Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
205*. Перекладіть на українську мову.
1. Я лежал на диване, устремив глаза в потолок и заложив руки под затылок. (М. Лермонтов.) 2. Выйдя за ворота, мы вернули вправо и побрели не спеша по мягкой, пыльной дороге. (А. Чехов.)
3. По степи вдоль и поперёк, спотыкаясь и прыгая, побежала пере* кати-поле. (А. Чехов.)
144
НЕЗМІНЮВАНІ ЧАСТИНИ МОВИ
§ 78. Загальна характеристика незмінюваних частин мови
Є п’ять незмінюваних частин мови: прислівник, прийменник, сполучник, частка і вигук. З них прислівник — самостійна частина мови; прийменник, сполучник і частка — службові; вигук не належить ні до самостійних, ні до службових.
1. Прислівники характеризують дію, стан або ознаку і відповідають на питання різних обставин:
а) способу дії, міри й ступеня (як? яким способом? скільки? наскільки?): поволі, трохи, удвічі, дощенту;
б) місця (де? куди? звідки? яким шляхо м?): внизу, ліворуч, здалеку, навпростець;
в) часу (коли? доки? відколи? як довго?): позавчора, довіку, зранку, щодня;
г) причини (з якої причини? ч о м у?): спросоння, зопалу, зозла;
д) мети (з якою метою? навіщо?): навмисно, наперекір, Jj гості.
Прислівники звичайно стоять при дієсловах.
2. Прийменники служать для приєднання залежних іменників (або займенників) до інших слів: вийшов назустріч гостям, розмова про врожай, готові до жнив, далеко від нас.
3. Сполучники служать для поєднання між собою однорідних членів речення та речень: 1. Дивлюсь і слухаю; світить, але не гріє; великі та малі; рано чи пізно; вечір або ніч. 2. В повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед. (М. Рильський.)
4. Частки служать для надання висловлюванню чи окремому слову певного смислового або емоційного відтінку: не злякаюся; майже рік; встиг-таки; невже правда; о люди.
5. Вигуки виражають емоції та спонукання, не називаючи їх,
а також відтворюють звуки природи, тварин тощо: ой, ах, лишенько, годі, агов, гиля, тпру, дзень, кукуріку, ш-ш-ш.___________
206. Випишіть підряд у колонку словосполучення в такому порядку: І) з прислівниками; 2) з прийменниками; 3) із сполучниками; 4) з частками.
Зберігати в пам’яті; язик не повертається; сміх і горе; звідусіль потрошку; скоса дивитися; про вовка помовка; згадав навіть позаторішнє; мир або війна; дощенту зруйнувати; бадьорий наперекір знегодам; що ж поробиш; стиха розмовляли; плоть і Кров; було та загуло; триматися осторонь; зовсім неправильно; ,ти проти течії; ударив би лихом; стояти поперек горла; любов чи Ненависть; смакувати наперед; став, щоб допомогти; дякую за Увагу; бути насторожі; тьмяний, мов осінній день; дух аж забиває.
^ Ключ. У першому слові кожного словосполучення підкресліть другу букву. ~ Uhx букв прочитаете закінчення вислову Ю. Яновського: *Тому роду не буде переводу
145
ПРИСЛІВНИК
§ 79. Правопис прислівників, утворених від прикметників
Найбільше прислівників походить від прикметників. Прислівники від прикметників утворилися трьома способами:
а) за допомогою суфіксів -о, -е: щоденний — щоденно, схвильований — схвильовано, гарячий — гаряче;
б) злиттям прийменника з короткою формою прикметника в різних відмінках: з -+- далек = здалека, по -+- прост = попросту, за + молод = замолоду;
в) злиттям прийменника по з повним прикметником: по-f + давній ^по-давньому, по + український = по-українському.
1. Прислівники, утворені від прикметників за допомогою суфіксів -о, -е, повністю зберігають правопис цих прикметників: туманний — туманно, нескінченний — нескінченно, шалений — шалено, нежданий — неждано, коротший — коротше, важчий — важче, дорожчий — дорожче.
1. Вечори були повні несказанно [несказанний] лагідної, привабливої краси. (О. Кобилянська.) 2. Сонце спустилось ще нижче [нижчий]. (М. Коцюбинський.) 3. Лукаш, тулячи до себе Мавку, все ближче [ближчий] нахиляється обличчям до неї і раптом цілує. (Леся Українка.) 4. А у> небі блиска вогненно [вогненний] й кривазо [кривавий] ляскіт батога. (В. Сосюра.)
5. Розколюється небо від громів і блискавиць, скажено [скаже-ний] ревуть вітри. (П. Загребельний.) 6. Лист прийшов так неждано [нежданий] і негадано [негаданий], мов грім з ясного неба впав. (В. Кучер.)
2. Прислівники, утворені злиттям прийменника з короткою формою прикметника в різних відмінках, пишуться разом: віддавна, завидна, дочиста, насухо, потиху, помаленьку, згарячу.
1. Змалку кохайтесь в освіті, змалку розширюйте ум. (П. Гра-бовський.) 2. Марійка ще раз переглянула чернетку, переписала твір начисто. (О. Донченко.) 3. Десь здалеку чутно втомлену пісню. (М. Коцюбинський.) 4. А вже березень бродить соком, усміхається сонце звисока. (В. Лучук.) 5. Пахне димом, прілою травою, і димлять помалу димарі. (О. Гончар.) 6. Потихеньку шумлять очерети. (Остап Вишня.)
3. Прислівники, утворені злиттям прийменника по 3 прикметником на -ому, -ы, пишуться через дефіс: по-новому, №
146
сільському, по-батьківському, по-батьківськи, по-німецьки, по-вовни.
Це стосується і прислівників, утворених таким же чином від займенників: по-іншому, по-всякому, по-вашому, по-твоєму.