Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
1. Я не літав в надзоряні країни, а все державсь бездольної землі. (П. Грабовський.) 2. Що в світі любіше над зоряні ночі, що в світі ясніше над милого очі. (М. Кропивницький.) 3. Незвичайно здатна дитина навчилась у сільській школі читати й писати по-українському, по-польському і по-німецькому. (М. Коцюбинський.) 4. Він був менший син у батька, і вс^ батьківське добро, по українському звичаю, припадало меншому синові. (/. Нечуй-Левицький.) 5. Стоїмо ми вчотирьох та очима лупаємо. (І. Нечуй-Левицький.) 6. He для того я повертався додому, щоб Сидіти в чотирьох стінах. (П. Загребельний.) 7. Час не стояв, було вже щось по п’ятій [годині]. (М. Коцюбинський.)
3. Щоб відрізнити прийменник від префікса в словах типу на горі і нагорі, треба спробувати вставити в них прикметник. Якщо Зміст висловлювання дозволяє це зробити, то маємо справу з прийменником і пишемо окремо, якщо ні — то це префікс і пишемо разом (пор. ще § 80, п. 2): ліг на бік (на правий бік) і відкликав товариша набік; у купі гною (у великіи купі) і ми росли вкупі; ^pyмок збігає з гори (з крутої гори) і зорі дивляться згори; в Перемоги (в радісний день) і ні вдень ні вночі.
1. Ой на горі [на високій горі] огонь горить, а в долині козак Лежить. (Народна творчість.) 2. Зорі тихо тремтять угорі. (М* Коцюбинський.) 3. Надворі вже зовсім потемніло. (І. Нечуй-Левицький.) 4. Молодий Джеря перейшов садок і поза хатою по-
157
вернув на двір [на панський двір]. (І. Нечуй-Левицький.) 5. Увесь натовп заворушився і поповз широким шляхом із села на гору [на високу гору]. (C. Васильченко.) 6. Син сідає в літак, де завод на Уралі, мчить до дому далекого [до далекого дому] довгу годину. (А. Малишко.) 7.В день такий [в такий день] розцвітає весна на землі ... (В. Сосюра.)
4. Деякі сполучення прийменника з іменником відрізняємо від однозвучних прислівників (які пишуться одним словом) за тим, що перші мають при собі додаток у родовому відмінку (кого? чого?), другі (прислівники) — не мають такого додатка: в глиб (чого?) землі — корінь росте вглиб; з краю (чого?) села — моя хата скраю; з боку (кого?) товаришів — став збоку; у середині (чого?) кімнати — спинився всередині; з початку (чого?) місяця — спочатку треба подумати.
Щоправда, іноді такі слова, як всередині, збоку, скраю, можуть бути й прийменниками: 1. Усередині (чого?) атомів діють свої, особливі закони. 2. Чіпка йшов збоку (чого?) отари. (Панас Мирний.) 3. Це було колгоспне подвір'я. Воно стояло скраю (чого?) мальовничого села. (Ю. Яновський.)_____________________
I. A JiJkO робилось на початку (чого?) літа — огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. (О. Довженко.) 2. Проблиски світла, спочатку такі бліді й тихі, чимдалі розросталися, потужніли. (М. Коцюбинський.) 3. Блискавки бігли з різних сторін до середини (чого?) неба. (І. Франко.) 4. Верба товста, та всередині пуста. (Народна творчість.) 5. В двері валили селяни, проходили в глиб (чого?) класу. (А. Головко.)
219*. Доповніть речення, добираючи з дужок потрібні слова або сполучення слів.
1. Ми поселились утрьох... Ми поселились у трьох... (кімнатах; в одній кімнаті). 2. На горі ... Нагорі ... (росте ліс; над нами цілу ніч гримали двері). 3. Кожен це пояснював по своєму... Кожен це пояснював по-своєму... (розумінню; і ми ніяк не могли дійти згоди). 4. Хлопці повернули в бік... Хлопці повернули вбік ... (ІЗ стежки; річки). 5. Я подався в глиб... Я подався вглиб ... (лісу; і скоро вийшов на галявину).
220. Випишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пишеться частина, що в дужках: 1) разом; 2) окремо; 3) через дефіс.
(При) дніпровський край, (по) новому працює він, (у) глиб росте коріння, (у) глиб боліт, з хати (на) двір поніс, з вулиці (на) двір, (по) перше і (по) друге, (зо) зла кинув, (по) щирому руку потис, ідемо (по) новому шляху, опинився (в) середині, (зі) мною поряд, ми до всіх (по) щирому, (с) початку подумай.
Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного сполучен я. З цих букв прочитаете відомий вислів П. Тичини.
158
221*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. Тож третій вітер летить, співає, до всіх із ласкою та (по) рідному промовляє... (77. Тичина.) 2. (По) новому руслу потекло (від) тепеР донецьке життя. (О. Гончар.) 3. Я чув (уві) сні, як (раді) мною шепотілись віковічні сосни. (Ю. Збанацький.)
4. Знов устає (переді) мною зелене дзеркало ріки. (В. Сосюра.)
5. Десь об камінь (при) бережний б'є швидка вода. (І. Мура-то$.) 6. Вода (при) березі починала каламутитись. (М. Коцюбинський.) 7. Розкішні крислаті кущі з буйною лозою спиналися (на) ropy. (М. Коцюбинський.) 8. (3) гори лине жайворонкова цісня. (Панас Мирний.)
§ 86. Вживання прийменників
Кожна мова має свої специфічні особливості у вживанні прийменників. Навіть у таких близьких мовах, як українська та російська, прийменники використовуються по-різному (далі приклади подаються перший — російською мовою, другий — українською).
1. Російському прийменнику по в українській мові відповідають:
а) прийменник по: гулять по городу — гуляти по місту; резьба по дереву — різьба по дереву; ударить по мячу — ударити по м’ячу; дежурный по иіколе — черговий по школі; товарищ по оружию — товариш по зброї; по возможности — по можливості, по змозі; видно по глазам — видно по очах;
