Практический справочник по украинскому языку - Ющук И.П.
Скачать (прямая ссылка):
Синтаксис і пунктуація
147
Словосполучення бувають лексичні (стійкі) і синтаксичні (вільні).
2. Лексичні словосполучення існують у мові в готовому вигляді і завжди називають одне поняття: на носі зарубати (запам’ятати), з доброго дива (безпричинно), і вдень і вночі (постійно), центральна нервова система (термін з біології), Азовське море, Кривий Ріг (географічні назви). Докладніше про лексичні словосполучення див. параграф 10.
3. Синтаксичні словосполучення утворюються в процесі мовлення, тобто при творенні речень, і кожне слово в них зберігає своє лексичне значення: обов’язкова умова, прийом відвідувачів, поговорити з директором, вулиці й площі.
Якщо в словосполучення об’єднуються слова з далеким лексичним значенням, може виникнути метафора (вислів з переносним значенням): крилата думка, свічі каштанів, ключі від щастя, сонце сміється.
Синтаксичні словосполучення, утворені з двох повнозначних слів, називаються простими: міська вулиця, ряди тополь, розмова з товаришем.
Синтаксичні словосполучення, утворені з трьох і більше повнозначних слів, називаються складними: широка міська вулиця, ряди струнких тополь, сердечна розмова з товаришем. Складні словосполучення можна розкласти на прості.
4. Від речення словосполучення відрізняється тим, що воно:
а) не є одиницею спілкування (само по собі не передає ніякої інформації);
б) не має інтонації, властивої реченню;
в) є лише будівельним матеріалом для речення.
5. Слова в словосполучення об’єднуються або як рівноправні, або як нерівноправні. Відповідно до цього словосполучення бувають сурядні і підрядні.
§122. Сурядні словосполучення
1. Сурядне словосполучення — це смислове й граматичне поєднання двох або більше повнозначних слів як граматично рівноправних.
Наприклад, поєднання слів тополі й каштани є сурядним словосполученням:
а) вони поєднуються за змістом (називають види дерев);
б) між ними існує граматичний зв’язок, який виражається сполучником і однаковим називним відмінком;
148
Синтаксис і пунктуація
в) обидва слова граматично рівноправні (нема головного й залежного);
г) є будівельним матеріалом для речення (Тополі й каштани прикрашають наше місто).
У сурядному словосполученні іменники стоять в одному відмінку {розумом і серцем), дієслова — в одній особі й числі (ідивитеся і не бачите), прикметники — в одному роді, числі й відмінку (чесної й справедливої). Такий граматичний зв’язок називається координацією.
2. Слова в сурядному словосполученні повинні бути одного плану за значенням і граматичними ознаками: права й свободи, у навчанні й праці, думаємо й вирішуємо, економічний і соціальний. Іноді це можуть бути антоніми: світло і темрява, радість і сум, великі й малі, вранці й увечері.
He можна поєднувати між собою різнопланових за значенням і граматичними ознаками слів. Вислови типу «дерева й сосни» (сосни теж дерева), «кияни й школярі», «читати й малювання» побудовані, отже, неправильно.
3. Між словами в сурядному словосполученні бувають такі види сурядного зв’язку:
а) єднальний — вказує на сукупність певних предметів, явищ і виражається за допомогою єднальних сполучників і, та (=і), ні... ні, не тільки... а й, як... так і або без них: пісня і праця; ввічливий, коректний;
б) протиставний — вказує на протилежність певних предметів, явищ і виражається за допомогою протиставних сполучників а, але, та (=але), проте, зате, однак, все ж або без них: не вміння, а хотіння; не холодно — душно;
в) розділовий — вказує на часову несумісність, взаємо-виключення або почерговість появи певних предметів, явищ і виражається за допомогою розділових сполучників або, чи, то... то: білий або чорний; то спека, то холод.
§123. Підрядні словосполучення
1. Слова в підрядному словосполученні об’єднуються між собою як граматично нерівноправні: одне — головне, друге — залежне.
Від головного слова ставиться питання, залежне відповідає на поставлене питання: холодна зима (зима — яка? — холодна), виплата пенсій (виплата — чого? — пенсій), розглянули вчора (розглянули — коли? — вчора).
Синтаксис і пунктуація
149
За роллю в реченні підрядні словосполучення поділяються на предикативні і непредикативні.
2. Предикативні підрядні словосполучення являють собою поєднання підмета й присудка і виконують у реченні роль синтаксичного центра, навколо якого об’єднуються всі інші слова: директор вирішив, місце звільнилося, буря повалила.
Предикативні підрядні словосполучення бувають:
а) самодостатні — можуть бути реченням без залежних слів: сонце зійшло, починається літо, нарада закінчилася;
б) недостатні — не можуть бути повним реченням без залежних слів: комісія розглянула, закон забороняє, кандидат може балотуватися.
3. Непредикативні підрядні словосполучення в реченні входять або тільки до групи підмета, або тільки до групи присудка, або до групи якогось другорядного члена: українська держава, забезпечує захист, захист власності.
За смисловими відношеннями між його членами непредикативні словосполучення бувають:
