Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
1. Але разом не пишеться:
а) у дієсловах неволити, нездужатися, незчутися, ненавидіти непокоїти, непритомніти, нетерпеливитися, нетямитися, нехтува ти, які без не не вживаються;
б) у дієсловах нездужати (хворіти), непокоїтися (турбуват ся), неславити (ганьбити), нестямитися (втратити самовладання); проте ці дієслова не слід сплутувати з дієсловами не здужати (не могти, не подолати), не покоїтися (не лежати, не спочивати), не славити (не прославляти), не стямитися (не прийти до тями, не встигнути збагнутиj, з якими не пишеться окремо.
1. Як я ненавиджу вас, добрі, щирі, що служите неправді, під-лоті! (І. Франко.) 2. Це заважає вам, турбує вас, тривожить, непокоїть? (М. Рильський.) 3. Нездужає Катерина, ледве, ледве дише. (Т. Шевченко.) 4. Рук не здужаю здійняти, бо не їла й не пила. (П. Тичина.) 5. Школярі незчулися, коли вдарив дзвоник. (C. Васильченко.)
3. Разом не пишеться в префіксі недо-, який вказує на неповноту, половинчатість дії: недобачати (погано бачити), недочувати (погано чути), недочути (погано почути), недолюблювати* (відчувати неприязнь), недосипляти (мало спати), недоїдати (голодувати), недооцінювати (знижувати оцінку), недовиконувати (виконувати неповністю). Від цих дієслів треба відрізняти дієслова з префіксом доперед якими вжито заперечну частку не: не добачити (не помітити), не дослухатися (не прислуховуватися), не дотягнутися (не дістати).
1. Щасливий той, хто бачив мрію, але не доторкнувсь її. (Д. Павличко.) 2. Часом думаю, що занадто замовчувати і недоговорювати [затаювати] те, що можна зовсім просто і щиро сказати, теж не слід. (Леся Українка.) 3. Всі, не дослухавши розмови, не договоривши слів, попливли до гурту. (С. Васильченко.)
4. От вона поневіряється із своїм старим в убогій хатині, недоїдає й недосипає. (І. Нечуй-Левицький.)
4. З дієприкметником не може писатися і окремо, і разом.
Якщо при дієприкметнику є слово, яке пояснює його, TO я* обов’язково пишеться окремо: не знаний (де?) тут; не бачений (док и?) ще; не чуваний (к о л и?) ніколи; не полоханий (к и м?) ніким; не задоволений (як?), зовсім.
Якщо при дієприкметнику нема пояснюючого слова, то не мож* на писати і разом, і окремо, як із прикметником (див. § 90, п. 4): поле незасіяне і поле не засіяне; шлях нелегкий і шлях не легкий•
170
1. Вимагає час новий, щоб ми діла вершили ще не знані. Ш. Рильський.) 2. Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні. (В. Симоненко.) 3. Нема полону й рабства для ду-^ не скутої нікчемним страхом смерті. (Д. Павличко.) 4. А всі 0Хі будовані і незбудовані твої кораблі, вони всі попереду. (0. Гончар.) 5. І не всі теореми доведені, не дочитані [заперечених] всі казки. (Б. Олійник.)
5. Слід розрізняти заперечне слово немає (його можна замінити формою нема), у якому не пишеться разом, і дієслово не має
(він не має), з яким частка не пишеться окремо.
1. І немае [нема] маленьких людей — є лиш душі малі. (В. Коротич.) 2. Немає [нема] на світі нічого страшнішого за нелюдяних людей. (7. Жиленко.) 3. Ніхто не має більшої любові, як той, хто душу поклада за друзів. (Леся Українка.) 4. Немає [нема] щастя вічного, немає, є вічний бій за щастя для всіх. (М, Нагнибіда.) 5. Хто нічого не робить, той ніколи не має часу. (Народна творчість.)
231. Чому по-різному написано не у виділених словах?
Колись пани не доїдали і селяни недоїдали.
232*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
I. 1. Te, що ви (не) докували, я з синами докую. (Б. Олійник.)
2. Ми ніколи (не) скаржилися, доля наша завжди була нелегка; але наша, наша, ні в кого (не) позичена, (не) дарована ніким, ні в кого (не) просили, самі виривали власними руками і (не) хочемо іншої, (не) зміняємо на іншу. (П. Загребельний.) 3. Хто моря Переплив і спалив кораблі за собою, той (не) вмре, (не) здобувши нового добра. (Леся Українка.) 4. Глухо зітхали хвилі, білі чайки (не) покоїлись над озером. (О. Гончар.) 5. Як (не) любити роботи розумної, праці, що дух веселить? (М. Рильський.) 6. Де творчості (не) має, там і життя нема. (В. Сосюра.) 7. Я (не) люблю, коли кричать, (не) навиджу, коли лякають, соромлюся, коли звикають, принижень несучи печать. (В. Коротич.) 8. Життя (не) має ціни, а воля дорожча за життя. (Народна творчість.)
II. 1. Хто (не) жив посеред бурі, той ціни (не) знає силі, той (не) знає, як людині боротьба і праця милі. (Леся Українка.)
2. Хто голоду (не) знав, (не) звідав спраги, (не) знатиме, який У Хліба смак. (П. Дорошко.) 3. Страшнішої (не) має сліпоти, як сліпота духовна. (П. Воронько.) 4. (He) зчувся — літо проминуло* (Л. Горлач.) 5. Вітерець з берега (не) покоїв море. (О. Дон-ченко.) 6. Лише мох вкривав собою оте віковічне, ніким (не) займане каміння. (А. Шиян.) 7. (He) гріє сонце на чужині. (Т. Шевченко.) 8. Купець той багато неправди робив: мірявши — (не) Домірював, важивши — (не) доважував, дурив людей. (Г. Григо-Ренко.)
171
III. I. (He) має пісні без любові, (не) має пісні без труда (В. Сосюра.) 2. Засмалені матроси співають на палубі про (не) відкриті ще землі, про зелені тропічні країни. (О. Гончар.)
