Практикум по правописанию украинского языка - Ющук И.П.
ISBN 966-04-0078-0
Скачать (прямая ссылка):
Ключ. З перших букв прочитаєте другу частину прислів’я: «З праці радість,...»
67. Подані в російському написанні слова запишіть українською мовою в трн колонки: 1) з апострофом; 2) з подвоєнням букв; 3) без апострофа і без подвоєння букв. (Слова на -ью стоять в орудному відмінку).
Взаимностью, спиралью, стервятник, смертью, Приднепровье, Полесье, счастье, учение, выльются, слезливостью, верфью, Обью (річкою), Поволжье, знание, мазью, статья, Заполярье, огрубелостью, рысью, гордостью.
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитайте закінчення крилатого вислову: «Щоб досягти великого...»
68*. Перепишіть, розкриваючи дужки і, де треба, подвоюючи букви.
I. 1. Навча(н)я — це насамперед праця, щоденне добува(н)я зна(н)ь. (І. Цюпа.) 2. Шануйте здобуте трудом поколі(н)ь, помножте його у пошані. (М. Нагнибіда.) 3. В мого роду — сто доріг, сто столі (т)ь у мого роду. (І. Драч.) 4. Довіку мене зігрівало святе відчу(т)я, що лиш рідна земля може дати нам силу жи(т)я. (77. Забашта.) 5. Вітчизні — серця кожного би(т)я, всі сили їй у творчому горі(н)і! (В. Сосюра.) 6. Ta найпишніше там цвіті(н) я, найвище серце там зліта, де рух, де дія, де горі (н) я, чу(т)ів і мислей повнота. (М. Рильський.) 7. Тим міцніше перекона(н)я, чим більше воно залежить від почу(т)я. (Леся Українка.) 8. Сором сліз, що (л)ються од безси(л)я. (Леся Українка.)
II. 1. Як птиця без крил, так жи(т)я без коха(н)я нікчемне й пусте. (О. Підсуха.) 2. Квіти пахучі гнуться в коха(н)і, шепчуть про Щас(т)я, про вроду. (М. Рильський). 3. І сяють радіс(т)ю обли(ч)я, і сонце весниться в очах. (Д. Луценко.) 4. Все тоне у безумній черемшині, все пахне молодіс(т)ю і жи(т)ям. (М. Рильський.) 5. Кожній хвилі нема воро(т)я. (В. Сосюра.) 6. Як без ночей нема світа (н)я, так без світа(н)ь шляхи не ті, і якщо в муках є шука(н)я, то, значить, муки ті святі! (А. Малишко.) 7. Збагну безме(ж)я неба і числа, добра відвертість і дволи(ч)я зла, лиш смерті я повік не зрозумію! (Д. Павличко.) 8. Весі(л)ь і побра* та(н)ь посол єдиний, із давнини він зветься «хліб та сіль». (T. Ko-ломієць.)
44
§21. Подвоєння букв внаслідок збігу
U Подвоюються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них кінчається, а друга починається на ту саму букву: віддати (від+дати), беззвучний (без+звучний), законний (за-кон+ний), годинник (годин+ник), розрісся (розріс+ся), піднісся (підніс+ся), піввідра (пів+відра), юннат (юний+нату-раліст), страйкком (страйковий+комітет).______________________
1. Встала весна, чорну землю сонну [сон+ну] розбудила. (Т. Шевченко.) 2. Я хотів би вітром бути, вітром бути наддніпрянським [над+дніпрянським]. (M. Рильський.) 3. Наша мить — це краплина, в якій віддзеркалилась [від+дзерксиїилась] вічність. (Є. Гуцало.) 4. Цілую руки, що крутили жорна у переддень [передодень] космічної доби. (В. Симоненко.) 5. Хто багато взяв од людей, багато мусить віддати [від+дати]. (Р. Іваничук.)
6. Мов горда думка, котиться ріка, і міст над нею знісся [зніс+ся], наче порив. (М. Рильський.) 7. Хіба од верховіть летючий вітер можна відділити [від+ділити]? (M. Рильський.)
2. Подвоюється ч в іменниках, утворених від прикметників на цьк(ий) (див. ще § 13, п. 1): Вінниччина (вінницьк+ина), козаччина (козацьк+ина), Німеччина (німецьк-\-ина).
Виняток — Галичина (хоч галицький).
I. В садах Донеччини навіки моє дитинство одцвіло. (В. Сосю-$а.) 2. По Вінниччині мандрували ми — пригадуєте?—літніми шляхами. (М. Рильський.) 3. Десь там за морем, за туманом уже Туреччина була. (JI. Костенко.)________________
3. Подвоюються внаслідок різних збігів букви ще в словах бовваніти, ссати, лляний (і льняний), овва, ввесь і похідних.
1. Темний бовван на козачій могилі про давнє, минуле кричить мовчазливо. (П. Тичина.) 2. На самій верховині гори бовваніють руїни стародавнього замку. (О. Гончар.) 3. Припали голі діти до спідниці, тоненький пальчик ссе собі маля. (С. Голованівський.)
69. Випишіть у колонку лише слова, у яких букви, взяті в дужки, ПОДВОЮЮТЬСЯ.
Доне(ч)ина, о(б)ризкати, за(б)ризкати, (с)ати, ві(д)ячити, на(д)ворі, іме(н)ий, Туре(ч)ина, ві(д)окремити, на(д)ністрян-ський, імени(н)ик, ро(з)умний, о(в)а, гайдама(ч)ина, безуспішний, небе(з)ахисний, істи(н)ий.
Ключ. З перших букв прочитаєте назву вірша Лесі Українки.
70*. Перепишіть, розкриваючи дужки і, де треба, подвоюючи букви.
1. Я честь ві(д)ам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами. (Леся Українка.) 2. Ро(з)броювала ота щира посмішка,
45
оті чисті очі. (В. Козаченко.) 3. Мамина посмішка ві(д)зеркалила* ся на личках дітей. (В. Собко.) 4. Вже давно о(д)звеніли трамваї і в будинках погасли огні. (В. Сосюра ) 5. Зоря у срібному інеї перли(н)о грає. (В. Сосюра.) 6. Хмари білопі(н)і задумано пливуть у золоті висот. (В. Сосюра.) 7. А дим чимраз густішими клубами ти(с)я в хату. (І. Франко.)
§ 22. Написання нн у прикметниках і похідних словах
У прикметниках на межі кореня і суфікса та в суфіксах можуть подовжуватися лише [н] або [н#]: щоденний, здоровенний, нездоланний, ранній.
