артерія; 5— перегородка шлуночків
