Соціологія - Кратко А.А.
Скачать (прямая ссылка):
У країні створені центри спеціального соціологічного вивчення громадської думки. Разом з тим, ще багато соціологічних досліджень грішать кустарним характером, недостатньою оперативністю, низькою методологічною та методичною культурою проведення і використання результатів соціологічного аналізу. Слід враховувати, що діапазон інтерпретації і пояснення даних досить великий, і треба володіти досвідом, високою соціологічною культурою, щоб орієнтуватися в емпіричному матеріалі. Можна навести чимало прикладів труднощів у тлумаченні даних про громадську думку. Наприклад, було встановлено, що студенти вузів України, високо оцінюючи необхідність моральних якостей для молодого спеціаліста, вище оцінили рівень розвитку цих якостей у себе. Добре це чи погано? Здавалося б, це свідчить про високий моральний потенціал особистості. Насправді ж більш висока оцінка рівця розвитку власних якостей свідчить про відсутність установки на їхній
185
розвиток, про некритичність, самозаспокоєність. Поглиблений кореляційний аналіз зв'язку оцінки і самооцінки різних якостей підтвердив саме цю гіпотезу.
ї ще один приклад. Молоді спеціалісти, відповідаючи на запитання, чи звертаються вони за порадою до своїх колег, зазначили, що, як правило, не звертаються. Добре це чи погано? Може, це свідчення високої професійної підготовленості? Без додаткової інформації на це запитання відповісти не можна. Необхідно було виявити, який характер має їхня робота, як вони ставляться до спілкування, чи мають вони навички спілкування і т. ін. Виявилося, що молоді спеціалісти взагалі не пов'язували свою творчу діяльність зі спілкуванням. І це в умовах наукових колективів! Було зроблено висновок про непідготовленість наших випускників до роботи в наукових колективах.
Слід врахувати реакцію респондентів на прямі запитання, типові помилки, пов'язані з розташуванням запитань, і т. п.
Досвід вивчення громадської думки в різних країнах
Забезпечення високої якості й оперативності соціологічних досліджень вимагає аналізу методики і техніки вивчення громадської думки в інших країнах, особливо у США, де у цьому відношенні нагромаджений великий досвід.
Масові опитування у США з'явилися ще у XIX столітті. Спочатку вони мали характер так званих "солом'яних опитувань" — неофіційних підрахунків голосів виборців, яким займалися під час виборчих кампаній газети і журнали. Всесвітньо відомою стала діяльність з вивчення громадської думки журналу "Літерарі дайджест", який розсилав мільйони бюлетенів своїм передплатникам, потім власникам телефонів і автомобілів. У 1924, 1928, 1932 рр. він правильно передбачив результати виборів. Проте у 1936 р. була допущена серйозна помилка. Журнал передрікав перемогу Лондону з рахунком 57,1% голосів і поразку Рузвельту з рахунком 42,9%. Насправді ж Рузвельт отримав перемогу, одержавши 62,5% голосів. Помилка була досить великою — 19,6%, і журнал повинен був відмовитися від опитувань.
Так сталося тому, що власниками автомобілей і телефонів у той час були лише особи з середнім і вищим рівнем доходів. Між
186
тим, Рузвельта підтримували і менш заможні верстви. Крім того, не були враховані особливості поштових опитувань, коли відповіді надсилають лише найбільш активні респонденти. Основний недолік "солом'яних опитувань" — відсутність наукоіда обгрунтованої ви-борки, велика питома вага випадкових обставин. В американських роботах з громадської думки фігурує приклад так званого "національного кукурудзяного опитування", яке уособлювало панування випадковостей. Бізнесмен зі штату Теннессі, який виробляв кукурудзяні зерна, проводив опитування під час президентських виборів і вірно передбачав переможців. Метод його був простим: на всіх пакетах з кукурудзою, які продавалися в громадських місцях, були написані імена кандидатів у президенти. Покупці інтуїтивно вибирали пакети із зображенням кандидата, якому віддавали перевагу.
У 30-х роках відбувається перехід до професіоналізму у вивченні громадської думки. Вводиться у практику науково обгрунтована виборка, більш ретельно розробляються анкети, створюються професійні підрозділи, котрі займаються опитуванням. Новий етап у розвитку аналізу громадської думки пов'язаний з іменем Д. Гел-лапа. У 1933 р. він був директором дослідницького відділу рекламного агентства в Нью-Йорку, досліджував, як читаються газети та журнали, вивчав думку виборців, застосовував різні методики. У 1935 р. він створює при Прінстонському університеті Американський інститут громадської думки. До речі, у 1936 р. саме він проаналізував виборку, передбачив помилку "Літерарі дайджест" і обгрунтував висновок про перемогу Рузвельта.
Інститут Геллапа проводить двічі на тиждень загальнонаціональні і регіональні опитування і публікує їхні результати у 150 газетах. Щомісяця видається журнал "Індекс громадської думки", де публікуються результати з коментарями, діаграмами, схемами. Окрім загальнонаціональних опитувань, проводить опитування груп населення, у тому числі студентів, молоді, конфіденційні опитування для комерційних і промислових сфер. Має ЗО філіалів у 50 країнах.
