Таинство слова - Выховець И.Р.
Скачать (прямая ссылка):
213 тільки в снах! (M. Рильський.); Раз у бабусі Шелес-тихи Я на тім тижні гостював І любим діткам для потіхи Химерну вигадку дістав. (Jl. Глібов.); Хай на своїм віку Кожен посадить дерево В полі чи у садку! (І. Нехода.); У неділю, годині о дев'ятій, коли сонце почало вже підійматися над кронами дерев, Варя вийшла в садок. (І. Сенченко.); По війні, коли вже одгули бої, восени колись приходив ти до мене і читав поезії свої. (П. Тичина.); Це був уже не той лукавий, дещо полохливий подоляк, який при наближенні месершмітів впивався зубами в землю і молив невідому силу: — Пронеси! (О. Гончар.) Прийменники, як бачите, завжди супрово.-джують місцевий відмінок, не дають йому сумувати на самоті.
Ось так вживаються прийменники з родовим і місцевим відмінками. Вони чітко протиставляють ці відмінкові форми. Родовий відмінок придбав найбільшу кількість прийменників, а місцевий — найменшу. Тому місцевому відмінкові не варто мірятися силою і за кількістю значень. Безумовну перевагу
214 в усіх планах матиме родовий не тільки щодо місцевого, а й інших відмінків. На граматичному полі, між родовим і місцевим,# живуть знахідний, орудний і давальний відмінки. Вони також можуть поєднуватися з прийменниками. Знахідний і орудний мають набагато більшу кількість прийменників, ніж місцевий. Проте вони, звичайно, дуже поступаються родовому.
Прийменники залюбки поєднуються із знахідним відмінком. Таких прийменників аж двадцять вісім: в, з, за, крізь, між, на, над, о, перед, під, по, повз, поза, поміж, понад, поперед, попід, попри, про, проз, проміж, через, виключаючи, включаючи, зважаючи на, незважаючи на, з огляду на, у відповідь на. Знахідний відмінок украй необхідний, коли потрібно вказати на кінцевий пункт руху. Прийменники і знахідний часто допомагають один одному в багатьох випадках. Разом вони спроможні виражати обставинні значення: а) напрямку руху: І майнув Золоторіг В рідну полонину. (Д. Павличко.); Мати вийшла на ганок і дивиться в небо. (Б. Олійник.); Дерева мене чекають, І падає листя на стежку, І падають зорі в долоні, І падає сон у траву. (І. Драч.); Вересневе сонце непомітно зайшло за потріскані негусті хмари і зразу ж розіслало аж за ліс недобілені полотна. (М. Стельмах.); І мрії полинуть над ясні зірки, В країну далекую чар. (М. Рильський.); б) шляху руху: Я рвонувся швидше вітру через луки. (Б. Олійник.); Повз двір, вулицею і через городи поспішали люди. (Ю. Збанацький.); В колонах. Поротно. Крізь попіл, і бронзу, і мармур. З непам'яті. З пам'яті, з виру морського і суші Солдати, матроси, Єфрейтори і командарми Суворо проходять повз нас, і грядущих, і сущих. (Б. Олійник.); Крізь соняшний, крізь карий світ, Крізь грім — солодкий і солоний — Процокотить за Вами вслід Табун вишнево-чорних коней Поезій
215 Ваших... (І. Драч.); в) причини: Таким його (бусла) знаю. Люблю недаром За крила міцні чи за бистре око. (А. Малишко.); Колись за іскристі, мов з сонця виплетені коси він називав свою дружину вербичкою. (М. Стельмах); Незабаром відшукавши комбата, Сагайда по всій формі відрапортував, що в його мінометній роті вибув із строю через поранення командир взводу Євген Черниш. (О. Гончар.); г) мети: Тут крила звів у свій політ орлиний Міцкєвича полуменистий дар. (М. Рильський.); І комікувати не треба на догоду любителям реготу. (О. Довженко.) Прийменники із знахідним відмінком часто використовуємо у часових значеннях. Порівняйте три різновиди часу (одночасність, часову наступність і часову попередність) у реченнях: В день ясний і в ночі горобині, В рідній чи в далекій стороні — Ти в моєму серці, Україно, Думою Шевченка гомониш. (Б. Олійник.); Через якусь мить Марко з подивом почув, що десь угорі ображено загуділи бджоли. (М. Стельмах.); А над осінь прилітає птиця із північних сивих чагарів. (М. Рильський.)
Допомагає прийменникам у граматичних справах й орудний відмінок. З ним сполучаються прийменники з, за, між, над, перед, під, поза, поміж, понад, поперед, попід, проміж, вслід за, згідно з, нарівні з, одночасно з, побіч з, порівняно з, поруч з, поряд з, разом з, слідом за, у зв'язку з. Прийменниково-відмінкові сполуки здебільшого вживаються у значеннях місця і часу. Наприклад: За річкою за голубою Дві чайки у хмару з літа. (А. Малишко.); Говорили-балакали дві верби за селом. Потім тихо поплакали дві верби за селом. А про що, А за чим говорили-балакали, потім тихо поплакали Дві верби за селом? (Б. Олійник.); За світлом зір, за межами думок Ще мусить бути щось, мов килимок Поза дверима світу. (Д. Павличко.); Перед хаткою самотньо біліють
216 свіжі, ще з соком ворота й хвіртка. (М. Стельмах.); Вийся, жайворонку, вийся Над полями. (М. Рильський.); Туман стелеться понад ставом. (А. Головко.); Десь під самими хмарами струнким суворим строєм летіли, ледь чутно курликаючи, журавлі. (О. Гон-чар.); Поміж небом і землею рухались і рухались два живі вогники. (М. Стельмах.); Вже перед світом він наламав очерету, накидав у човен. (І. Нечуй-Ле-вицький.); І за гречковими медами Рясних культур первоцвітінь. (А. Малишко.); Слідом за цим криком загримів хор і загули дзвони. (О. Довженко.)
