Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
351^ просуватися, турбуватися, журитися, дивуватися, сердитися, заспокоюватися. Вони можуть означати фізичні зміни або внутрішній стан, переживання суб'єкта.
д) Активно-безоб'єктні дієслова. Вони виражають властивість або характеристику діючого предмета поза його відношенням до об'єкта: собака кусається, кішка дряпається, кропива жалиться.
е) Пасивно-якісні дієслова. Дія, яку вони називають, означає здатність діючого предмета підпадати впливові дії іншого предмета: папір рветься, лоза гнеться, скло б'ється.
є) Зворотно-пасивні дієслова. Вони означають дію, що називає різні пасивні сприйняття діючою особою, назва якої в пасивних конструкціях виконує функцію непрямого додатка в формі давального відмінка: Мені пригадується такий випадок. Вона уявляється йому чарівною.
3. Дієслова пасивного стану виражають такі відношення дії до її суб'єкта і об'єкта, при яких іменник, що називає суб'єкт дії, має форму орудного відмінка без прийменника і в реченні виконує функцію непрямого додатка, а іменник, що означає об'єкт дії, має форму називного відмінка і в реченні виконує функцію підмета: Вугілля добувається шахтарями. Державні плани розвитку господарства нашої країни затверджуються Верховною Радою CPCP.
У реченнях з дієсловами пасивного стану суб'єкт дії може й не бути названий, але реально він існує. Напр.: В наказі Міністерства освіти пропонується посилити увагу до політехнічної підготовки учнів (пропонується Міністерством освіти). Однак значення пасивного стану дієслова в таких конструкціях послаблюється і наближається до значення зворотно-середнього стану. Морфологічним показником пасивного стану є частка -ся• Співвідносні дієслова пасивного і активного стану становлять різні форми одного і того ж слова: Підлога в класі замітається учнями і Підлогу в класі замітають учні. Дніпродзержинськими металургами вариться сталь високої якості і Дніпродзержинські металурги варять сталь високої якості.
В сучасній українській мові граматичне значення дієслів з часткою -ся повністю не обіймається категорією зворотно-середнього і пасивного стану. Існує в ній три розряди дієслів з цією часткою, які до системи категорії стану не входять, а саме:
1. Невелика кількість неперехідних або непрямо-перехідних дієслів, які без частки -ся ніколи не вживаються: боятися, сміятися, пишатися, намагатися.
2. Дієслова, утворені від неперехідних дієслів часткою -ся, яка надає їм нового лексичного значення, тобто яка відіграє не формотворчу, а словотворчу роль, напр.: бігати — добігатися, сидіти — насидітися, іти — йтися (йому йдеться на добре),
352^ плакати — наплакатися, жити — зжитися. Частка -ся в цьому значенні вживається здебільшого у поєднанні з префіксацією.
3. Деякі дієслова, утворені від перехідних часткою -ся, яка надає їм нового лексичного значення, не співвідносного з дієсловом без -ся: удавати — удаватися, діставати — діставатися і ін. Напр.: Удає з себе заклопотану людину. —Йому все удається. Дістати з вішалки пальто. — Успіхи йому дістаються без особливого напруження.
Примітка. Теперішні дієслова з часткою -ся (-сь) утворилися з колишніх перехідних. У давньоруській мові перехідні дієслова керували зворотним займенником -ся у формі знахідного відмінка. Цей займенник виконував у реченні функцію самостійного члена і відповідав на питання кого? що?, напр.: купаю ся, мию ся. Але пізніше у всіх східнослов'янських мовах займенник ся втратив значення самостійного члена речення і перетворився на частку, яка згодом злилася з дієсловом: купаюся, миюся.
В українській мові після голосного звука частка -ся стала скорочуватися в -сь (змагатись, купаюсь, привітались)\ після приголосного ж вона звичайно зберігалася без змін, хоч зрідка у минулому часі дієслів чоловічого роду вживається -сь і після звука в, який в українській мові належить до сонорних приголосних і в позиції після голосного перед іншим наступним приголосним вимовляється як у: Андрій поспішавсь додому (Коцюб.). І юнак роз-кривсь, як квітка (Т.).
У південно-західних говорах ще й тепер поширене вживання частки -ся відокремлено від дієслова: я ся мию, я ся не бою; — Я стидав би ся,— каже він,— сидіти, склавши руки, коли всім навколо такі жнива, такий шарварок (Гонч.).
§ 135. Категорія особи
Граматична категорія дієслова, яка виражає стосунок дії до дійової особи з погляду того, хто говорить, називається категорією особи.
Такі стосунки можуть бути трьох типів, а тому в дієслові і розрізняється три особи: перша, друга і третя.
Перша особа означає, що зміст дієслова пов'язується з дійовою особою, яка сама розповідає про свою дію, або пов'язується з групою людей, до якої належить і той, хто говорить: Д радісно для визвольного бою себе, й життя, і зброю віддаю (Б.). Ми по три норми видаєм, ми цілий день куєм, куєм (В.).
Друга особа означає, що зміст дієслова пов'язується з дійовою особою, до якої спрямована мова. Ця особа виступає як співбесідник: Через яри і гори у дружнім колі ти вдивляєшся у даль (Тер.). Ви чого мовчите в цьому залі? Ви кого представляєте тут? (Олійн.).
