Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
Синтаксис і пунктуація
205
доки небо одразу вияснилось, доки перестав вітер, неначе втік
з моря на степи, щоб нагулятись ще на степах досхочу на роздоллі (І. Нечуй-Левицький).
2. He ставиться кома між двома головними або двома підрядними реченнями, якщо вони з’єднані одиничним сполучником і(й), та (=/), або, чи: Добре було б, коли б саме тепер хтось заглянув до нас в гості чи хоча б мама почала співати (М. Стельмах). Неприємно, коли п ’явка впивається в жижку чи коли гавкають на тебе чужі пси або гуска сичить коло ніг (О. Довженко). Коли він торкався до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика (В. Собко).
3. Якщо збігаються підряд два сполучники (чи сполучник і сполучне слово), то кома між ними ставиться тільки тоді, коли частину, яка починається другим сполучником, можна опустити без шкоди для будови всього речення. Якщо ж опустити її не можна, кома між двома сполучниками не ставиться.
Наприклад, у реченні: Люди зрозуміли, що якщо вони добре працюватимуть, то щось зароблять (Григорій Тютюнник) — кому між що і якщо не поставлено, бо коли випустити частину якщо вони добре працюватимуть, то речення в такому вигляді не може існувати: «що... то щось зароблять» — заважає частка то. Але якби частки то не було, тоді б треба було між сполучниками що і якщо поставити кому: Люди зрозуміли, що, якщо вони добре працюватимуть, щось зароблять.
4. Тире між головним і підрядним реченнями ставиться тоді, якщо друга частина вимовляється з різким підсиленням тону: Щоб жить — ні в кого права не питаюсь (77. Тичина). Хто волю хоче вбити — загине (Д. Павличко).
5. Крапка з комою ставиться між двома однорідними супідрядними реченнями, якщо вони далекі за змістом або мають свої розділові знаки: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані синіми волошками та червоними маками (І. Нечуй-Ле-вицький).
§166. Складне безсполучникове речення
1. Складне речення, частини якого поєднані між собою лише за допомогою інтонації — без сполучників і сполучних слів, називається складним безсполучниковим.
206
Синтаксис і пунктуація
У складному безсполучниковому реченні нема головного й залежного речень, і все-таки між його частинами можуть бути різні смислові зв’язки. Залежно від цього складні безсполучникові речення поділяються на:
а) речення з відносно рівноправними, незалежними одна від одної частинами (ці речення близькі до складносурядних): На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли (М. [Рильський)',
б) речення з відносно залежними частинами, одна з яких пояснює, доповнює іншу (ці речення близькі до складнопідрядних): Будеш сіяти з сумом — вродить печаль (М. Стельмах).
2. У складних безсполучникових реченнях важливу роль відіграє інтонація — саме завдяки їй передаються різні відтінки зв’язку між окремими частинами складного речення. На письмі інтонація відображається за допомогою розділових знаків: коми, крапки з комою, двокрапки, тире.
Складні безсполучникові речення емоційніші, інтонаційно багатші, ніж складносурядні й складнопідрядні. Тому вони частіше вживаються в розмовному та художньому стилях, ніж у науковому й діловому.
§167. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні
1. Кома ставиться між відносно рівноправними частинами складного безсполучникового речення: Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе (Нар. творчість). Небо прорізали вогняні стріли, ударив грім, на пильних дорогах знявся вихор, закрутився клубком і помчав у жита (О. Десняк).
2. Крапка з комою ставиться між відносно рівноправними частинами складного безсполучникового речення, якщо ці частини далекі за змістом або мають свої розділові знаки: Дощ давно вже перестав; хмари розійшлися; виплив ясний місяць, заглянув у вікна, а на долівці й по стінах розмальовував чудні якісь узори (Панас Мирний).
Часом і в таких реченнях ставляться лише коми: Трамон-тан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки (Ю. Яновський).
3. Двокрапка ставиться між двома відносно нерівноправ-
Синтаксис і пунктуація
207
ними частинами складного безсполучникового речення, якщо друга частина:
а) виражає причину того, що говориться в першій частині (до неї можна поставити питання ч о м у?, а перед нею — вжити сполучник бо): He кидай іскри в солому: і сама згорить, і село спалить (Нар. творчість)',
б) доповнює або розкриває зміст першої частини (до неї можна поставити питання що? а що саме? який? як? і що побачи в?): Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почата (Л. Костенко). Поглянь у себе: море там вирує, міниться і грає (Л. Горлач).
Але якщо хочуть інтонаційно виділити другу частину, тоді ставлять не двокрапку, а тире: He копай іншому яму — сам упадеш (Нар. творчість). На ярмарку почуто поміж людом — Устима вбито (Марко Вовчок).
