Соціологія - Кратко А.А.
Скачать (прямая ссылка):
Дослідники вивчали не лише реальну, але й потенційну міграцію й змалювали соціальний портрет мігранта. Серед мігрантів 3/5 склали особи до 29 років.
Поряд з міграцією у 80-ті й 90-ті роки виникли і процеси реміграції. Дослідження у Саратові показали, що кожний третій сільський мігрант має намір повернутися. Як правило, ремігран-ти — люди старшого віку.
В останні роки активно досліджується соціальна напруга між певними соціальними групами. Наприклад, дослідженнями в РостовінаДону було виявлено таку напругу між працівниками різних сфер зайнятості, зокрема, між управлінцями, трудящими, працівниками торгівлі та сфери обслуговування.
Активно вивчається соціологами міський спосіб життя, його протиріччя, екологічні проблеми [8, 9].
Спосіб життя звичайно визначається як сукупність стійких, типових, реальних форм житттєдіяльності, взятих у єдності з її умовами. На відміну від сільського, для міського способу життя характерне багатство форм трудової діяльності. Великий вибір соціаль-
72
цих позицій, постійне інтенсивне соціальне переміщення, а значить більші можливості для розвитку здібностей людини, самоосвіти, споживання культурних цінностей. Цьому сприяє розвиток сфери обслуговування, але, з іншого боку, посилюється залежність городянина від підприємств торгівлі та побутового обслуговування, зростає соціальна суперечливість життя. Якщо в сільській місцевості переважає спілкування за територіальним принципом, то у міському середовищі — за виробничим.
У міському способі життя проявляються і негативні наслідки урбаністичного процесу. Демографічні негативні наслідки виражаються у несталості сім'ї, у зниженні природнього приросту населення, погіршенні здоров'я. Економічні виражаються у збільшенні затрат на соціальну інфраструктуру, охорону навколишнього середовища, у транспортних витратах. До соціальних наслідків відносяться великі витрати на пересування до місця роботи, до місць відпочинку, послаблення соціального контролю, зростання девіант-ної поведінки, соціальної напруги. Соціально-психологічні втрати — це послаблення родинних зв'язків, анонімність спілкування та пов'язана з ним самотність, ріст емоційних психологічних навантажень. Екологічні — руйнування лоокілля, забруднення води, повітря і т. ін.
Соціологічний аналіз соціально-демографічної структури населення
Найважливішим завданням соціології є вивчення соціально-демографічної структури міського населення. Останнє включає статевовікову, сімейну та генетичну структури. Об'єктом аналізу при цьому виступає кількість та якість населення, яке виражається через чисельність і темпи росту, чисельність і склад сімей, структуру населення за статтю, віком, здоров'ям.
Для нашої країни нині є характерним тип відтворення населення на основі низької народжуваності й утвердження малодітної сім'ї. Дорожнеча, інфляція, злидарський стан багатьох сімей призвели до спаду народжуваності та зростання смертності. У великому місті народжуваність нижча, ніж у середньому місті, а тим більш на селі. Останні кілька років у країні спостерігається перевищення смертності над народжуваністю.
73
Негативно впливає на демографічні процеси несталість сім'ї, котра пропорційна величині міських утворень. Найбільша частка розлучень припадає на вік 25 — 29 років: у жінок — 43,9%, у чоловіків ~ 25,1%; і ЗО - 34 роки - 18,2%.
Одним з негативних наслідків низької народжуваності є старіння населення. У 80-ті роки число пенсіонерів зросло на 21%, в той час, як усе населення — лише на 9%. Старіння населення супроводжується старінням працюючого населення, скороченням частки 20 — 39-річних і зростанням частки 40 —- 59-річних, що не сприяє прогресові суспільства. Люди похилого віку, добре виконуючи звичну роботу, швидко стомлюються, коли перед ними ставлять нові завдання. Демографічне старше покоління має і нижчий потенціал здоров'я, потребує більшої допомоги і т. п.
Тип вікової структури населення визначається за співвідношенням трьох груп: 1) дітей до 14 років; 2) молодих та осіб віком від 14 до 49 років; 3) 50 років і старші. Під прогресивною структурою розуміють таку, де частка дітей переважає частку третьої групи.
Оптимальна структура за статтю передбачає розподіл чоловіків і жінок порівну. Друга світова війна призвела до суттєвої диспропорції. За переписом 1959 року, чоловіків в СРСР було на 20 млн. менше, ніж жінок. Нині розрий у чисельності майже подоланий. Чоловіки складають 47,1% населення, жінки — 52,9%. Жінок стає більше, починаючи з 30-рІчного віку. Суттєвий розрив зберігся лише в групі пенсійного віку.
Демографічна структура впливає на всі соціальні процеси, в тому числі на соціально-класову, професійно-кваліфікаційну, статусну, поселенську структури. Вона відбивається на таких якісних показниках населення міста, як трудова активність, система потреб, рівень культури, соціальна зрілість особи.
Дослідники соціальної структури, маючи на увазі взаємодію всіх її елементів, ведуть мову про відтворення населення не лише за статтю і віком, але й про відтворення соціальних якостей населення та про типи такого відтворення, розвитку [І].
