Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
2. В інших випадках пишемо префікс при-: природа, прикраса,
признатися, примудритися, прив*ялий, пристаркуватий, привіль-ний. ___________________________________________________________
1. У цих блуканнях без мети існувала приємна принадність. (H. Рибак.) 2. Жито шепче мені, як привільно навкруг. (П. Тичина.) 3. З городів запахло чорнобривцями, прив'ялими нагідками. (М. Стельмах.) 4. Серед лісу ставок, очеретом з одного боку прикрашений (Остап Вишня.) 5. Серця правдиві притягають грім. (Д. Павличко.)
3: Треба мати на увазі, що пре- виступає також на початку ряду іншомовних слів, у яких в українській мові префікс не виділяється: преамбула, превентивний, пргіидент, президія, прелюдія, прем'єра, препарат, прерогатива, пресвітер, престиж, претендент, пргтен-зія, префект, преферанс, прецедент.________________________________
1. З року в рік зростає престиж фестивалю «Червона рута».
2. Було обрано президію зборів. 3. Залунали перші акорди прелюдії Шопена. 4. Прем’єра — це свято як для акторів, так і для глядачів.
85*. Перепишіть, вставляючи пропущені букви е та и.
1. Сонце пр..святеє на землю радість пр..несло. (Т. Шевченко.)
2. Пр .,.красне село стало ще милішим, воно прибралося в зело, заквітчалося клечанням. (ТО. Яновський.) 3. І діти сміються, і вітер пр..вітно в каштанах шумить. (В. Сосюра.) 4. Ліс прождався б..зжурним дзвоном н..зримих пташок. (#. Ваш.) 5. Над лісом плив місяць-повень, і п..р..хлюпувалось ч..р..з береги б-здонне небо. (ТО. Збанацький.) 6. В..ходять з лісу два пр.-.зем-куваті коні. (Марко Черемшина.) 7. Серед майдану стояла пр..здорова сахарня. (/. Нечуй-Левицький.) 8. Кухарів багато, Зате каша пр..горіла. (Народна творчість.) 9. На козаку й рогожа пр..гожа.
55
§ 28. Ненаголошені май в суфіксах
Написання ненаголошених е та и в суфіксах рідко переві. ряеться наголосом: глибина—глибини, родимка—родимий.
Лише в суфіксах -ець і -ень голосний е при змінюванні слова випадає: палець — пальця, хлопець — хлопця, промовець — пр0. мовця, велетень — велетня, липень — липня (виняток: красень ^ красеня і красня).
Іноді для перевірки написання ненаголошених е та и можна користуватися аналогією. Наприклад, пишемо: колгоспник, льоь ник, бо робітнйк, будівник; в'язальниця, вишивальниця, бо ро-бітниця, вагівниця; громадянин, киянин, львів'янин, бо селянин, міщанин; довірливий, наполегливий, розсудливий, бо мовчазливий, кмітливий; напористий, промовистий, розкотистий, бо голо-сйстий, барвйстий; емалевий, сланцевий, ситцевий, бо кришталі-вий, кумачевий.
Але така перевірка не завжди можлива і не завжди надійна. Тому треба запам'ятати деякі закономірності в написанні е га и в суфіксах.
І. У суфіксах -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е),-иськ(о), що стоять у кінці іменників, завжди пишемо и: братик, ударник, ударниця, родич, Петрович, житнище, житнисько.
При творенні нових слів буква и в цих суфіксах зберігається: кошик — кошичок, рушник — рушничок, палиця — паличка, тер: лиця — терличка.
Виняток становить лише слово далеч (бо далекий).
1. І сад посаджено, і сонце встало, і грає далеч [далекий] генієм людським. (М/ Рильський.) 2. Осінь матусі їсти несе: бор-щик у горщику, кашка у жменьці. (П. Тичина.) 3. Сіявся дрібний набридливий дощик. (С. Журахович.) 4. По нічнім дощичку [дощик] порох ледве знімавсь над шляхом. (Марко Вовчок.) 5. Подекуди вже палили вогнища з сухого бур’яну. (Григорій Тютюнник.) 6. Тінь-тінь-тінь — ценькають ножички [ножиці], блискає голка. (І. Франко.)
2. В інших випадках у словах із зменшено-пестливим значенням вживаються суфікси -ечк-, -еньк-, -есеньк-, у яких завжди пишемо е: стрічка — стрічечка, донька — донечка,
віконце — віконечко, рука — рученька, лице — личенько, білявий — білявенький, більший — більшенький, рідний — ріднесенький.
1. Вгорі синіла смужечка [смужка] погідного неба. (М. Коцюбинський.) 2. Он ярочки зелененькі, стежечки [стежка] по них маленькі, перевиті, мов стрічечки [стрічка], збігаються до річечки [річка]. (Леся Українка.) 3. Ой у полі криниченька [кри-
56
я\ там холодна водиченька [водиця]. (Народна творчість.)
4 рученьки [рука] терпнуть, злипаються віченьки [очі]. (П. Гра-шський.) 5. Місяць яснесенький [ясний] промінь тихесенький [тихий] кинув на нас. (Леся Українка.)
3. Можливе сплутування ненаголошених суфіксів -ин- -єн-.
Ненаголошений суфікс -ин(а) виступає в іменниках жіночого роду: долина, далина, довжина, мілина, чужина, ярина, городи-Hdt бувальщина, козаччина. Є він і в іменниках чоловічого роду типу харків*янин, росіянин, татарин (у множині суфікс -ин-у них випадає: харків'яни, росіяни, татари).
За допомогою суфікса -нн- творяться присвійні прикметники: сестра — сестрин, баба — бабин, свекруха — свекрушин, невістка — невістчин.
В інших випадках вживаються суфікси -єн-, -ен(я), -енн(я), у яких пишемо букву е, а саме:
а) суфікс -єн- у дієприкметниках: утворений, зачинений, вражений, нагромаджений, залишений;
б) суфікс -ен(я) в іменниках середнього роду IV відміни: зайченя, кошеня, цуценя, пташеня, рученята;
