Соціологія - Кратко А.А.
Скачать (прямая ссылка):
Разом з тим, у 1993 р. у порівнянні з 1991 р. зменшилося число тих, хто не висловив своєї думки з приводу приватизації. Чітко визначилися полярні думки різних соціальних категорій. Поляризація думок була характерною і з інших питань, пов'язаних зі змінами в економіці. Це свідчить про те, що триває активний процес формування громадської думки.
Таким чином, видається необхідним під час соціологічного аналізу громадської думки розмежовувати рівні та етапи її розвитку. Громадська думка може існувати як особливого роду оцінювальне судження, як позиція і як практичне ставлення, як виникаючи і функціонуюча думка. Різні види громадської думки виконують специфічні функції, а значить, їхній вимір вимагає особливих підходів, методів. Під час аналізу соціальної зрілості функціонуючої думки обов'язковим, наприклад, є вивчення рівня її соціальної напруги.
Розвиток громадської думки залежить від багатьох факторів, що діють на макро- і мікрорівнях. Це стан соціально-скономічних процесів і політичних відносин у країні, моральна атмосфера, кризовий характер свідомості, рівень зрілості конкретних соціальних груп та багато інших. У сучасних умовах загальною тенденцією розвитку є зростання залежності процесу інституціоналізації громадської думки, його ефективності від розвитку демократії; посилення взаємозв'язку громадської думки і засобів масової інформації.
183
Канали вивчення громадської думки
Які ж канали одержання інформації про громадську думку? У нашій країні досить активно використовувався такий канал, як всенародне обговорення. Практично всі найважливіші законопроекти виносилися на всенародне обговорення, хоча це було фікцією, бо не були ще розроблені реальні механізми врахування думок.
Особливим каналом є референдум, бо фактично це не всенародне обговорення, а голосування населення з особливо важливих питань, яке використовується органами влади для прийняття остаточного рішення. В останні роки в політичному житті країни спостерігається захоплення референдумом. Різні політичні сили пропонують органам влади проведення численних референдумів. Але, коли громадська думка не склалася, чи вона не визначена, суперечлива, референдум як голосування типу "так" — "ні" може лише ввести в оману і ускладнити ситуацію.
Управлінськими ланками різного рівня широко використовувалися для аналізу громадської думки вивчення листів різних груп населення, вивчення питань, що ііітдходять до лекторів-пропагандистів, вивчення процедур і результатів зборів у трудових колективах і за місцем проживання, форумів, нарад, систематичних зустрічей керівники! регіонів з населенням та ін.
Ефективне використання усіх каналів, в тому числі засобів масової інформації, залежить від рівня розвитку демократії, культури, від наявності реальних свобод, прав особистості, свободи слова, друку, зборів і т. ін.
Одним з каналів одержання інформації про громадську думку є конкретно-соціологічні дослідження. На відміну від інших каналів, вони дають змогу не просто зафіксувати, але й виявити, виміряти рівень соціальної зрілості, напруженості думки, колізії думок. Їхньою перевагою є наукова обгрунтованість, надійність. Разом з тим, це трудомісткий та дорогий канал. Тому поряд з соціологічним аналізом громадської думки слід використовувати й усі інші канали.
У 60 — 90 рр. у країні нагромаджений значний досвід соціологічних досліджень проблем громадської думки [4, 7, 9|. Були реалізовані цікаві проекти всесоюзних досліджень громадської думки і засобів масової інформації [5, 7|, дослідження економічної свідомості, ставлення до перебудови, оновлення суспільства. Система
184
точно вивчалася громадська думка з питань розвитку вищої школи, проблем молоді [10, 17| і т. п.
Разом з тим, у соціологічних дослідженнях ще немало недоліків: часом вони мають локальний, кустарний характер, недо-сить оперативні.
Особливого значення набувають соціологічні дослідження громадської думки в умовах оновлення суспільства. Вони дають уявлення про інтереси, потреби, позиції соціальних спільнот, привертають увагу до реальних соціальних протиріч розвитку суспільства, їхнього власного стану і тим самим сприяють формуванню соціального мислення, активізації діяльності людей. Уже саме по собі звернення до вивчення громадської думки справляє виховний вплив, бо створює атмосферу довіри, поваги, збуджує свідомість, дозволяє реалізувати принципи гласності, мобілізує на певні дії.
При цьому сила виховного, регулюючого впливу соціологічних досліджень залежить від їхньої організації, зокрема, від своєчасного проведення, гласності матеріалів і висновків, організаційної завершеності. Дослідники від інформації про громадську думку переходять до визначення оптимального шляху розв'язання практичних проблем, обґрунтовують правомірність використання тих чи інших форм, показників свідомості і діяльності, формують практичні пропозиції, рекомендації і підводять до управлінських рішень. Ми переконалися в цьому на досвіді роботи соціологічних центрів і соціологічних підрозділів з вивчення громадської думки в Україні.
